Стратегія Путіна полягає у тому, щоб зробити один крок до ескалації конфлікту і чекати, поки про це всі забудуть, а тоді масштабно і блискавично наступати.
Про це пишуть Уїлл Кеткарт і Джозеф Епстайн у виданні The Daily Beast.
На думку журналістів, не варто дивуватися тому, що так довго доводиться чекати нападу на Маріуполь і облоги цього міста, завоювання якого дозволить Росії пробити сухопутний коридор в анексований Крим. Автори вважають, що Путін знову дотримується поступового підходу, типовим прикладом якого є грузинська війна 2008 року.
Заднім числом очевидно, що тактика Путіна — зайняти регіон, який відколовся, визнати його і почати з часом повільно розширювати, — йдеться в матеріалі. Автори пояснюють, що такі конфлікти не ведуться тільки на одному фронті, згадавши, що російські війська під час вторгнення до Грузії одночасно перебували в Абхазії та Південній Осетії.
"Коли якийсь регіон виявляється у фокусі уваги, Путін перемикається на інший. Анексує Крим і, поки весь світ на нього дивиться, а ЗМІ його обговорюють, увійде в Україну через Луганську і Донецьку області. Це основний алгоритм "спливаючої війни", — йдеться в статті. Мабуть, наступний крок — чекати, поки ЗМІ перестануть звертати увагу. Зрештою, люди перестануть читати статті про напад на Маріуполь або його облогу, які не відбулися. І ось тоді ці події відбудуться. Стратегія Путіна — зробити крок і чекати, — вважають журналісти. Вони застерігають, що сьогодні ми спостерігаємо наймасштабніше з часів Берлінської кризи 1948 нарощування американських і російських сил і небачене з тих часів охолодження між двома арміями. "Як довго триватиме війна, судити рано. Але витримки Путіну не позичати", — зазначають Кеткарт і Епштейн.
