Сумний ювілей «Станіславського моря»

 

 

 

 

Без малого 60 років тому річку Млинівку, яка протікала через тодішній Станіслав (а нині Івано-Франківськ), з’єднали каскадом озер із велетенським котлованом. Будова тривала понад рік, і штучну водойму тогочасна радянська преса гучно охрестила «Станіславським морем». Розташування велетенського водного плеса поруч із центральним міським парком передбачало перетворення такого комплексу на велику відпочинкову зону. Але…

 

 

За задумом радянських проектантів, міське озеро площею 36 гектарів мало стати улюбленим місцем відпочинку і, як писала тоді газета «Прикарпатська правда», «чудовим подарунком для трудящих Станіслава».

 

Тут мали бути обладнані піщані пляжі, місця для риболовлі і занять водними видами спорту, човнові станції та причали. Також планували облаштувати рукотворний острів і спорудити плавучий ресторан. Доріжки для прогулянок довкола озера мали обсадити кущами та деревами.

 

«Щоб вирити це озеро, треба буде виконати великий обсяг робіт: вийняти і укласти в дамбу 98 тисяч кубометрів грунту… В цьому році роботи першої черги на будівництві басейну будуть закінчені, влітку трудящі вже зможуть купатися в озері… Упорядковуватимуться шляхи, що ведуть до озера. Тут безперебійно курсуватимуть автобуси і таксі з відпочиваючими з центра і окраїн міста», – писала у березні 1954 року єдина у той час обласна газета «Прикарпатська правда».

 

 

На будівництві Станіславської водойми працювала передова тогочасна техніка: скрепери, бульдозери, грейдери та катки. За радянським звичаєм, збудувати об’єкт намагались у рекордні строки, використовуючи для цього дармову робочу силу – працівників підприємств і відомств та, зрозуміло, студентів і учнів.


 

7 квітня 1954 року газета прозвітувала, що працювати на будівництві водойми вийшло «850 чоловік – представники 15 колективів: робітники трикотажної і кондитерської фабрик, ваго-механічного та ремонтного заводів, студенти педагогічного інституту та технікуму фізкультури, слухачі сільськогосподарської школи, працівники облплану».

 

 

Правда, користі від таких добровільно-примусових помічників було небагато. Через кілька днів газетярі змушені були констатувати, що «не всі колективи, які з’являються на будівництво, серйозно ставляться до роботи. Погано організованим, недисциплінованим був вчора колектив шкірзаводу, робітники якого мало працювали і недоброякісно виконували доручену роботу». Згодом газета опублікувала лист-пропозицію від трудящих, в якому вони вимагали «кращого порядку в організації робіт на будівництві».

 

 

«Півгодини треба було витратити на те, щоб знайти керівника цих робіт, який би вказав нам, що саме і де робити, – нарікали автори листа. –На площадці зібралося багато людей з різних підприємств, але чомусь всі в одному місці. Скупченість була така, що взагалі було важко працювати. На будівництві не проводиться ніякого обліку роботи, яку зробила та чи інша організація. Деякі колективи формально відбувають тут час, не виконуючи наміченої роботи».

 

 

 

Відкрити шлюзи й наповнити Станіславське море водою влітку 1954 року, як планувалося на початку його будівництва, так і не вдалося.

 

У серпні газета відрапортувала про те, що роботи близькі до завершення, похваливши скрепериста Юрія Шемчука, який працював, виконуючи майже потрійну норму. А взимку 1955 року до міського парку, розташованого навпроти водойми, з Одеси привезли 11 човнів. Місцеві теслі за одеськими зразками зробили ще декілька плавзасобів для майбутньої човнової станції.

 

 

До речі, човнова станція на озері працює дотепер. І це чи не єдине, що залишилося незмінним на Станіславському морі за 60 років його існування.

 

 

Офіційне відкриття міського озера відбулося щойно 26 червня 1955 року – з урочистим перерізанням червоної стрічки першим секретарем міськкому компартії та загальноміськими народними гуляннями.  

 

 

«Плавці зібралися біля нового басейну. Багато бажаючих скупатись на пляжі для дорослих. Але чи не найбільше радісного сміху чути на дитячому пляжі! Поки що не видно на березі рибалок – мабуть чекають, поки в молодому озері підросте риба. А любителів покататися на човнах багато, та на водній станції є поки що вісімнадцять човнів…» – повідомляла у той час газета.

