Якось Людство розшукало Гріх і кинуло до в’язниці. Але засуджений подав на апеляцію, бо не хотів все життя, а для нього це вічність, відбувати покарання у виправній колонії максимального рівня безпеки. На його захист прийшли Обман, Гріхопадіння, навіть, Невірство пришкандибало.
До залу запросили першого свідка. Ним був священик.
- Гріх є дитиною зла. А його роль - в очах Бога показати грішну людину.
- Неправда! – грізно закричало Гріхопадіння – Кожна людина схильна впасти в гріх, він просто констатує факти.
- «І сказав змій до жінки: «Ні, напевно не помрете! Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає добро й зло…» (Бут. 3. 4-5) – ось лише маленький приклад того, як зло вміє завуалювати гріх. Людина і не здогадається!
- Так, так, – погодився Ангел Господній, який теж був присутній, як свідок. - Хитрість сатани полягає в тому, що він вміє показати речі такими привабливими, настільки їх спотворити, що для людини вони є жаданими!
Засуджений тихенько сидів на лаві підсудних, бо розумів - щоб отримати умовно – дострокове звільнення, треба поводитися чемно. Згодом вийшов на волю і досі ходить між людьми. Тільки тепер він став більш уважним та кмітливим і представляється людині у формі добра.
Будьте пильні: безліч справ, які робляться нібито в ім’я Боже, насправді часто не мають з Ним нічого спільного.
Аудіо слухайте тут: http://music.i.ua/player/8100250/102570/1163617/
© Юлія Головчин «Притчі»
