Туалетний тупик імпотентної влади

 

 

 

Критикуючи київську та обласну бюрократію, ми іноді забуваємо про найнижчий і, можливо, «найнепрохідніший» рівень української чиновницької вертикалі. Той рівень, який прості люди змушені проходити найчастіше.

 

Ця історія, на превеликий жаль, є типовою для нашої держави історією безнадійного намагання звичайної української жінки-пенсіонерки змусити чиновників того найнижчого рівня робити те, що вони робити забов’язані. Ця історія не така таємнича як повісті Кафки. Все від  початку нібито ясне і зрозуміле. Але в тому то й жах, що при всій своїй ясності ця історія досі безвихідна. Більше як півроку триває рух заяв і документів по колу, а початково очевидно просте для вирішення питання стає невирішуваним. Можна скільки завгодно клясти радянщину, проте нинішні практики чиновницького абсурду перевищили все, що виробляли з людьми бюрократи часів УРСР…

 

До редакції газети звернувся Дмитро Небор, який проживає в Канаді, а в будинку в Більшівцях Галицького району, який він унаслідував від батька, що помер три роки тому, проживає його старенька мати. Дмитро Небор вже відвик від «українських реалій». Забув про те, що на його Батьківщині чиновник не менеджер, а земний намісник грізних і непрогнозованих небожителів, гнів яких касує лише хрустка «повага» до себе.

 

Дмитро Небор думав, що питання, з яким він звертається до селищного голови Більшівців є простим і очевидним – є криниця, з якої його мати брала воду, проте сусідка в очевидне порушення всіх санітарних норм, зливає стоки в самовільно влаштований септик (назвемо так цю пахучу «малу архітектурну форму») поряд з криницею.

 

Здавалось би все просто – треба прийти владі і показати керівним і спрямовуючим пальцем – септик ближче за встановлену нормативними документами відстань облаштовувати не можна… І якби влада, - сільський голова чи на його запрошення ті інституції які на це мають повноваження (санстанція, архітектура…), - ще на початковому етапі влаштування септика оперативно спрацювали, то ніхто б їх зараз не турбував «чотирма заявами на місяць», про які поскаржився журналістам Більшівцівський селищний голова Василь Саноцький. Крім того «наївний» мешканець Канади стверджує, що сільський голова не тільки не реагує на його заяви, але й в грубе порушення законодавства України про звернення громадян, не дає на ці заяви жодних відповідей.

 

На звернення Дмитра Небора у вересні минулого року адміністративна комісія при виконавчому комітеті Більшівцької селищної ради виїхала на місце і встановила, що каналізаційний колодязь справді знаходиться на відстані 7,5 м (а не мінімум 25-ти, як встановлено діючими санітарними нормами) від шахтної криниці, а власниця пахучої малої архітектурної форми Віра Калинович провела каналізацію всупереч санітарним нормам та без відповідних дозволів.

 

Як розповіла Ганна Небор журналістам, сім’ї Неборів та Калиновичів близько 50 років жили душа в душу та разом користувалися криницею. Навіть паркан, який розділяє обійстя сусідів, сходиться з боків колодязя.

 

Втім, вже понад півроку сусіди воду для пиття з криниці не беруть. «Сусідка викопала собі свердловину і звідти бере воду. Ця свердловина мене не цікавить, але вона біля криниці, з якої я раніше брала питну воду, на відстані 7,5 метрів зробила каналізацію», - скаржиться Ганна Небор.

 

За словами Ганни Небора, будівництво септика на подвір’ї її сусідів, розпочалося ще у липні минулого року. Пані Ганна відразу звернулася до голови сільської ради. «Я ходила аж до голови додому і просила зупинити будівництво, а він каже: помиріться між собою», - нарікає жінка. Після спорудження септика вона неодноразово зверталася до влади села та санепідемстанції. Втім у сільраді розводять руками, а пані Ганна змушена носити питну воду із свердловини, яка знаходиться за кілометр від її дому.

 

Адміністративна комісія селищної ради, яка склала акт про порушення, вирішила заборонити використання колодязя до погодження з Галицькою СЕС.

 

Втім, замість того, щоб перенести злощасний септик, пані Калинович, у кращих традиціях вітчизняної бюрократичної тяганини, почала писати «зустрічні» скарги. Зокрема звернулася до санепідемстанції, нібито її сусідка збудувала гараж з порушенням санітарних норм.

 

«Та ж нема ніякого гаража!», - виправдовується пані Ганна і показує маленький піднавіс, який зазначений у технічному паспорті, як сарай, який не заважав нікому десять років. Та санстанція (також у кращих традиціях чиновницької турботи про «маленьких українців») розбиратися не стала. Щоб задовольнити скарги обох сусідок, СЕС видала припис за принципом: «Всі винні, всім боятися!» Ним велемудра інстанція зобов’язала вже пані Ганну «погодити місце розташування гаража та свого септика в районному відділі архітектури та провести облаштування згідно санітарних норм», а пані Калинович так само привести до санітарних норм та погодити в архітектурі місце розташування свого септика.

