Турчинов: Завтра призначимо інавгурацію та заслухаємо звіт Яценюка

отчет правительства.Крым потеряли,на востоке гражданская война,цены на газ для населения подняли на 40%,на электричество на 30 %.Бензин подорожал на 40%. России должны 3.3млрд долларов.Зато за это время Яйценюк не вылазил из Европы.Правда в Германии его обозвали фашистом.

Звернення до людей України. Люди України, матері, дружини й сестри. Я звертаюся до вас за підтримкою. На Україні розв'язана братовбивча війна. Я прошу вас, поясніть своїм синам, чоловікам і братам - чоловікам, яких направляють до нас на Донбас, що ми не чекаємо їх тут зі зброєю в руках. Нас не від кого захищати. Донбас - це наша земля і ми будемо битися за неї, не шкодуючи ані здоров'я, ні самого життя. Ми не хочемо нікого вбивати, ми хочемо лише одного - щоб Україна відпустила нас туди, де наш дім, де люди думають так само, як ми, і розмовляють однією з нами мовою. Туди, де наше місце, наша батьківщина. Українські політики не хочуть нас відпускати, тому що їм потрібен Донбас з його ресурсами, інфраструктурою і робочою силою, їм потрібні відрахування з Донецької та Луганської областей в Київський бюджет. І вони посилають свої літаки, які завдають ракетних ударів по наших містах, вбиваючи сотні, якщо не тисячі простих жителів, мирних громадян. Але вони зможуть домогтися свого, хіба що зрівнявши наші міста із землею і знищивши більшість жителів Донбасу. Тому що ми тут б'ємося за своє, а вони прийшли за чужим. Після лютневих подій у Києві на Майдані, після трагічних подій в Одесі, Маріуполі, Слов'янську та Донецьку світ змінився. Україні вже не стати колишньою, ніхто не зможе пробачити і забути кров своїх братів. По різні сторони барикад і окопів нас розвели інтереси третіх країн, які відіграли на протиріччях, що накопичилися в українському суспільстві за 23 роки незалежності. Але більш за всіх в сьогоденний ситуації винні українські олігархи та їхні маріонетки - політики, які створили систему, що дозволяє грабувати нас, простих громадян, сплачуючи нам копійки за чесну працю, систему, що дозволяє обкрадати державу тощо. Майдан був спробою знайти справедливий шлях виходу з глухого кута. Але на хвилі Майдану олігархи привели до влади Порошенка - нового Януковича під іншими знаменами. Тепер ми не хочемо, щоб новий олігарх і його оточення наживалися за наш рахунок. Ми знаємо, що більшість людей в Україні є чесні, хороші і терплячі, можливо, занадто терплячі. Ми поважаємо вашу мову, ваші звичаї і традиції, ми поважаємо вас як націю. Жодна нація не може бути поганою за визначенням, але в кожному народі є прошарок людей, який прагне розпалювати ненависть і національну ворожнечу. Зараз ця ненависть вже вбиває нас. Але у нас ще є шанс. Відпустіть нас, у нас ще є можливість розійтися цивілізовано і спокійно, без взаємних образ і ненависті. Ми не бажаємо вам зла. Ми тільки хочемо піти звідти, де нам не місце. Якщо ви зрозумієте і відпустите нас з миром, такий відхід принесе усім нам можливість у майбутньому побудувати щирі та добросусідські відносини. І буде запорукою вашого вступу до ЄС, що посприяє майбутньому розвитку і процвітанню решти України, тобто справжньої України. А ми, народи з спільним минулим, збережемо добру пам'ять про друзів, котрі надали безкорисну допомогу у важкий для нас час і ухвалили складне рішення. Сьогодні ми бачимо багато картинок про війну, але телевізор, газети та інтернет брешуть з обох сторін, і прийшов час дивитися і слухати серцем. Я бачу своїх земляків, простих мирних городян, що загибли від осколків і куль на вулицях Донецька, і це горе не описати словами. Я бачу фото солдат української армії в окопах, на передовій - напівголодних, в черевиках, що розвалюються, без бронежилетів і засобів захисту. Я бачу горе матерів Івано-Франківська та Тернополя, які втратили на цій безглуздій братовбивчій війні своїх синів. Ці сльози точно такі ж, які проливаємо сьогодні ми над своїми загиблими братами. І я бачу найманців олігархів - ситі, задоволені, в новітньому обмундируванні вони воюють за гроші тих самих олігархів, які привели терплячий і добрий народ України за грань бідності і поставили його біля краю прірви. Чи врятуємо ми себе? Чи звернемо наші вила на справжне зло? - Від цього залежить сьогодні, чи бути Україні. Люди України, матері, дружини й сестри. Не пускайте ваших чоловіків на цю чужу війну, куди їх тягнуть обманом олігархи та їхні поплічники. Люди України, задумайтеся, чому за 23 роки ми так і змогли побудувати на цій багатій землі процвітання і добробут. Подумайте, хто в цьому винен. І прийміть рішення, як вам вчинити, щоб на землі України запанував мир, процвітання і радість. Слава Україні! Хай живе Донбас!