Сумний ювілей «Станіславського моря»

 

 

 

 

Без малого 60 років тому річку Млинівку, яка протікала через тодішній Станіслав (а нині Івано-Франківськ), з’єднали каскадом озер із велетенським котлованом. Будова тривала понад рік, і штучну водойму тогочасна радянська преса гучно охрестила «Станіславським морем». Розташування велетенського водного плеса поруч із центральним міським парком передбачало перетворення такого комплексу на велику відпочинкову зону. Але…

 

 

За задумом радянських проектантів, міське озеро площею 36 гектарів мало стати улюбленим місцем відпочинку і, як писала тоді газета «Прикарпатська правда», «чудовим подарунком для трудящих Станіслава».

 

Тут мали бути обладнані піщані пляжі, місця для риболовлі і занять водними видами спорту, човнові станції та причали. Також планували облаштувати рукотворний острів і спорудити плавучий ресторан. Доріжки для прогулянок довкола озера мали обсадити кущами та деревами.

 

«Щоб вирити це озеро, треба буде виконати великий обсяг робіт: вийняти і укласти в дамбу 98 тисяч кубометрів грунту… В цьому році роботи першої черги на будівництві басейну будуть закінчені, влітку трудящі вже зможуть купатися в озері… Упорядковуватимуться шляхи, що ведуть до озера. Тут безперебійно курсуватимуть автобуси і таксі з відпочиваючими з центра і окраїн міста», – писала у березні 1954 року єдина у той час обласна газета «Прикарпатська правда».

 

 

На будівництві Станіславської водойми працювала передова тогочасна техніка: скрепери, бульдозери, грейдери та катки. За радянським звичаєм, збудувати об’єкт намагались у рекордні строки, використовуючи для цього дармову робочу силу – працівників підприємств і відомств та, зрозуміло, студентів і учнів.


 

7 квітня 1954 року газета прозвітувала, що працювати на будівництві водойми вийшло «850 чоловік – представники 15 колективів: робітники трикотажної і кондитерської фабрик, ваго-механічного та ремонтного заводів, студенти педагогічного інституту та технікуму фізкультури, слухачі сільськогосподарської школи, працівники облплану».

 

 

Правда, користі від таких добровільно-примусових помічників було небагато. Через кілька днів газетярі змушені були констатувати, що «не всі колективи, які з’являються на будівництво, серйозно ставляться до роботи. Погано організованим, недисциплінованим був вчора колектив шкірзаводу, робітники якого мало працювали і недоброякісно виконували доручену роботу». Згодом газета опублікувала лист-пропозицію від трудящих, в якому вони вимагали «кращого порядку в організації робіт на будівництві».

 

 

«Півгодини треба було витратити на те, щоб знайти керівника цих робіт, який би вказав нам, що саме і де робити, – нарікали автори листа. –На площадці зібралося багато людей з різних підприємств, але чомусь всі в одному місці. Скупченість була така, що взагалі було важко працювати. На будівництві не проводиться ніякого обліку роботи, яку зробила та чи інша організація. Деякі колективи формально відбувають тут час, не виконуючи наміченої роботи».

 

 

 

Відкрити шлюзи й наповнити Станіславське море водою влітку 1954 року, як планувалося на початку його будівництва, так і не вдалося.

 

У серпні газета відрапортувала про те, що роботи близькі до завершення, похваливши скрепериста Юрія Шемчука, який працював, виконуючи майже потрійну норму. А взимку 1955 року до міського парку, розташованого навпроти водойми, з Одеси привезли 11 човнів. Місцеві теслі за одеськими зразками зробили ще декілька плавзасобів для майбутньої човнової станції.

 

 

До речі, човнова станція на озері працює дотепер. І це чи не єдине, що залишилося незмінним на Станіславському морі за 60 років його існування.

 

 

Офіційне відкриття міського озера відбулося щойно 26 червня 1955 року – з урочистим перерізанням червоної стрічки першим секретарем міськкому компартії та загальноміськими народними гуляннями.  

 

 

«Плавці зібралися біля нового басейну. Багато бажаючих скупатись на пляжі для дорослих. Але чи не найбільше радісного сміху чути на дитячому пляжі! Поки що не видно на березі рибалок – мабуть чекають, поки в молодому озері підросте риба. А любителів покататися на човнах багато, та на водній станції є поки що вісімнадцять човнів…» – повідомляла у той час газета.

