Родини військовослужбовців повинні бути максимально залучені до формування ветеранської політики та програм підтримки.
Про це журналістці Фіртки заявив представник Уповноваженого з прав людини в області Віталій Вербовий під час зустрічі з представницями громадської організації «Дружина воїна».
За словами посадовця, ветеранська політика сьогодні охоплює дедалі більше людей, а до кінця 2026 — початку 2027 року кількість тих, кого вона стосуватиметься, може зрости до п’яти мільйонів.
«Найбільшою категорією, якою повинна опікуватися ветеранська політика і опікується, — це родини учасників бойових дій, військовослужбовців», — наголосив Вербовий.
Уповноважений з прав людини зауважив, що в окремих громадах сім’ї військових уже отримують передбачені законом пільги, допомогу з оплатою комунальних послуг, підтримку у навчанні дітей та доступ до державних програм.
Водночас, за словами посадовця, родини військовослужбовців досі недостатньо залучені до розробки нових програм підтримки, зокрема у сфері психологічної реабілітації.
«Те, що я бачу, — їх треба максимально включити в ці процеси. Зараз вони мають бути більш активними, ми їм в цьому допоможемо і надалі, щоб вони могли відстоювати свої інтереси і захищати свої права», — сказав Вербовий.
За його словами, в Івано-Франківській області ця проблематика вже безпосередньо стосується близько 100 тисяч людей.
Під час зустрічі сторони домовилися, що представники ГО «Дружина воїна» до кінця тижня напрацюють конкретні пропозиції щодо підтримки родин військових. Після цього планують провести спільну зустріч за участю органів державної влади, обласного ветеранського простору та ОВА.
«Ми зараз робимо публічне поле з цією проблематикою, щоб суспільство розуміло, що є проблематика і її треба вирішувати», — зазначив Вербовий.
Посадовець також підкреслив, що важливою є проактивна позиція самих родин військовослужбовців.
«Якщо критикувати, то конструктивно і давати зразу пропозиції, свої бачення і напрацьовувати їхній шлях розвитку», — сказав він.
Окремо Вербовий наголосив, що суспільство повинне адаптовуватися до ветеранів та їхніх родин, а не навпаки.
«Родини не повинні адаптовуватись до суспільства, а суспільство повинно адаптовуватися під родини військовослужбовців», — наголосив фахівець.
За словами представника омбудсмена, після повернення з фронту військові часто стикаються з психологічними труднощами, посттравматичними синдромами та проблемами у сім’ях.
«Люди вертаються психологічно іншими. У родинах виникають труднощі, конфлікти, часто-густо, на жаль, є і те, що сім’ї розпадаються, тому що не отримують належної консультації, вчасної підтримки від держави, від органів місцевого самоврядування і, звичайно, підтримки суспільства», — додав він.
«Дружина воїна»: підтримка, психологічна допомога та волонтерство
Громадська організація «Дружина воїна» діє з 2018 року. Її керівниця Ольга Бобрикович розповіла, що організацію створили для підтримки дружин військових як під час очікування чоловіків із фронту, так і після їхнього повернення.
«Ми формували таку спільноту, щоб можна було спільно діяти, спільно підтримувати одна одну», — зазначила Ольга Бобрикович.
Наразі в організації є 33 активні учасниці. Для дружин військовослужбовців проводять групи самодопомоги для рідних військових і ветеранів, психологічні тренінги, майстер-класи та ретрити.
«Ми організовуємо групи самодопомоги, на яких у нас є психологічні тренінги, майстер-класи, різноманітні ретрити», — розповіла вона.
За словами Ольги Бобрикович, діяльність організації почалася з духовних зустрічей, які допоміг організувати отець Ярослав Рохман.
«Отець Ярослав тоді одним з перших побачив, що дружини військових потребують підтримки», — сказала вона.
Представниця ГО наголосила, що сьогодні на дружин військових поклали значне емоційне та побутове навантаження.
«Дружина воїна мусить бути і за маму, і за тата, і підтримувати батьків, і підтримувати дітей. Діти також по-різному реагують на виклики війни», — зазначила Бобрикович.
В організації є родини, де службу проходять уже не лише чоловіки, а й діти. Також серед учасниць є дружина загиблого військового. Також частина учасниць ГО вже є дружинами ветеранів, вони проходять нелегкий період адаптації та реінтеграції разом зі своїми чоловіками.
Організація також займається волонтерством — проводить збори на дрони та автомобілі для військових, виготовляє маскувальні сітки та костюми.
