Торгова війна і Прикарпаття

 

/data/blog/41298/ffeea87d7c3cb27475e20f59b9f2a081.jpg

 

Під час україно-російської «торгової війни», що точилася  у серпні, франківські експортери відбулися легким переляком. За даними держвідомств та громадських організацій, серйозних збитків не зазнав жоден підприємець області.

 

Та з кожним днем наближення листопадового саміту «Україна-ЄС» у колах бізнесменів наростають неспокійні настрої. І хоч усі в один голос заявляють, що втрата російського партнера – річ, м’яко кажучи, не бажана, усе одно готуються до можливого продовження «бойових дій», «озброюючись» новими партнерами та запасними ринками збуту.

 

Без «поранених»
Директор ПАТ «Івано-Франківський м'ясокомбінат» Володимир Стороженко, підприємство якого експортує до РФ, каже: про те, що відбувається «торгова війна» з Росією, дізнався зі ЗМІ. Очільник м’ясокомбінату запевняє: їхні поставки без перебоїв рухалися з митниці на прилавки російських крамниць від Москви та Санкт-Петербурга до Пермі та Ярославля.
«Може це тому, що в нас невеликі партії товарів, – міркує виробничник. – Ми не сильно помітні, тому до нас ніяких питань і не було».
Ще один місцевий підприємець-експортер, що побажав лишитися інкогніто,  упередженості з боку росіян теж не помітив.
«Знаючи, що відбувається на кордоні, наші російські партнери нам всіляко сприяли, готові були йти на компроміс, – веде мову комерсант. – Вони теж були зацікавлені, щоб товар йшов без затримок. З наших (мається на увазі прикарпатських – ред.) постраждали лише ті експортери, які самостійно відмінили партії товарів у Росію через повідомлення про затримки. Це в першу чергу ті, в кого товар має обмежений термін придатності. Вони хотіли перестрахуватися, а даремно».
Проте у підсумку, як переконує підприємець, серйозних збитків не зазнали і вони.
Підтверджують інформацію нашого співрозмовника й у Івано-Франківському регіональному об’єднанні Федерації роботодавців України.
«Збираючи інформацію для ФРУ, із 60-ти підприємств, які входять до нашого обласного об’єднання, ми не отримали жодного нарікання чи жодного випадку, який би свідчив про те, що наші підприємства постраждали від цих, скажімо так, непростих взаємовідносин з Російською Федерацією», – запевнив голова Івано-Франківського об’єднання ФРУ Василь Чуднов.

Чому «пронесло»?

Чому прикарпатські підприємці у розпал «торгової війни» відчули лише слабке відлуння  «бою» – фахівці пояснюють кількома факторами.
«До Росії у нас є лише дрібні чи разові поставки, – пояснює начальник обласного департаменту економіки Володимир Попович. – Мова йде і про деревину, і продукти хімічної переробки, і обладнання. Якщо подивитися в цілому, як митні затримки торкнулися України, то побачимо, що постраждали лише серйозні компанії, власники яких відіграють помітну роль в політичному житті країни. Простого виробника ніхто не чіпав».
«Івано-франківський бізнес більше все-таки зорієнтований на європейські ринки, ніж на російський, – наводить ще одне пояснення «вцілілості» наших експортерів Василь Чуднов.  – Саме наше розміщення, близькість кордонів до Польщі, Румунії чи Угорщини спрощує заміну тих втрат, які ми можемо мати на ринках Росії», – вважає голова місцевої Федерації роботодавців і для закріплення наводить приклад. Мовляв, у тому році під час так званої «сирної війни» потрапив в опалу «Городенківський сирзавод». «Були проблеми, але ми знайшли шляхи їх вирішення, – пояснює Василь Чуднов. – Переорієнтувалися більше на українські ринки, частину замінили європейськими».
Про те, що не буває лиха без добра, говорить і головний економіст області Володимир Попович.
«У зв’язку з зупинкою «Карпатнафтохіму» обсяги експорту до Росії у цьому році, порівняно з минулим, в області зменшилися на 81%. Це явище тимчасове, поки завод не відновив роботу. Але тут показово видно інше: якщо по Росії у нас зменшилися обсяги експорту на 81%, то в цілому по області відбувся спад лише на 57%».
Це, за словами Володимира Поповича, красномовний показник того, що Прикарпаття перекрило збитки від невідбулого в Росію експорту за рахунок експорту в інші країни.
«Зокрема зріс експорт до країн Азії – на 14,8%», – зазначив Попович.