 

 

 

…Сьогодні на колишнє Станіславське море насувається забудова, загрожуючи перетворити його на затхлий внутрішній басейн посеред багатоповерхівок. Нещодавно спеціальна комісія міськвиконкому погодила проект однієї з будівельних компаній щодо перетворення території довкола озера на житловий мікрорайон. Для порятунку рекреаційної зони мешканці Івано-Франківська об’єднались у громадську ініціативу «Вільне озеро» і тепер вимагають від влади скасувати рішення про забудову.

 

 

Невідомо, чим закінчиться протистояння мерії з громадськістю, адже терени довкола міського озера забудовники облюбували здавна. Над водним плесом з одного боку вже нависають багатоповерхівки, власники дачних ділянок на протилежному березі також звели розкішні хороми з виходом на дамбу.

 

А між обмілілою Млинівкою, перетвореною на стічний рів, та міським озером, на місці давно пересохлого каскаду озер виріс цілий житловий масив і триває нове будівництво.

 

 

 

Кажуть, вода у Млинівці пропала після того, як у приміському Чернієві збудували водозабір і насосну станцію для водопостачання Івано-Франківська. Саме відтоді згадані ставки-відстійники почали пересихати і згодом перетворилися на порослі очеретом болота. Тепер від складної гідросистеми залишилися тільки поржавілі шлюзи та єдине вціліле озерце поруч із головним міським озером.

 

 

Попри занедбаний стан відпочинкової зони (лише на Острові Закоханих часом відбуваються якісь акції з благоустрою) у погожі дні тут буває досить людно. Біля озера, на обладнаному віднедавна майданчику тепер збираються «екстремали» на роверах, роликах і скейтах. Нотку копченості до свіжого повітря погожими вечорами вносить дим від пікніків у очеретяних закапелках. Аматори здорового способу життя грають на березі у волейбол, зависають на турніках або намотують 4-кілометрові кола навколо озера по асфальтованих доріжках, добряче порепаних і вигнутих корінням дерев, які садили тут 60 років тому.

 

Ставок-відстійник

 

Окрема категорія відвідувачів міського озера – люди, які ходять сюди по джерельну воду. Йдуть безперервно, нескінченною вервечкою з великими пластиковими пляшками, каністрами та бідончиками, свято вірячи, що в тутешньому джерелі вода найчистіша в місті і, може, навіть трохи цілюща. Над бюветом, з якого мали би ту воду набирати, збудовано капличку зі статуєю Діви Марії, але шланг, який стирчить із бетону чомусь сухий, тож воду беруть із тієї кринички, що трохи нижче і ближче до озера.

 

 

До речі, згадане джерело – це чи не єдиний, окрім опадів, наповнювач озера протічною водою. Без нього Станіславське море почне міліти, як пересохлі ставки, і зрештою перетвориться на болото.

 

 

 Богдан Скаврон,

 

zbruc.eu

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Олександр Шевченко: Ресурси на проект і впорядкування рекреаційної зони поблизу івано-франківського міського озера ми знайдемо

Олександр Шевченко: Ситуація навколо міського озера – символ остаточної моральної та адміністративної деградації нинішньої міської влади


24.03.2015 Богдан Скаврон 2460 4
Коментарі (4)

Роман Брудр 2015.03.26, 20:48
цікаво, а що було на місці озера раніше?
Оксана Брунець 2015.03.29, 09:02
Колись боролись за покращення умов життя для людей, а тепер боряться за знищення будь якої його цінності. Історія Івано Франківська це не продовження історії Станіслава.
Олександр Gulya 2015.03.31, 08:38
Ліпше най забудують, хоч буде виглядати нормально, а не купи сміття. Млинівки річки вже нема і не буде. І на території Калинової озера всі з"єднані між собою. і там всьо хоть слабо але тече. І Млинівка в Бистрицю впадає
Славко Задунайский 2015.03.31, 18:05
Олександр Gulya - ліпше вам під хатою все поле забудують,як Ви такий мудрий. І не рівняйте Калинову слободу,де забудовник справді по людськи поставився до природи і зберіг озерце і дерева і вамбуд,який засипав озеро будівельним сміттям та вщент порубав великі здорові дерева. А виглядати те місце може нормально і без забудови і не тільки виглядати,але й приносити можливість доброго відпочинку та оздоровлення франківцям та гостям міста.
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2149
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

852
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

897
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

901 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2735 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1458

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

631

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

333

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1000

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1124
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

1987
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1069
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

792
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

272
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14969
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7282
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

714
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

270
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

178
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

279
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

568
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1025