Станиславів 110 років тому очима газети Kurjer Stanisławowski: Жертва зими, потяг у кучугурах і бунтівні студенти

 

/data/blog/125217/56ff6cbe6955369ceb88cb06c2be2faf.jpg

 

Сувора зима 1907 року завдала чимало клопотів мешканцям Станиславова (тепер – Івано-Франківськ). На жаль, не всі з них змогли її пережити.

 

Як повідомила від 3 лютого 1907 року місцева газета Kurjer Stanisławowski, у вівторок, 29 січня, близько 6 години ранку в станиславівській лазні знайшли мертвим молодого парубка, який, щоби зігрітися, вмостився на нічліг біля несправної пічки, заснув там і вчадів.

 

 

«Померлий називався Максиміліан Цицимірський, він був безпритульний, тримався лазні пана Кіммла і залишався на нічліг, зазвичай у роздягальні. Тієї фатальної ночі у роздягальні, окрім жертви, ночували ще дві служниці тієї лазні. Оскільки там було холодно, Цицимірський перейшов до парної зали, щоби погрітися біля пічки, в якій палилося для приготування на другий день парової бані», – описував нещасний випадок  Kurjer Stanisławowski.

 

 

Очевидно, тут ідеться про так звану «Римську лазню» на вулиці Третього Травня (тепер –  Грушевського), яку збудували у другий половині ХІХ століття. Особливістю цієї лазні була помірна температура (45-60°С) та висока відносна вологість (до 100%), що дозволяло відвідувачам прогрівати своє тіло без неприємного відчуття опіку. Відомо, що цей заклад існував до 1930-х років і перебував у власності єврейської громади міста. Очевидно, під час Другої світової війни цей будинок було зруйновано, бо в повоєнні роки на його місці вже був розбитий сквер, на якому навіть ставили міську новорічну ялинку. У 1960 році це місце забудували, звівши споруду облспоживспілки.

 

Та повернімося до нещасного випадку в «Римській лазні». Як стверджувала місцева газета, він стався насамперед через недоліки в конструкції грубки, які призвели до накопичення великої кількості чадного газу у приміщенні, де ночував нещасний безхатько.

 

«Вина в цьому нещасті лежить на панові Кіммлові, який, знаючи про надмірне накопичення газів у залі, не замикав її від сторонніх», – картав власника Kurjer Stanisławowski. 

 

Газета не повідомляє, чи було вжито якихось санкцій до тогочасного власника закладу, але відомо, що вже 1930 року лазня належала якомусь Мойсею Лаутману, а в 1935-му єврейська громада Станиславова взагалі продала її, щоб оплатити капітальний ремонт своєї лічниці.

 

 

Натомість відомо, що влада притягнула до кримінальної відповідальності призвідників пожежі, яка виникла пополудні в понеділок, 28 січня, в нерухомості пана Горовіца на площі Міцкевича. Через сильні тогочасні морози у кам’яниці замерзла вода в трубах, тож два Теодори – слюсар Пощук і сторож Присяжнюк – вирішили розігріти їх на горищі за допомогою солом’яних смолоскипів.

 

 

«Вони були би спричинили таку ж катастрофу, як у пасажі Гартенбергів, якби не швидка реакція мешканців і пожежної охорони, які загасили вогонь», - нагадала газета ще одну недавню пожежу, яка виникла з тієї ж причини і яку довелося гасити цілий день усім міським пожежним підрозділам на чолі зі самим бургомістром.

 

Треба сказати, що холоднеча у приміщеннях в Станиславові могла бути викликана не тільки різким зниженням температури, що, зрештою, ніяка не дивина для зимової пори року, але й недостачею дров для опалення, на що постійно нарікала місцева газета.

 

 

«В урядовому складі дров звикло немає жодної в’язанки, у приватних продавців запаси вичерпані, так само вичерпані запаси вугілля в тутешніх складах, а доставка залізницею дров і вугілля припинилася через відсутність вагонів. Ціна одного сага (приблизно 4 кубометри дров – Z.) доходить до 40 корон, і навіть за такі гроші не завжди дрова можна купити», – описував ситуацію Kurjer Stanisławowski.

 

 

Через такі проблеми з опаленням навіть приїжджий зі Львова народний театр під орудою Пілярського змушений був виступати в холодному залі. Щоправда, газетярі більше звинувачували в дискомфорті власне директора театру, який обіцяв у афішах опалення в залі, а місцевому Музичному товариству імені Монюшка порадили самому подбати про те, щоб у театральній залі було тепло, враховуючи у вартість оренди зали суму, витрачену на опалення, так само, як і вноситься оплата за газове освітлення. 

 

 

Та не тільки пронизлива холоднеча дошкуляла тієї зими мешканцям Станиславова та околиць, але й рясні снігопади. Якою сніжною була тогорічна зима, свідчить описаний в газеті випадок із потягом, що прямував із Заліщиків до Чорткова. Він не зміг пробитися крізь снігові замети на колії, тож його пасажирів довелося доставляти на санях до найближчої станції Ягільниця (тепер – село Чортківського району Тернопілля). Щоби розкопати потяг і звільнити для нього шлях, довелося вислати на допомогу спеціальний автомобіль, обладнаний плугом. Але й він застряг у кучугурах.

