Всесвітній фонд природи WWF в Україні звернувся до Міністерства екології та природних ресурсів України з пропозиціями щодо законодавчого врегулювання проблеми збереження природних річок, біорізноманіття і розвитку гідроенергетики в екологічно безпечний спосіб.
Вирішення проблеми пропонується здійснювати шляхом роботи по двох напрямках: виділення особливо цінних річкових ділянок, де будівництво ГЕС буде заборонено через екологічні обмеження; запровадження екологічних критеріїв для малої гідроенергетики, відповідність яким повинна стати обов’язковою для отримання «зеленого тарифу», інформують ”Вікна” з посиланням на прес-службу фонду.
До особливо цінних річкових ділянок запропоновано віднести:
річки, що охороняються в об’єктах природно-заповідного фонду України (ПЗФ) і інших природоохоронних територіях (зокрема, Рамсарських угіддях), в межах проектованих об’єктів ПЗФ, а також на землях, зарезервованих для створення природоохоронних об’єктів,
річки-оселища об’єктів живої природи (видів тваринного і рослинного світу), що охороняються положеннями законодавства про Червону книгу України, об’єктів Зеленої книги України, об’єктів живої природи та екосистем, що охороняються міжнародними екологічними нормативно-правовими актами, стороною яких є Україна (осередки біологічного різноманіття і ландшафтного різноманіття).
Запропоновані критерії для отримання «зеленого тарифу»:
малі, міні та мікро ГЕС повинні розташовуватись поза межами особливо цінних річкових ділянок;
малі, міні та мікро ГЕС повинні розташовуватись на ділянках, визначених у програмах (схемах) гідроенергетичного використання басейнів річок, що розробляються з урахуванням екологічних обмежень, поточних і перспективних планів соціально-економічного розвитку територій і проведення стратегічної екологічної оцінки таких програм (схем);
окремі гідроенергетичні проекти повинні проходити процедуру обов’язкової державної екологічної експертизи / оцінки впливу на довкілля, і можуть бути реалізовані лише за наявності позитивного її висновку;
малі, міні та мікро ГЕС капітального типу повинні оснащуватись рибоходами, та/або іншими рибопропускними і рибозахисними спорудами і пристроями, здатними забезпечити міграцію всіх мігруючих аборигенних видів риб уверх та вниз за течією в басейні річки, на рівні, достатнім для підтримки життєздатної популяції цих видів. Щодо мігруючих видів риб, включених до Червоної книги України, рибоходи повинні забезпечувати їх вільну міграцію вверх і вниз річкою у кількості, достатній для збереження існуючої чисельності популяції, а також забезпечувати розширене відтворення цих популяцій. Обводнення рибоходів повинно забезпечуватись в пріоритетному порядку;
мікро ГЕС, котрі не передбачають будівництва гребель або водовідвідних споруд капітального типу, а працюють за рахунок використання енергії водного потоку без зміни параметрів берегів, заплави, дна річки, повинні забезпечувати захист водних живих організмів і їх безперешкодну міграцію вверх на вниз за течією річки за рахунок забезпечення відповідних технічних параметрів таких ГЕС (матеріалів, довжини лопатей турбіни, швидкості обертання, захисних пристроїв тощо);
малі, міні та мікро ГЕС повинні забезпечувати санітарні та екологічні витрати води у річках нижче забірних споруд. Екологічні витрати визначаються на рівні, достатньому для підтримання природних процесів в екосистемах річок. Екологічні витрати для малих ГЕС встановлюються для кожної ГЕС індивідуально з врахуванням басейнового принципу управління водними ресурсами, кумулятивних ефектів впливу ГЕС на річкові і прибережні екосистеми, а також всіх видів водокористування на ділянці, що на неї матиме вплив проект.
— На жаль, гострота екологічних і соціально-економічних проблем, пов’язаних з малою гідроенергетикою і збереженням річок, вимагає від Міністерства термінових і рішучих дій, спрямованих на захист річок і унормування розвитку гідроенергетики, — йдеться у повідомленні фонду. — Всесвітній фонд природи WWF в Україні розраховує на докладне вивчення цих пропозицій Міністерством. Опрацьовуючи їх, ми сподіваємся на подальшу плідну роботу для удосконалення правової бази та правозастосування, спрямовані на захист річок, біологічного і ландшафтного різноманіття. І на розвиток гідроенергетики в екологічно безпечний спосіб.
