Спорт не для вбивць: чому росіянам не місце на міжнародних змаганнях

Виступи спортсменів під синьо-жовтим прапором на світових аренах — це не просто прагнення до перемоги, а чіткий меседж світу: Україна бореться, Україна не здається!

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

В контексті держави, яка бореться з терористичними російськими військами, спортивні змагання тією чи іншою мірою перебувають в площині політики. Більше про важливість спорту під час війни читайте у матеріалі.

__________________________________________________________________________________

Спорт як інструмент української дипломатії

Думка про те, що спорт існує в так званому вакуумі, вільному від політики, колись могла здаватися реальною. Але не зараз.

Вторгнення росії в Україну стало чітким переломним моментом, яке вщент розбило цю ілюзію. Ця війна безжально продемонструвала, що росія використовує спорт та інші сфери суспільного життя як інструмент нищівної пропаганди.

Важливо усвідомити, що спортсмени України та Західного світу, які підтримують нашу країну, не повинні залишатися осторонь. Їхнє активне включення в дипломатичну роботу зараз є надзвичайно важливим.

Спорт – це потужний інструмент, який можемо використовувати, щоб нагадати світу про нашу силу та стійкість, а також про потребу в підтримці цивілізованого світу.

Завдяки чітким  "меседжам" українських спортсменів (не лише олімпійців), ми повинні доносити нашу позицію та лобіювати важливі для України питання, такі як постачання ППО, зброї чи інші необхідні рішення від світових політичних структур. 

Україна проти участі росіян та білорусів в Олімпіаді

Спочатку, у березні 2023 року, Міжнародний олімпійський комітет (МОК) поклав відповідальність на Міжнародні федерації – їм було вирішувати, чи дозволяти росіянам та білорусам брати участь в Олімпіаді під нейтральним прапором.

Не дивно, що контрольовані росією федерації, такі як федерації з боротьби, боксу, дзюдо та інші (близько 10 видів спорту), охоче дали їм "зелене світло".

Враховуючи цю ситуацію, у грудні 2023 року МОК все ж таки схвалив рішення про можливість участі росіян та білорусів в Олімпіаді-2024 під нейтральним прапором.

Проте, протягом цього часу Україна не здавалася. Завдяки активній роботі нашого національного Олімпійського комітету та Міністерства молоді та спорту, нам вдалося переконати багато федерацій не допустити росіян та білорусів до змагань.

Для порівняння варто зазначити, що на Олімпіаді в Токіо-2021 росія була представлена 350 спортсменами. Станом на сьогодні, квота для росіян та білорусів, які виступатимуть під нейтральним прапором (що саме по собі є доволі неоднозначним поняттям), становить лише близько 20 ліцензій.

Це результат наполегливої ​​та злагодженої роботи всієї української спортивної спільноти. Кожен на своєму рівні доклав зусиль, щоб донести світу несправедливість допуску росіян та білорусів до змагань, та захистити чесність спортивного духу.

На жаль, досі не всі розуміють, що росія використовує спорт як один із засобів своєї пропаганди

Рішення Міжнародного олімпійського комітету (МОК) про допуск росіян та білорусів до Олімпіади-2024 під нейтральним прапором викликало багато суперечок. Багато хто вважає це рішення помилковим та ганебним, адже воно фактично нівелює початкову заборону на участь цих країн у змаганнях після початку повномасштабної агресії росії проти України.

Якби МОК чітко дотримувався цієї заборони, питання про участь росіян та білорусів в Олімпіаді не виникало б взагалі. Їхня відсутність на змаганнях стала б чітким сигналом про неприпустимість використання спорту в політичних цілях.

Однак, росія продовжує протистояти світовим заборонам. Її керівництво готується до альтернативного сценарію – проведення так званих "Ігор доброї волі". Цей сценарій вже використовувався Радянським Союзом у 1984 році, коли він бойкотував Олімпіаду в Лос-Анджелесі.

Тоді, як і зараз, Радянський Союз не хотів брати участь в Олімпійських іграх, які проходили в "ворожому" для нього середовищі. Замість цього, він організував власні змагання – "Ігри доброї волі", які мали стати альтернативою Олімпіаді.

Проведення таких альтернативних змагань може стати для Росії способом зберегти обличчя та продемонструвати свою "силу" на світовій спортивній арені.

Натомість важливо розуміти, що "Ігри доброї волі" не будуть мати такої ж ваги та авторитету, як Олімпійські ігри. Їхнє проведення лише підкреслить ізоляцію Росії на міжнародній арені.

Важливо чітко доносити світовій спільноті несправедливість та неприпустимість допуску росіян та білорусів до змагань, адже спорт має об'єднувати людей, а не бути інструментом політичного тиску та агресії.

Участь росії в Олімпіаді-2024 — це несправедливість та зневага до українських спортсменів

Доки триває жорстока війна, розв'язана росією проти України, допуск її спортсменів до змагань буде не просто несправедливим, а й ганебним.

Це стане жорстоким ударом по українських атлетах, які змушені тренуватися та жити в умовах війни. Щодня вони стикаються з емоційною напругою, тривогою за життя близьких, втратами та трагічними новинами про обстріли українських міст.