Окремо діє соціальний проєкт «Кав’ярня 4.5.0», у межах якого дружини військових продають домашню випічку за родинними рецептами, а виручені кошти передають на потреби фронту.
Під час зустрічі з представниками влади організація порушила питання співпраці у сфері ветеранської політики.
«Першочерговий запит — це вихід у публічну площину для взаємодії з іншими громадськими організаціями, для взаємодії з владою. Наш досвід буде корисний для напрацювання ветеранської політики», — зазначила Ольга Бобрикович.
Волонтерка додала, що організація може стати своєрідним містком між суспільством та владою.
«До нас звертаються жінки, мами, родини військових, і, можливо, ми зможемо стати тим містком суспільства з владою, який допоможе більше зрозуміти і зменшити непорозуміння в суспільстві», — сказала вона.
Одним з головних викликів у роботі організації Ольга Бобрикович назвала психологічну підтримку родин військових.
«Емоційний настрій жінки дуже змінюється залежно від новин, залежно від того, чи на зв’язку чоловік, чи ні», — пояснила вона.
Також, за її словами, бракує дитячих психологів.
«Часто дружини звертаються саме з проблематикою психологічної підтримки дітей. Діти різного віку потребують різної підтримки, і це складно», — наголосила представниця ГО.
Від співпраці з владою організація очікує підтримки, взаємодії та допомоги у висвітленні правових можливостей для родин військових, тому Ольга Бобрикович сьогодні спільно з членкинями організації Наталію Демяник і Богданою Шамотайло звернулися до представника Уповноваженого з прав людини.
«Ми очікуємо підтримки, взаємодії нашої громадської організації і висвітлення правових можливостей родин військових», — підсумувала Ольга Бобрикович.
До формування ветеранської політики в Україні потрібно активніше залучати ветеранів, їхні родини та сім’ї загиблих військових. Таку думку висловив керівник «Дому воїна» Микола Крошний.
За його словами, ставлення до війни та участі у громадському житті у людей різне.
«Є категорія, яка активна, яка хоче щось робити на благо нашої держави, яка піклується тим, що відбувається в тилових містах. А є категорія населення, яка не хоче взагалі брати в цьому участь, люди живуть своїм повсякденним соціальним життям», — зазначив Крошний.
Воїн переконаний, що саме люди, які безпосередньо пережили війну, найкраще розуміють потреби ветеранів та їхніх сімей.
«Важливо, щоб якомога більше ветеранів, їхніх сімей, сімей загиблих героїв брали активну участь у формуванні цієї ветеранської політики», — наголосив він.
Крошний зазначив, що цивільні люди, які не були дотичні до війни, часто не можуть повною мірою зрозуміти проблематику ветеранів.
«Людина, яка прийшла і була дотична до війни, вона набагато краще розуміє потреби, розуміє проблематику, розуміє, з чим вони стикалися з власного досвіду», — сказав ветеран.
Окремо чоловік звернув увагу на проблему комунікації цивільного населення з військовими та їхніми родинами. За словами Крошного, суспільство досі вчиться жити в умовах війни.
«Ніхто не був готовий, що війна буде тривати стільки часу і буде мати такі жахливі наслідки. І всі вчаться жити в цих реаліях війни — як військові, які перебувають на лінії фронту, так і цивільне населення, так і їхні родини», — зазначив він.
Микола Крошний підкреслив, що допомога військовим та їхнім родинам має бути одним із пріоритетів держави та суспільства.
«На теперішньому етапі життя нашої держави немає більш важливого, ніж військові, їхні сім’ї і сім’ї загиблих героїв», — наголосив волонтер.
Ветеран також зауважив, що люди, які повертаються із зони бойових дій, часто змінюються психологічно.
«Людина, яка перебувала в зоні бойових дій, вона може дещо відрізнятися від просто цивільної людини. В неї можуть бути більш гострі відповіді, більш специфічні погляди», — пояснив Крошний.
За його словами, суспільство має навчитися правильно сприймати ветеранів та підтримувати їх після повернення з фронту.
«Цивільні люди повинні максимально сприяти тому, щоб ветеран чи військовий, який приїжджає у відпустку на кілька днів, відчував себе потрібним, відчував себе почутим, відчував себе таким, який робить все правильно», — сказав він.
Крошний додав, що люди повинні з розумінням ставитися до поведінки ветеранів, зважаючи на пережитий ними досвід війни.
«Можливо, деколи не до кінця коректна його поведінка — це не просто так, а, напевно, внаслідок пережитих обставин на війні», — підсумував ветеран.