 

 

 

…Сьогодні на колишнє Станіславське море насувається забудова, загрожуючи перетворити його на затхлий внутрішній басейн посеред багатоповерхівок. Нещодавно спеціальна комісія міськвиконкому погодила проект однієї з будівельних компаній щодо перетворення території довкола озера на житловий мікрорайон. Для порятунку рекреаційної зони мешканці Івано-Франківська об’єднались у громадську ініціативу «Вільне озеро» і тепер вимагають від влади скасувати рішення про забудову.

 

 

Невідомо, чим закінчиться протистояння мерії з громадськістю, адже терени довкола міського озера забудовники облюбували здавна. Над водним плесом з одного боку вже нависають багатоповерхівки, власники дачних ділянок на протилежному березі також звели розкішні хороми з виходом на дамбу.

 

А між обмілілою Млинівкою, перетвореною на стічний рів, та міським озером, на місці давно пересохлого каскаду озер виріс цілий житловий масив і триває нове будівництво.

 

 

 

Кажуть, вода у Млинівці пропала після того, як у приміському Чернієві збудували водозабір і насосну станцію для водопостачання Івано-Франківська. Саме відтоді згадані ставки-відстійники почали пересихати і згодом перетворилися на порослі очеретом болота. Тепер від складної гідросистеми залишилися тільки поржавілі шлюзи та єдине вціліле озерце поруч із головним міським озером.

 

 

Попри занедбаний стан відпочинкової зони (лише на Острові Закоханих часом відбуваються якісь акції з благоустрою) у погожі дні тут буває досить людно. Біля озера, на обладнаному віднедавна майданчику тепер збираються «екстремали» на роверах, роликах і скейтах. Нотку копченості до свіжого повітря погожими вечорами вносить дим від пікніків у очеретяних закапелках. Аматори здорового способу життя грають на березі у волейбол, зависають на турніках або намотують 4-кілометрові кола навколо озера по асфальтованих доріжках, добряче порепаних і вигнутих корінням дерев, які садили тут 60 років тому.

 

Ставок-відстійник

 

Окрема категорія відвідувачів міського озера – люди, які ходять сюди по джерельну воду. Йдуть безперервно, нескінченною вервечкою з великими пластиковими пляшками, каністрами та бідончиками, свято вірячи, що в тутешньому джерелі вода найчистіша в місті і, може, навіть трохи цілюща. Над бюветом, з якого мали би ту воду набирати, збудовано капличку зі статуєю Діви Марії, але шланг, який стирчить із бетону чомусь сухий, тож воду беруть із тієї кринички, що трохи нижче і ближче до озера.

 

 

До речі, згадане джерело – це чи не єдиний, окрім опадів, наповнювач озера протічною водою. Без нього Станіславське море почне міліти, як пересохлі ставки, і зрештою перетвориться на болото.

 

 

 Богдан Скаврон,

 

zbruc.eu

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Олександр Шевченко: Ресурси на проект і впорядкування рекреаційної зони поблизу івано-франківського міського озера ми знайдемо

Олександр Шевченко: Ситуація навколо міського озера – символ остаточної моральної та адміністративної деградації нинішньої міської влади


24.03.2015 Богдан Скаврон 2446 4
Коментарі (4)

Роман Брудр 2015.03.26, 20:48
цікаво, а що було на місці озера раніше?
Оксана Брунець 2015.03.29, 09:02
Колись боролись за покращення умов життя для людей, а тепер боряться за знищення будь якої його цінності. Історія Івано Франківська це не продовження історії Станіслава.
Олександр Gulya 2015.03.31, 08:38
Ліпше най забудують, хоч буде виглядати нормально, а не купи сміття. Млинівки річки вже нема і не буде. І на території Калинової озера всі з"єднані між собою. і там всьо хоть слабо але тече. І Млинівка в Бистрицю впадає
Славко Задунайский 2015.03.31, 18:05
Олександр Gulya - ліпше вам під хатою все поле забудують,як Ви такий мудрий. І не рівняйте Калинову слободу,де забудовник справді по людськи поставився до природи і зберіг озерце і дерева і вамбуд,який засипав озеро будівельним сміттям та вщент порубав великі здорові дерева. А виглядати те місце може нормально і без забудови і не тільки виглядати,але й приносити можливість доброго відпочинку та оздоровлення франківцям та гостям міста.
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1208
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1856 3
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1136
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3719
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3415 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2770 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

366

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

480

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1023

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1587
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1089
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1116
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

809
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6629
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

758
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44087
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3405
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35746 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

273
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

413
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

692
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

769