Як можна очікувати від них рівних умов та чесної конкуренції з представниками країни-агресора? Це не просто спорт, це питання людяності та поваги до тих, хто  страждає від російської агресії.

Не можна йти на компроміси з ворогом, який руйнує мирні міста та вбиває мирних жителів. Спорт не може бути ізольованим від політики, коли йдеться про такі злочини.

Світова спільнота має чітко та однозначно дати зрозуміти Росії, що її дії неприйнятні, а агресія не залишиться безкарною. Ми не повинні дозволити Росії використовувати Олімпіаду як платформу для пропаганди та виправдання своїх злочинів.

Україна бореться не лише за свою свободу, але й за цінності, на яких ґрунтується світовий порядок. І перемога в цій боротьбі має стати перемогою людяності, справедливості та спортивного духу.

Едуард Прощук, народний депутат України


29.04.2024 Едуард Прощук 3940
16.04.2025
Тетяна Ткаченко

Про свій шлях у війську, байдужість тилу, сучасні методи мобілізації, терміни служби та історії з війни, які залишили глибокий слід у пам’яті, капітан медичної служби, командир кейсевак-групи 1 батальйону 93-ї бригади Олександр Соколюк розповів  журналістці Фіртки.

2404
12.04.2025
Вікторія Матіїв

Про шлях до Христа, як розрізняти Божу волю від власних бажань, сумніви щодо віри, значення Пасхи та як зберігати духовний спокій під час війни, журналістка Фіртки поспілкувалася зі священником Василем Савчином, який служить в парафії святих Кирила і Методія, Лемківської церкви в Івано-Франківську.

1532 1
09.04.2025
Діана Струк

Про  долю малокомплектних шкіл на Івано-Франківщині, освітню реформу, інклюзивне навчання, виклики та перспективи в освіті, Фіртка поспілкувалася з директором Департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОВА Віктором Кімаковичем.

3619
07.04.2025
Олег Головенський

З аналізу декларацій народних депутатів з Івано-Франківщини сьогодні Фіртка розпочинає цикл матеріалів про декларації депутатів, політиків, службовців, силовиків та суддів Прикарпаття.  

5387
03.04.2025
Вікторія Косович

Про шлях у війську, адаптацію після повернення зі служби, відкриття власного бізнесу та роботу з товарами для тварин, Роман Турик розповів журналістці Фіртки.

1654
01.04.2025

Вже третій рік в Україні та Івано-Франківську зокрема, для релокованих молодих людей та їхніх родин діє простір для взаємодії та розвитку «Шелтер». Фіртка поспілкувалася із представниками німецької благодійної організації, які перебували в Україні з черговим візитом.  

2032

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

110

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

159

В цікаві часи живемо. Яке покоління могло ще б спостерігати «Армагедон онлайн» (або ж сингулярний перехід) — хто його знає що вийде? Щодня новини, яких колись вистачало б на десятиліття…

395

Гостинність українців загальновідома. Особливо це відчувається на заході країни під час релігійних свят. Різноманіття традицій святкувань тісно переплітається із застіллям. Тому, до важливих релігійних свят готуються завчасно і ретельно.  

858
16.04.2025

Від початку року ціни зросли на 3,4%. Для порівняння, по Україні в цілому інфляція у березні становила 1,5%, а з початку року — 3,5% (без урахування тимчасово окупованих територій та зон бойових дій).  

444
11.04.2025

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

751
09.04.2025

Традиційно продаватимуть харчі — молочні вироби, м'ясні вироби, жива риба, курячі яйця, хлібобулочні вироби.

2440 1
17.04.2025

Сьогодні, 17 квітня, християни відзначають Чистий четвер — особливий день у Страсному тижні, який символізує очищення тіла й душі напередодні Великодня.  

454
13.04.2025

Квітна неділя — останній день перед Страсним тижнем. Щороку навесні християни святкують особливий день — Вербну неділю.  

846
10.04.2025

Прикарпатців запрошують на нічні чування з 12 на 13 квітня в Погінський монастир.  

4897
07.04.2025

Папа Римський Франциск у неділю, 6 квітня, вперше з'явився на публіці після того, як два тижні тому був виписаний з лікарні після лікування від двосторонньої пневмонії.  

713
16.04.2025

Це перша в історії країни експозиція, де на кожній писанці зображено герб одного з історичних регіонів України — від кожної області до великого державного герба.  

611
16.04.2025

Президент США Дональд Трамп відмовився передати Україні системи Patriot, навіть попри пропозицію придбати зброю за 50 мільярдів доларів.    

550
13.04.2025

Президент США Дональд Трамп продовжив дію санкцій, які Байден запровадив проти РФ з 2021 року.

379
10.04.2025

Президент США Дональд Трамп пригрозив компанії Taiwan Semiconductor Manufacturing Company (TSMC) податком у 100%, якщо вона не створить виробництво на території США.  

701
05.04.2025

Президент США Дональд Трамп вважає помилкою введення Китаєм дзеркальних 34-відсоткових мит на весь імпорт зі Сполучених Штатів Америки з 10 квітня.  

863 2