 

Голові сільради санепідемстанція по-філософськи рекомендувала проконтролювати виконання припису та повідомити в райСЕС до 1 лютого 2013 року. «Після 1 лютого знову приходила комісія, але сусідка її на подвір’я не пустила. Люди вже не хочуть до неї ходити, бо вона з порога всіх кляне… І септиком користуватися не припинила і комісію у двір не пустила», - розповідає пані Ганна.

 

А селищний голова Більшівців Василь Саноцький стверджує, що проблем з водою немає, а «є побутовий конфлікт між двома 80-річними бабусями, з якими важко дати раду». Чиновник каже: «Віра Калинович написала заяву, що на даний момент септиком не користується і перенесе його до 1 червня, - каже голова. – Комісію на своє подвір’я жінка не пустила. А я не можу силоміць зайти на приватну територію».

 

Саноцький пояснює, що у жінки хворе серце, тому не хоче залучати міліцію. Натомість нарікає, що від жительки села Небор отримує «по чотири заяви на місяць і не встигає на них відповідати». І він не відповідає! Тобто тижня на одну відповідь йому критично мало. І тут можна вже й повернутися до початку проблеми в сценарії відомої української приказки про причини бідності через дурість і навпаки.

 

Ми не будемо тут іронізувати над швидкістю провадження документації в окремо взятому селищі Більшівці. Не смішно. Страшно. Адже мова йде не про побутовий конфлікт двох жінок поважного віку, а про хронічну неадекватність влади як центральної, так і місцевої, в нездатності (небажанні?) виконувати свої функції, вирішувати будь-які проблеми тих, кого вони називають «маленькими українцями».

 

На прикладі здавалось би дрібної проблеми можна побачити всю недолугість системи, яка ніколи не була взірцем розпорядності, а тепер на очах деградує. Замість того, щоб на початковій стадії вирішити насправді дріб’язковий конфлікт, який має причиною очевидне порушення санітарних норм, через бездіяльність влади, вона сама ж собі створює проблеми – отримує додаткові скарги і заяви, отримує додаткову роботу не тільки для себе, а для санстанції, відділу архітектури. Щоби всі були «при справі». Як ті білки в колесах з відомого рекламного кліпу.

 

Наразі Дмитро Небор вже не вірить в результативність своїх звернень до «влади» Більшівців та районної санстанції, готує звернення до Івано-Франківськиих обласних санстанції та прокуратури. Тобто «робота» влади і далі триватиме…

 

Марія ГАВРИЛЮК,

Галицький кореспондент

 Фото: Політрук


21.02.2013 Марія ГАВРИЛЮК 2038 5
Коментарі (5)

66 2013.02.21, 15:46
нічого дивного, звичайна історія. ім'я їм - легіон.
Василь 2013.02.21, 16:33
Це все емоції. Давайте подумаємо, хто і що мав робити за законом. Голова мав викликати СЕС, СЕС склала припис про неправомірність встановлення септика. На основі припису голова скликає адмінкомісію виконкому і накладає штраф на винуватця з вказанням терміну, до якого той зобовязаний усунути порушення. У випадку не усунення порушення виконком, а також сусідка подають на порушницю до суду. Суд безумовно дасть позитивний присуд. А далі рішення суду йде виконавчій службі, яка зобовязана ліквідувати порушення, тобто септик. А тут пішла казочка про бабу Параску з бабою Палажкою...
МММ 2013.02.21, 16:43
Ага... емоції. Пів року гімно під керницю зливають 80-літній бабусі, а ми їй - "сценарій" річних тяжб і походів в суди і виконачі служби замість чистої води. Ідіотизм цієї влади безмежний. правильно написано - прийшов би сільський голова коли яму копали, і якщо в нього хоч якийсь авторитет є, то, справді, - показав би пальцем де копати - ібули би по всьому. країна вар'ятів, слів немає.
Орест 2013.02.21, 17:06
Слухай ти, Васильку, а якби ТВОЇЙ мамі під криницю гімно зливали, ти би їй також пояснював як їй роками "не емоційно" судитися з дебілами? І сам би ти споійнесенько, без емоцій чекав поки голова соїзволить на тебе увагу звернути? Грамотєй ти наш.
Василина 2013.02.21, 21:33
Василька - до віходку. Униз головою!
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

218
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1518
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1334
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1164
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1187
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7279

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

274

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

469

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

704

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1740
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

97
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1190
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

675
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

99
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1349
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

935
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1489 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

174
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1152
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1430
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

904
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3363 16