 

 

Проте жодні снігопади не завадили жандармам у четвер, 31 січня, приїхати зі Львова, щоб арештувати в Станиславові студента університету (їх тоді називали «академиками») Ярослава Бучинського. Відомо, що за участь у недавніх студентських заворушеннях, які газета назвала «гайдамацьким нападом на Львівський університет», у ті дні було арештовано понад 100 «академиків» – найбільше у Львові, а також у Станиславові та інших містах.

 

Треба сказати, що незадовго до парламентських виборів, які мали відбуватися того року (у магістраті Станиславова, як повідомляв Kurjer Stanisławowski, саме почали формувати списки виборців), діяльність українських політичних і громадських організацій була у центрі прискіпливої уваги головної польської газети міста. Наголошуючи на політичних суперечностях між українськими партіями, Kurjer Stanisławowski детально описував, скажімо, конфронтацію між прихильниками кандидата від народних демократів і  клерикальних кіл, пароха приміського села Угринова Єроніма Бариша з українськими радикалами та соціалістами: вони влаштували священикові обструкцію на вічі в Станиславові, не давши йому виголосити публічну промову.

 

 

«Зібрані зажадали, щоби священика Бариша як клерикала було виключено з «народного комітету», а також з народницького табору. Потім було ухвалено так організувати роботу повітового з’їзду, щоби радикали мали вирішальний глос, і заспівали вкінці загальноукраїнську пісню «Ще не вмерла», антипольську «Не пора» і анархістську «Який то вітер», - писав Kurjer Stanisławowski.

 

Водночас поляки ревниво стежили за успіхами українських громадських інституцій. «Руська міщанська каса в Станиславові 24 січня викупила земельну ділянку біля цивільного повітового суду на вулиці Сапежинській за 21 тисячі 200 корон і з весни цього року розпочне тут будівництво власного будинку. Із чотирьох українських кредитових товариств у Станиславові вже три мають свою нерухомість, а четверта «Руська спілка робітнича для збережень і позик» небавом піде їхнім шляхом», - зазначив Kurjer Stanisławowski.

 

 

Окрім того, як писала газета, за ініціативи греко-католицького єпископа Григорія Хомишина у Станиславові 26 січня постало ще одне українське товариство, яке має на меті будівництво й утримання нової церкви, а також заснування українських читалень, музеїв, бібліотек тощо.

 

 

Тим часом були зроблені перші кроки у напрямку спорудження двох надзвичайно важливих для міста будівель – Будинку правосуддя (тепер – приміщення обласних управлінь Національної поліції та СБУ) та головної пошти. 28 січня 1907 року у Львові відбувся аукціон на право спорудження приміщення для окружного суду, учасниками якого були забудовники «Альбін Загурський і Спілка» зі Львова, Кароль Майснер із Перемишля, Зеліг Рубінштейн і Давид Лібесман зі Станиславова, а перемогу здобув Іполит Слівінський зі Львова, який зробив найдешевшу пропозицію – на суму 1 млн. 705 тисяч 558 корон і 19 сотиків.

 

 

А щодо спорудження нового приміщення пошти, то для неї у Станиславові саме обирали ділянку під забудову. Пропозицій було декілька: пан Якуб Горовіц пропонував пляц біля кам’яниці, в якій тимчасово містилася українська гімназія, Зигмунт Регенштрайф – свою нерухомість на перехресті Голуховського та Собеського (тепер руїна на перехресті Чорновола та Січових Стрільців), пан Осія Ягер – на вулиці Собеського (Січових Стрільців), Йозеф Гартенштайн – на вулиці Липовій, пан Шулім Сусман – біля новобудов на вулиці Собєського, де віднедавна квартирували військові канцелярії, а пан Адольф Бик запропонував розширити будівлю на вулиці Смольки, де тоді квартирували пошта, телеграф і телефонна станція.

 

А поки місто розбудовувалося та розвивалося, станиславівська газета виявила у карпатських селах страшний занепад моральності. Посилаючись на «Народний часопис», Kurjer Stanisławowski писав, що у селі Зелена Надвірнянського повіту аж 24 подружні пари живуть в цивільному («дикому», як тоді говорили) шлюбі.

 

 

«Тільки останніми днями ксьондзові Решетиловичу вдалося схилити 18 пар до укладення законного шлюбу», – похвалилися польські газетярі.

 

Богдан Скаврон, Збруч


06.02.2017 Богдан Скаврон 1723 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1320
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1982 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1174
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3803
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3445 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2814 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

399

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

517

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1055

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1618
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1129
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1144
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

838
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6696
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

803
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44127
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3414
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35776 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

344
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

443
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

720
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

795