
Степан Процюк презентував поетичне християнсько-демонічне вибране "Завжди і ніколи".
На християнському аспекті наголосив автор передмови до книжки літературний критик Євген Баран. В свою чергу модератор презентації Євгеній Філатов звернув увагу на демонічні мотиви в поезії Процюка, пише ГК.
Сам автор зауважив, що свого часу перестав писати вірші й навіть думав, що зненавидів поезію. Проте, нині розуміє, що, насправді, то була велика любов. Саме тому й появилося нинішнє повне зібрання.
Очевидно, що такий крок був потрібен і читачам, оскільки презентаційна зала ледве вміщала глядачів.
«Завжди і ніколи» – повне поетичне зібрання творів Степана Процюка, упорядковане з попередніх видань – «На вістрі двох правд» (1991), «Апологетика на світанку» (1996), «Завжди і ніколи» (1999).
Збірки виходили в часи легендарної «Нової дегенерації», себто тоді, коли Процюк був поетом, а вірші лилися рікою. І хоч автор віршів уже давно не пише, проте ріка, як ніколи, повноводна, і нині саме час із неї пригубити.