Міняти коней  на переправі
Незважаючи на тяжіння Західної України, і зокрема Прикарпаття, в бік Європи, росіяни залишаються одними з важливих партнерів Прикарпаття у зовнішньоекономічних відносинах. За даними Українського союзу промисловців та підприємців, частка російського експорту складає понад 22% від сукупного експорту області. Лише у першому півріччі цього року за товари, поставлені до Росії, Прикарпаття вторгувало 47 мільйонів доларів США. Російського імпорту, для порівняння, на Івано-Франківщину завезли значно менше – лише на 25 з половиною мільйонів.  
Втрачати Росію, як великого торгового партнера, франківські підприємці, ясна річ, не бажають. Кому ж вигідно міняти коней на переправі? Щоб там в уряді не говорили про «нові перспективи» та як би не закликали оцінювати ситуацію як «стимул до розвитку», представники бізнесу відповісти на такі заклики конкретними діями поки що не готові.  
«Щоб перейти на західний ринок, нам треба буде змінити багато стандартів виробництва, – говорить директор м’ясокомбінату Володимир Стороженко. – До того ж там дуже висока конкуренція. Там більший попит на сировину, ніж на готову продукцію».
Внутрішній український ринок також дуже щільний та «тяжкий», нарікають підприємці.  
«Але в той же час ми розуміємо, що російські бізнесмени такі ж самі заручники політичної ситуації, як і ми. Тому треба перестраховуватися і їм, і нам. Що ми в даний час і робимо», – ділиться роздумами підприємець-анонім.
За словами комерсантів, багато хто в ролі першого нового експортного майданчика розглядає близьку до України за багатьма ознаками Польщу. Тим більше, після нещодавньої заяви одного з польських європарламентарів про те, що в ЄС, як жест солідарності до України, готові обмежити російський імпорт на своїх прилавках.

Операція «переорієнтація»

Нові торгові горизонти в західному напрямку підприємцям радять шукати і в «білому домі».
«Офіційний курс держави, оголошений Президентом, це курс на Європу, – напучує бізнесменів начальник департаменту економіки області Володимир Попович. – Не чекаючи вже навіть підписання угоди в листопаді, ми повинні переорієнтовуватися на країни західного ринку. Поступово переходити через усі бар’єри, непрості умови, які диктує цей ринок».  
За словами чиновника, нові ринки шукають сьогодні на рівні держави. Офіційний Київ все частіше поглядає в напрямі Китаю, активно шукаючи з азійським «драконом» можливі торгові точки дотику. Що стосується, власне, нашого регіону, то нам, звісно, ближче Європа.
Зі слів місцевих експортерів, гарячкових пошуків нових бізнес-партнерів у їхніх лавах наразі немає. Але, порівняно з минулими періодами, процес і справді відчутно пожвавився. В активному пошуку партнерів, за словами підприємців, нині в більшій чи меншій мірі перебувають майже усі експортери.  
Чи знадобляться запасні ринки українським підприємцям – покаже час, якого до листопада залишається все менше.
 

 

Оксана ГЛУШКЕВИЧ, ЗК


Коментарі (1)

вася 2013.09.30, 11:11
москалі бояться лізти до тієї ковбаси, там всю таблицю менделеєва можна знайти, в киргизію і туркменістан її продавати, поляки самі великі хіміки
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1769
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

811
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1082
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1508
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2725 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3818

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

917

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

519

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

386

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1070
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5672
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5226
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10605 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1195
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7574
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

940
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1097
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15850
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

341
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1420
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1845
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1743