Після війни Німеччину було покарано: розграбована промисловість, накладені контрибуції, у Франції та СРСР замордовано десь зо два мільйони німецьких військовополонених. Німеччина досі є формально окупованою країною. Проте, чи не найбільш вибагливою карою стала кампанія денацифікації – виховання потреби в національному та расовому самоприниженні, зневаги до предків, сорому за перемоги, занепадання перед чужинцями тощо.
Нам в Україні все це було давно знайоме, але європейці з таким знущанням зіткнулися вперше. Згодом цей корисний досвід національного суїциду у формі політкоректності, толерантності, мультикультурності був розпоширений на всіх інших європейців та північноамериканців. Багато хто з наших наївних братів прагне транслювати піднесено-емоційне сприйняття політкоректності. Це дещо дивно. Наприклад, важко заперечувати позитивну роль Лук'янівської в'язниці у гуманізації українського суспільства, проте ЛЮБИТИ Лук'янівську в'язницю – є трохи хворобливим. Толерантність – поза сумнівом, дуже корисна, але не варто забувати, що вона, як і денацифікація, є покаранням. Європейці караються за політику зверхності щодо інших рас, але особливо за те, що європейці справді перевершують усіх в усьому, окрім чисельності. "Обраних" таки мало.
Ні сучасна політологія, ні конспірологія, ні навіть расова теорія не здатні пояснити причини самознищення європейців. Це під силу тільки релігії. Проте, люди, які розучилися молитися – розучилися розуміти. Європейська культура наскрізь теологічна. Чи прославляє вона Христа, чи бореться з Ним, але вона завжди дивиться на Нього. Саме тому гомосоціалісти пропагують ідею рівноцінності європейської культури іншим, тим, які дивляться на диявола. Історичні публіцисти повсякчас співають нам про переваги арабів, японців, про вторинність Європи. У нас ця пісня підхоплюється хором москалів, яким необхідно доводити собі, що ті, кому вони заздрять – є гіршими за них.
Якось я принагідно оглядав приватну колекцію старовинних клинків. До кімнати увійшов юнак – син приятелів власника колекції. Його очі запалали, там справді були рідкісні екземпляри й навіть один кацбальгер, проте, юнак одразу кинувся до примітивної катани – бідне дитя, зіпсоване Голівудом. Всі наші діти – зіпсовані. Європейський меч занадто нагадує хрест. Чи не тому така потужна реклама була зроблена японській катані, що вона нагадує хвіст?
Насправді, катани політкоректніше порівнювати не з нацистськими цвайхендерами і не з гомофобськими хіршфангерами, а з пригнобленими апартеїдом зулуськими ассігаями. Що катана, що ассігай – дикунські знаряддя. Найкращими знавцями японців є китайці. Так от китайці дуже невисокої думки за японців.
В американському кінематографі є популярний персонаж Бетмен. Проте, кажани не є вчителями Голівуду. Те, що нам є чому повчитися в неєвропейських народів не означає, що вони є нашими вчителями. Так само нам є чому вчитися у бджіл і мурах, навіть у рослин й у вірусів. Мікроорганізми з'явилися раніше за нас й певне брали участь у формуванні нашої біології. Чи означає це, що ми не маємо права вбивати їх антибіотиками? Політкоректори вводять нас в оману, коли стверджують, що права кажанів мають дорівнювати правам режисерів.
Схід завжди так чи інакше впливав на Європу, адже Європа полюбляє екзотику: лимони, папуг, синій фарфор, спеції, паланкіни, перли, циган. Згадайте рококо, ромейських кінних лучників, мудехар, чай, фігурки для камінних полиць, тощо. Проте, всі ці іноземні трофеї становлять цінність лише тоді, коли, подібно до індіанського золота, бувають перештамповані на піастри з королівським гербом.
Ще раз, мова зовсім не за те, що нам необхідно убезпечитися від інорасових впливів, навпаки! Ось приклад. Хоча всю велику, багатотисячолітню китайську культуру сміливо можна викидати на смітник, в ній є одне осягнення, відкриття, просвітлення (хоч як його називай), яке необхідно запозичити чимскоріше, й раз і на завжди. Справа в тому, що в китайців легалізоване сьорбання, коли п'єш чай, воно не вважається неввічливим. По-перше, це красиво, по-друге, пароповітряна суміш справді смачніша! Мене, наприклад, ціле життя пригнічують цими європейськими забобонами делікатності. Скільки смачного я втратив, скількох літрів дзену не допив! Сьорбати – це добре! - вчив нас голова Мао. Варто їздити на японському, переглядати корейське, нюхати індіанське, проте, також варто пам'ятати, що ми любимо не самих китайців, але китайців, які зображують європейців й зображення китайців у європейській культурі.
