"Це був емоційний зрив людей": наслідки резонансної бійки з ТЦК у Ворохті та що кажуть місцеві

Резонансна бійка з ТЦК у Ворохті трапилась четвертого липня 2024 року. Місцеві жителі перекривали дорогу, чим заблокували роботу працівників ТЦК та СП.

Відомо, що під час сварки постраждав військовослужбовець Верховинського районного ТЦК та СП. За цим фактом п'ятьом жителям Ворохти, причетним до побиття чоловіка, оголосили підозри. Одному звинуваченому присудили штраф у розмірі 180 тисяч 200 гривень.

Після сутички у ТЦК повідомили, що блокпост прибрали, але документи й надалі перевірятимуть.

Журналісти видання hromadske приїхали на Прикарпаття на судове засідання, щоб дізнатись, яка ситуація зараз із покаранням звинувачених у гучному інциденті на блокпосту, передає Фіртка.

Так, справа про напад на працівника ТЦК була виділена у два кримінальних провадження. У першому — вирок оголосили в лютому 2025 року.

Тепер на черзі ще п'ять обвинувачених, справи яких об'єднали в одне провадження. Їх судять за групове хуліганство. Найвища міра покарання — до п'яти років обмеження волі.

"Особисто я нічого там не вчиняв", — відповідає на запитання журналістки Мар'яни П'єцух один із п'яти обвинувачених у справі нападу. Інші — коментувати на цю тему відмовились.

Як йдеться в репортажі, на судове засідання, окрім потерпілого військовослужбовця, не з'явився один зі звинувачених, тому розгляд справи перенесли на травень.

Тепер журналісти побували на місці сутички, де колись був блокпост. Місцеві жителі вимагали прибрати контрольно-пропускний пункт, який, за їхніми словами, відлякував від курорту туристів.

"Зараз, як бачимо, його немає і можна вільно заїхати у селище", — каже Мар'яна П'єцух.

Та, на питання, чи почастішало тепер туристів у Ворохті, прокоментувати виданню більшість місцевих жителів також відмовились.

"Ще в перші два роки війни було трішки краще, а вже з 2024 року — не дуже. Мабуть, на кількість туристів впливає, що всюди перевіряють чоловіків, а жінки самі мало їздять.

Навіть те, що ціну спускаєш, не дуже впливає на продажі", — розповідає підприємиця Вікторія.

Натомість Іванна Лейбюк, сім'я якої багато років займається туристичним бізнесом, зокрема музеєм "Феєрія карпатського духу", брала участь в акції проти блокпоста на в'їзді до Ворохти.

"Я думаю, що люди жалкують про ту ситуацію, тому що там був певний емоційний зрив. Дійсно, ніхто не хотів, щоб так склалися обставини. На ситуацію з селища я не думаю, що воно вплинуло. На туризм теж воно якось не вплинуло. Як було, так і є.

Це просто був такий емоційний зрив людей на ту ситуацію, що відбувалася. Була ж проблема не тільки туризму, а й те, що люди з товаром навіть не могли заїхати", — каже Іванна Лейбюк.

Мешканців довели до точки кипіння, вказує жінка.

"Їхав, наприклад, хлопчина, який возить хліб до нас у село. Його зупинили на блокпості й забрали. Ніхто там не питав, скільки років. Тому це не було пов'язано з туризмом, а з кипінням людей і з людським терпінням.

Усі ми розуміємо, хто має воювати, то він піде і буде воювати. Ми живемо в таких реаліях. Для мене дивно, чого не був покараний ТЦК-шник, який спровокував людей. Чому відкрили провадження на людей, які захищалися. Я на той час казала, що це був захист людський, бо він "наїхав" на жінок і був неадекватний.

Тобто на емоціях хлопці відреагували, як відреагували. Мені здається, мав бути покараний саме ТЦК-шник, який перевищив свої обов'язки. Він не був наляканий, він був навчений дуже добре й знав, що він робить", — розповідає Іванна Лейбюк.

Проте, вказують, що працівника ТЦК, який зараз є потерпілим від нападу, суд теж покарав. Він сплатив 850 гривень штрафу за те, що, намагаючись виїхати якомога далі від обуреного натовпу, службовим авто наїхав на інший транспортний засіб одного з учасників акції.

Учасники протесту вважають, що саме представник ТЦК спровокував усю ситуацію, коли перед тим відштовхнув телефон жінки, яка його знімала. І це людей збурило ще більше.

"Тепер, коли щось робиться, то десять разів думається, а потім робиться. Є дуже багато людей, які засуджують, що розвивається бізнес під час війни. Але економіку країни треба піднімати. Будь-яким чином. Коли ти працюєш, маєш можливість і задонатити, і своїм допомогти, тому що майже в кожного хтось воює.

Усі воюють або якось залучені. Тому економіка мусить розвиватися, інакше Україна не виграє цю війну", — висловлюється Іванна Лейбюк.


У репортажі також згадують чимось подібний інцидент в місті Космач, де в лютому 2024 року перекривали дорогу й напали на авто з дитиною всередині.

Тоді група місцевих жінок заблокувала в'їзд у село, перекривши дорогу, таким чином виступаючи проти заїзду туди ТЦК і мобілізації чоловіків. Розповідають, що в пориві гніву вони тоді напали на авто, в якому була жінка з дитиною, і тепер триває судовий розвиток цієї справи.

Хоча вже й минув понад рік від моменту сутички, дотепер жодного вироку немає.

Журналістка каже, що з трьох обвинувачених жінок хтось постійно не може прийти на суд, а тому засідання переносять. Зокрема, одна з жінок уже за кордоном — її подали у розшук.

"Ми спілкувалися з місцевим населенням, і, чесно, ми не відчули якогось розкаяння в тій ситуації, яка відбулася.

Ба більше, жінку, яка постраждала, вважають досі винною. Мовляв, вона сама все і спровокувала", — зазначає Мар'яна П'єцух.

Голова Космацької сільської ради Дмитро Мохначук пригадує, що жінка, яку вважають винною, з їхньої громади, і навіть її родина не схвалила її дій.

"Та дівчина напередодні активно додавалася в друзі в соцмережі: ми ведемо парафіяльну сторінку, і я бачу, як її профіль [ред. — кількість підписників] збільшується, збільшується, збільшується. Тобто це йшла "накрутка" людей для того, щоб потім вкинути провокації.

Важливо розуміти одне — ніхто не бив дитину, ніхто не бив цю жінку", — розповідає о. Ігор, настоятель церкви Пресвятої Трійці в Космачі.

На думку місцевих мешканців, ця бійка навіть допомогла частково вирішити ситуацію з ТЦК, мовляв, тепер туди працівники військкоматів їздять вже не так часто.

"Наше село зробили фігурантом, щоб показати приклад іншим. Мовляв, раніше Космач був столицею Бандерівщини, а тепер саме вони не хочуть іти воювати. Але з нашого села багато і пішло воювати, і з перших днів.

Люди тут завжди відстоювали таку, знаєте, сторону справедливості", — зазначає о. Василь, настоятель церкви святих Петра і Павла в Космачі.

Так, мешканці Космача схиляються до думки, що інцидент був провокацією.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Резонансна бійка з ТЦК у Ворохті: що кажуть прикордонники, влада та місцеві мешканці

Чоловіка, який побив військовослужбовця ТЦК на блокпосту у Ворохті, оштрафували


Коментарі ()

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1064
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

755
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

945
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6918
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1604
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2361

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

473

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

775

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1512

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

890
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

488
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

855
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2548
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

717
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1268 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

888
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1338
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37207 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

911
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1196
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

710
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2738 12