Спорт не для вбивць: чому росіянам не місце на міжнародних змаганнях

Виступи спортсменів під синьо-жовтим прапором на світових аренах — це не просто прагнення до перемоги, а чіткий меседж світу: Україна бореться, Україна не здається!

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

В контексті держави, яка бореться з терористичними російськими військами, спортивні змагання тією чи іншою мірою перебувають в площині політики. Більше про важливість спорту під час війни читайте у матеріалі.

__________________________________________________________________________________

Спорт як інструмент української дипломатії

Думка про те, що спорт існує в так званому вакуумі, вільному від політики, колись могла здаватися реальною. Але не зараз.

Вторгнення росії в Україну стало чітким переломним моментом, яке вщент розбило цю ілюзію. Ця війна безжально продемонструвала, що росія використовує спорт та інші сфери суспільного життя як інструмент нищівної пропаганди.

Важливо усвідомити, що спортсмени України та Західного світу, які підтримують нашу країну, не повинні залишатися осторонь. Їхнє активне включення в дипломатичну роботу зараз є надзвичайно важливим.

Спорт – це потужний інструмент, який можемо використовувати, щоб нагадати світу про нашу силу та стійкість, а також про потребу в підтримці цивілізованого світу.

Завдяки чітким  "меседжам" українських спортсменів (не лише олімпійців), ми повинні доносити нашу позицію та лобіювати важливі для України питання, такі як постачання ППО, зброї чи інші необхідні рішення від світових політичних структур. 

Україна проти участі росіян та білорусів в Олімпіаді

Спочатку, у березні 2023 року, Міжнародний олімпійський комітет (МОК) поклав відповідальність на Міжнародні федерації – їм було вирішувати, чи дозволяти росіянам та білорусам брати участь в Олімпіаді під нейтральним прапором.

Не дивно, що контрольовані росією федерації, такі як федерації з боротьби, боксу, дзюдо та інші (близько 10 видів спорту), охоче дали їм "зелене світло".

Враховуючи цю ситуацію, у грудні 2023 року МОК все ж таки схвалив рішення про можливість участі росіян та білорусів в Олімпіаді-2024 під нейтральним прапором.

Проте, протягом цього часу Україна не здавалася. Завдяки активній роботі нашого національного Олімпійського комітету та Міністерства молоді та спорту, нам вдалося переконати багато федерацій не допустити росіян та білорусів до змагань.

Для порівняння варто зазначити, що на Олімпіаді в Токіо-2021 росія була представлена 350 спортсменами. Станом на сьогодні, квота для росіян та білорусів, які виступатимуть під нейтральним прапором (що саме по собі є доволі неоднозначним поняттям), становить лише близько 20 ліцензій.

Це результат наполегливої ​​та злагодженої роботи всієї української спортивної спільноти. Кожен на своєму рівні доклав зусиль, щоб донести світу несправедливість допуску росіян та білорусів до змагань, та захистити чесність спортивного духу.

На жаль, досі не всі розуміють, що росія використовує спорт як один із засобів своєї пропаганди

Рішення Міжнародного олімпійського комітету (МОК) про допуск росіян та білорусів до Олімпіади-2024 під нейтральним прапором викликало багато суперечок. Багато хто вважає це рішення помилковим та ганебним, адже воно фактично нівелює початкову заборону на участь цих країн у змаганнях після початку повномасштабної агресії росії проти України.

Якби МОК чітко дотримувався цієї заборони, питання про участь росіян та білорусів в Олімпіаді не виникало б взагалі. Їхня відсутність на змаганнях стала б чітким сигналом про неприпустимість використання спорту в політичних цілях.

Однак, росія продовжує протистояти світовим заборонам. Її керівництво готується до альтернативного сценарію – проведення так званих "Ігор доброї волі". Цей сценарій вже використовувався Радянським Союзом у 1984 році, коли він бойкотував Олімпіаду в Лос-Анджелесі.

Тоді, як і зараз, Радянський Союз не хотів брати участь в Олімпійських іграх, які проходили в "ворожому" для нього середовищі. Замість цього, він організував власні змагання – "Ігри доброї волі", які мали стати альтернативою Олімпіаді.

Проведення таких альтернативних змагань може стати для Росії способом зберегти обличчя та продемонструвати свою "силу" на світовій спортивній арені.

Натомість важливо розуміти, що "Ігри доброї волі" не будуть мати такої ж ваги та авторитету, як Олімпійські ігри. Їхнє проведення лише підкреслить ізоляцію Росії на міжнародній арені.

Важливо чітко доносити світовій спільноті несправедливість та неприпустимість допуску росіян та білорусів до змагань, адже спорт має об'єднувати людей, а не бути інструментом політичного тиску та агресії.

Участь росії в Олімпіаді-2024 — це несправедливість та зневага до українських спортсменів

Доки триває жорстока війна, розв'язана росією проти України, допуск її спортсменів до змагань буде не просто несправедливим, а й ганебним.

Це стане жорстоким ударом по українських атлетах, які змушені тренуватися та жити в умовах війни. Щодня вони стикаються з емоційною напругою, тривогою за життя близьких, втратами та трагічними новинами про обстріли українських міст.

Як можна очікувати від них рівних умов та чесної конкуренції з представниками країни-агресора? Це не просто спорт, це питання людяності та поваги до тих, хто  страждає від російської агресії.

Не можна йти на компроміси з ворогом, який руйнує мирні міста та вбиває мирних жителів. Спорт не може бути ізольованим від політики, коли йдеться про такі злочини.

Світова спільнота має чітко та однозначно дати зрозуміти Росії, що її дії неприйнятні, а агресія не залишиться безкарною. Ми не повинні дозволити Росії використовувати Олімпіаду як платформу для пропаганди та виправдання своїх злочинів.

Україна бореться не лише за свою свободу, але й за цінності, на яких ґрунтується світовий порядок. І перемога в цій боротьбі має стати перемогою людяності, справедливості та спортивного духу.

Едуард Прощук, народний депутат України


29.04.2024 Едуард Прощук 5490
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

755
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1105
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1044
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3184
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2002
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3184

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

706

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1045

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1123

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2413
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6011
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6047
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29773
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

586
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1467
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1686
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23913
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16411
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

731
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1404
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1679
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2672