Кожен із нас вважає, що ситуація торгівлі людьми може трапитися з будь-ким тільки не з ним. Однак винахідливість злочинців свідчить про те, що жертвами торгівців людьми стають не лише особи з-поміж групи ризику, а й люди з вищою освітою.
Пандемія COVID-19 посилила вразливість населення до ризиків потрапляння в ситуації торгівлі людьми через збільшення безробіття та значні витрати, пов’язані із лікуванням.
За оцінками Міжнародної організації з міграції, кількість українських трудових мігрантів за кордоном у 2021 році становила 1 млн 167 тис. осіб, що на 11% більше ніж у 2019 році.
Івано-Франківська область входить в число областей разом із Закарпатською, Рівненською, Львівською та Херсонською, де найбільше зовнішніх трудових мігрантів. Загальна кількість трудових мігрантів становить 91 000 осіб, що складає 6,7% від загальної чисельності населення Прикарпаття.
19% населення Івано-Франківської області, згідно з даними дослідження Міжнародної організації з міграції, готові прийняти ризиковану пропозицію роботи за кордоном, або в іншому населеному пункті, а саме працювати без офіційного працевлаштування, перетнути кордон у неврегульований спосіб, віддати працедавцю свій паспорт на період працевлаштування.
Основними факторами, які є мотивацією для зовнішньої чи внутрішньої міграції є, зокрема:
- бажання заробити кошти, щоб витратити їх в Україні для втілення власних планів;
- складність знайти роботу з достатнім рівнем оплати в Україні;
- наявність уразливого стану або серйозних проблем у сім’ї;
- прагнення отримати новий досвід або враження.
За даними Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, з моменту запровадження національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми до органу виконавчої влади звернулися 44 особи, які стверджували, що потрапили в ситуацію торгівлі людьми, а 26 із них отримали статус особи постраждалої від торгівлі людьми, який присвоюється Національною соціальною сервісною службою України.
Варто відзначити, що з-поміж 26 осіб мешканців Прикарпаття офіційно визнаних постраждалими від торгівлі людьми 12 - це жінки та дівчата.
Кілька осіб погодились розповісти власні історії для того, щоб інші не потрапили у подібні пастки. В такі ситуації можна потрапити, як за кордоном, так і в межах України.
Історія 1
«У свої 20 років я не сподівалася, що отримаю досвід, який ледь не змінив моє життя, поділивши його на «до» і «після».
Шукаючи роботу в інтернеті, я натрапила на оголошення про роботу в м. Дубай, що знаходиться в Об’єднаних Арабських Еміратах. В оголошенні шукали дівчат для роботи офіціантками в клубі. Назва клубу не зазначалася. Через встановлений зв’язок по доступному месенджері мені повідомили, що більше про роботу зможуть розповісти уже по моєму приїзду на місце.
З самого початку я погодилася, що працюватиму нелегально, адже у мене біометричний паспорт, який дозволяв мені подорожувати як туристці, але не працювати легально.
Мої роботодавці запевняли мене, що у разі, якщо я захочу залишитись, то підроблять мені візу через зв’язки. Мене возили по різним клубам і розповідали, що спочатку я повинна увійти з курс справи та познайомитися із потрібними людьми.
Через декілька днів мені повідомили, що зовсім скоро я зможу приступити до роботи офіціантом, а коли я запитувала в якому саме закладі прийдеться мені працювати, то отримувала відповідь, що це не важливо і знати цього мені не потрібно.
Одного разу особи з якими я контактувала перебуваючи ще в Україні забрали у мене документи. Я весь час перебувала із ними в закритому помешканні, а коли вони його покидали, то зачиняли мене на ключ саму.
З часом на мене почали психологічно тиснути та схиляти до надання сексуальних послуг. Мене привезли до клієнта, намагалися зґвалтувати, я опиралася будь-яким посяганням на статеву близькість після чого мене жорстоко побили.
Незважаючи ні на що я знайшла можливість написати через інтернет близькій мені людині додому, яка звернулася у поліцію, а та своєю чергою налагодила комунікацію із посольством України в ОАЕ, яке звернулося до місцевої поліції. Таким чином мене звільнили. Через деякий час мені повернули документи, а одна із місцевих благодійних організацій допомогла придбати квиток на літак додому».
Історія 2
«Після закінчення закладу освіти я не змогла знайти собі стабільного місця працевлаштування. Я старалась заробляти на прожиття дрібною стихійною торгівлею, за що отримувала мізерну заробітну платню.
Я народилася в сім’ї, де внутрішньосімейні відносини були надзвичайно складними та напруженими. Моя матір передчасно пішла з життя, а батько відверто не цікавився моїми проблемами, постійно зловживав алкоголем та ображав. Після чергового конфлікту з батьком він вигнав мене із дому. Єдиною людиною, яка підтримувала мене була бабуся.
В черговий раз намагаючись знайти кращу роботу я потрапила в поле зору старшої сестри з якою у мене були не надто хороші відносини та, яка займалась різною сумнівною в плані законності діяльністю.
Одного разу сестра запропонувала мені зустрітися, щоб обговорити деякі питання, на що я погодилася. При безпосередній зустрічі сестра зневажливо вдарила мене. Розмова завершилася ультиматумом з її боку, який полягав у тому, що від даного моменту я буду жити з нею. При будь-яких спробах суперечити сестрі я зазнавала фізичного насильства.
Проживаючи на спільній житловій площі сестра весь час погрожувала і шантажувала мене. Неодноразово била та постійно контролювала мої дії. Частково обмежувала мою свободу пересування. З часом її вимоги стали набагато більшими і вона почала заставляти мене займатися проституцією. Сама знаходила клієнтів, які оплачували їй весь процес надання послуг, після чого привозила мене у вказане місце. Усі кошти вона забирала собі.
Така ситуація продовжувалася близько місяця поки випадковим чином моя подруга не дізналась про це і не забрала мене до себе додому. Втеча від сестри поклала край моїм стражданням. Через деякий час її затримала поліція».
Потрапивши в ситуацію торгівлі людьми, перебуваючи за кордоном найкращим рішенням буде звернення до правоохоронних органів тієї країни в якій перебуваєте або до консульських установ себто до посольства України.
В Івано-Франківській області за допомогою можна звернутися у Департамент соціальної політики обласної державної адміністрації (вул. Л.Курбаса, 2, м. Івано-Франківськ, тел. 0342 75-24-67) або управлінь соціального захисту районних державних адміністрацій незалежно від місця реєстрації, БФ «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ» (вул. Крихівецька, 102, м. Івано-Франківськ, тел. 066 350 31 53, 097 791 14 84), Відділу міграційної поліції ГУНП в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 150, м. Івано-Франківськ, тел. 068 492 82 76, 095 804 70 78).
У місті Івано-Франківську рекомендуємо звертатися у Департамент молодіжної політики та спорту Івано-Франківської міської ради, як відповідального суб'єкта за реалізацію державної політики з питань протидії торгівлі людьми (вул. Грушевського, 21, тел. 0342 53-40-79).
Дана публікація є можливою за підтримки Канадського фонду місцевих ініціатив (Canada fund for Local Initiatives) в рамках реалізації Департаментом молодіжної політики та спорту Івано-Франківської міської ради проєкту «Інформаційна кампанія «Протидія торгівлі жінками та дівчатами» (Informational campaign «Combating trafficking in women and girls»). #CanadaFundUA
Партнерський матеріал