З усіх азіатських культур українцям, нажаль, найкраще відома московська. Її найсильнішою рисою є здатність адаптувати європейські уявлення та осягнення для сприйняття споживачів з обмеженими здатностями. Міф вони перетворюють на казку, ідею – на слоган, образ – на картинку. Японці доводять до досконалості, витончують запозичення. Москалі сповідують каргокульт: все точно таке саме, як на Заході, навіть ще краще, тільки не літає. Вони – майстри обгортки. Оперують фантиками без цукерок. Обмінюються картинками від жувальних гумок. Фантик завжди яскравий і спрощений. Нажаль, ми звикли споживати витвори московського сурогатного генію. Китайці фальсифікують товари, москалі – функції. Європейські армії колонізують, московська здійснює автоокупацію.
Адаптація корисна для дітей, аби спонукати їхній розвиток. Адаптація для дорослих залишає їх у дитячому світосприйнятті. Те, що ми вважаємо в них неєвропейським, специфічно московським – насправді китайське. Дуже символічно, що перший державний візит новий голова Китаю здійснить до Московії. Першими китайцями, які туди приїхали, були чиновники ставки Батия. Ці китайці здійснили перший перепис населення на Москві та Клязьмі, щоб впорядкувати збір податків на користь орди. Весь сенс існування Московії по нині – продовження Далекого Сходу до кордонів Європи. Навіть самі москалі погано усвідомлюють, наскільки багато китайських архетипів у їхній підсвідомості. Але ми їм розкажемо.
Власне, весь внутрішній психополітичний конфлікт в Ерефії точиться між носіями далекосхідних та близькосхідних архетипів. Не хочуть москалі чути кавказько-сірійську лєзгінку, а хочуть їсти китайські пєльмєні та сповідувати даосизм Оптіной пУстині або кремлівське конфуціанство. Європейські та грецькі святі – зазвичай діяльна публіка. Навіть Григорій Палама, адепт медитативних практик у східному обряді, прожив бурхливе, сповнене боротьби життя. Натомість благочестиві москалі вчащають до "старцев". Старець – це даоський мудрець, який нічого конкретного не робить й внятного не каже, проте, випромінює мудрість із пупка.
Москалі, як і ми, майже нічого не винайшли самостійно. Існує справді непогана московська "велика література", яка не винайшла жодного літературного жанру й жодного нового літературного засобу. Навіть валянки, навіть Росію винайшли не москалі. Це не трагедія. Як пише Ясперс (нажаль, і він не москаль) майже всі базові цінності людства були винайдені в шостому столітті до Різдва Христового. Втім, дещо створили й пізніше: першими християнами явлений ідеал мучеництва, в ХІ-ХІІ ст. - ідеал лицарства, ХІІІ ст. - винайдене ідеальне (куртуазне) кохання, у ХVI - XVII ст. – революцію, як самодостатню цінність, науково-технічний прогрес тощо.
Москалі талановито адаптували все це для психіки мешканця нечорнозем'я й називають "руськім міром", або ще крутіше - "русской цивілізациєй".
Цивілізація в нинішньому світі є лише одна – європейська. А жодної "русской цивілізациі" не існує за межами бороди Олександра Гелієвича Дугіна. Втім, за москалів я можу говорити нескінченно, бо люблю їх не менше, ніж Міклухо-Маклай своїх папуасів.
На Сході що було, те й буде, в той час, як Європа нездатна двічі увійти в ту саму річку.
Дмитро Корчинський,
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ інші тексти Дмитра Корчинського на "Фіртці":
ЧАТ з Дмитром Корчинськи на "Фіртці"
Дмитро Корчинський: Московська держава завжди була ворожою руським. Вона повинна закінчитися
ОБОРОНА
Проте
Розслабтеся!
Бідна Церква
Славко, аніме та Вікіпедія
Дайте мені мою частку політкоректності!
Сумна осінь
Пайок чи здобич
Вибори, жертви і гріх
Загроза прогресу
Містичне осягнення Януковича
Казки для дорослих
Дмитро Корчинський. Інший погляд. Про віру і справжніх християн (ВІДЕО)
Інший погляд. Дмитро Корчинський. Як досягти успіху (Video)
Ілюзії
Убий Чебурашку!
Грядуть зміни
Громадянське суспільство Христа
Помилки і плутанина
Війна
Дмитро Корчинський: "Українські журналісти задовольняються недоїдками"
Вічні вартості
Дух одвічної стихії
Місія Януковича
Природа Януковича і сутність Церкви
Навіщо Юлю знову судять
Нам не вистачатиме нашого Януковича
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ: "Nаціоналізм це не декларація, це постріл"
Політика - зло
Помста євнухів
Медитувати на Януковича
Дмитро Корчинський: "Ми беремо з Європи найгірше, що в неї є"
Христос акбар!
Вороги ворожок
Вип’єм за Путіна!
Геть Discovery!
Нащадки тих, хто залишився
Європа, вічно крадена биком
Загальна теорія функціонування Януковича
30 варіацій
Вона сидить і він не гнеться
Малятам про звіряток
Букет Табачника
Що було, що буде, чим серце заспокоїться
Лікнеп для диктатора-початківця
Живопис і футболісти
Lex Orandi - Lex Credendi*
Похвала Януковичу
Перша звинувачувальна промова проти українців
Наш сусід Газпром
Жінки Януковича
Діди і діти
Янукович в контексті культури
Дилетант проти Анаксимандра
Святий Микола Чудотворець
