18 січня – сумна для України дата. Цього дня минає 80 років з початку вивезення українців на примусові роботи до Німеччини.
Як повідомляє телеграм-канал «Історія України», 18 січня 1942 року з Харкова до Кьольна вирушив перший ешелон із 1 117 українськими остарбайтерами. Вже за три дні – 21 січня другий ешелон повіз остарбайтерів з Харкова до Бранденбурга. Мешканців Києва почали вивозити на роботи до Німеччини 22 січня 1942 року. Цього дня на чужину ешелоном вирушили 1,5 тисяч киян, а 24 лютого 1942 року перший потяг з українськими працівниками від’їхав з міста Сталіно (теперішній Донецьк), пише Фіртка.
Як зазначає телеграм-канал, у такий спосіб Німеччина намагалася вирішити кризу робочої сили в промисловості та сільському господарстві, яка стала відчутною уже восени 1941 року. Провал «блискавичної війни» з СРСР спонукав вермахт мобілізовувати все більше німецьких селян і робітників до армії. Тоді за ініціативою Германа Герінга була розроблена програма залучення до роботи на заводах і фермерських господарствах людей із захоплених Німеччиною територій Східної Європи. Першими такими працівниками стали військовополонені, а з січня 1942 року почався набір робітників-спеціалістів через біржі праці.
Варто відзначити, перші остарбайтери їхали до Німеччини добровільно. Нацисти розгорнули широку агітаційну кампанію в розпал голодної зими, обіцяючи добровольцям гідну зарплату, гаряче харчування та догляд за рідними на час перебування працівника в Німеччині. На початках навіть проводили відбір за професіями — перевага надавалася чоловікам робітничих спеціальностей будівельник, металург, гірник, токар і зварювальник, також великим попитом користувались няні з числа дівчат і молодих жінок, які мали звільнити німецьких жінок від домашньої роботи, щоб стимулювати народжуваність.
Втім, добровольців було недостатньо для вирішення кадрового дефіциту, тому з середини весни почалося примусове вивезення на роботу до Німеччини. Для цього поліція та солдати вермахту почали влаштовувати в окупованих містах і селах масові облави.
Більшість із них працювала в сільському господарстві, гірничодобувній і металургійній промисловості та на воєнних заводах, які виробляли озброєння для армії. Згідно із положенням про використання робочої сили з окупованих територій, підписаним Генріхом Гіммлером, завезена з-за кордону робоча сила поділялась на декілька категорій за територіальним принципом, найнижчою з яких були «остарбайтери» — працівники зі сходу. Вони працювали 12 годин на добу 6 днів на тиждень, отримували близько 30% заробітної плати німецьких робітників, частина з якої йшла як оплата за харчування і житло, були змушені носити спеціальний нагрудний знак з надписом «OST», що ідентифікував їх як приїжджих зі сходу, і в ряді випадків жити у спеціальних таборах під охороною. За спробу втечі остарбайтери каралися смертю або ув’язненням у концтаборі.
Загалом, за інформацією телеграм-каналу, до кінця 1942 року з окупованих території до Німеччини було вивезено 1 мільйон осіб, а до 1944 року – від 3 до 5 мільйонів осіб. Більшість з них становили українці.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Помер відомий прикарпатський краєзнавець та історик Михайло Паньків
У Калуші попрощалися з останнім живим дивізійником, який помер на 97-му році життя
