Виступи спортсменів під синьо-жовтим прапором на світових аренах — це не просто прагнення до перемоги, а чіткий меседж світу: Україна бореться, Україна не здається!
Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.
В контексті держави, яка бореться з терористичними російськими військами, спортивні змагання тією чи іншою мірою перебувають в площині політики. Більше про важливість спорту під час війни читайте у матеріалі.
__________________________________________________________________________________
Спорт як інструмент української дипломатії
Думка про те, що спорт існує в так званому вакуумі, вільному від політики, колись могла здаватися реальною. Але не зараз.
Вторгнення росії в Україну стало чітким переломним моментом, яке вщент розбило цю ілюзію. Ця війна безжально продемонструвала, що росія використовує спорт та інші сфери суспільного життя як інструмент нищівної пропаганди.
Важливо усвідомити, що спортсмени України та Західного світу, які підтримують нашу країну, не повинні залишатися осторонь. Їхнє активне включення в дипломатичну роботу зараз є надзвичайно важливим.
Спорт – це потужний інструмент, який можемо використовувати, щоб нагадати світу про нашу силу та стійкість, а також про потребу в підтримці цивілізованого світу.
Завдяки чітким "меседжам" українських спортсменів (не лише олімпійців), ми повинні доносити нашу позицію та лобіювати важливі для України питання, такі як постачання ППО, зброї чи інші необхідні рішення від світових політичних структур.
Україна проти участі росіян та білорусів в Олімпіаді
Спочатку, у березні 2023 року, Міжнародний олімпійський комітет (МОК) поклав відповідальність на Міжнародні федерації – їм було вирішувати, чи дозволяти росіянам та білорусам брати участь в Олімпіаді під нейтральним прапором.
Не дивно, що контрольовані росією федерації, такі як федерації з боротьби, боксу, дзюдо та інші (близько 10 видів спорту), охоче дали їм "зелене світло".
Враховуючи цю ситуацію, у грудні 2023 року МОК все ж таки схвалив рішення про можливість участі росіян та білорусів в Олімпіаді-2024 під нейтральним прапором.
Проте, протягом цього часу Україна не здавалася. Завдяки активній роботі нашого національного Олімпійського комітету та Міністерства молоді та спорту, нам вдалося переконати багато федерацій не допустити росіян та білорусів до змагань.
Для порівняння варто зазначити, що на Олімпіаді в Токіо-2021 росія була представлена 350 спортсменами. Станом на сьогодні, квота для росіян та білорусів, які виступатимуть під нейтральним прапором (що саме по собі є доволі неоднозначним поняттям), становить лише близько 20 ліцензій.
Це результат наполегливої та злагодженої роботи всієї української спортивної спільноти. Кожен на своєму рівні доклав зусиль, щоб донести світу несправедливість допуску росіян та білорусів до змагань, та захистити чесність спортивного духу.
На жаль, досі не всі розуміють, що росія використовує спорт як один із засобів своєї пропаганди
Рішення Міжнародного олімпійського комітету (МОК) про допуск росіян та білорусів до Олімпіади-2024 під нейтральним прапором викликало багато суперечок. Багато хто вважає це рішення помилковим та ганебним, адже воно фактично нівелює початкову заборону на участь цих країн у змаганнях після початку повномасштабної агресії росії проти України.
Якби МОК чітко дотримувався цієї заборони, питання про участь росіян та білорусів в Олімпіаді не виникало б взагалі. Їхня відсутність на змаганнях стала б чітким сигналом про неприпустимість використання спорту в політичних цілях.
Однак, росія продовжує протистояти світовим заборонам. Її керівництво готується до альтернативного сценарію – проведення так званих "Ігор доброї волі". Цей сценарій вже використовувався Радянським Союзом у 1984 році, коли він бойкотував Олімпіаду в Лос-Анджелесі.
Тоді, як і зараз, Радянський Союз не хотів брати участь в Олімпійських іграх, які проходили в "ворожому" для нього середовищі. Замість цього, він організував власні змагання – "Ігри доброї волі", які мали стати альтернативою Олімпіаді.
Проведення таких альтернативних змагань може стати для Росії способом зберегти обличчя та продемонструвати свою "силу" на світовій спортивній арені.
Натомість важливо розуміти, що "Ігри доброї волі" не будуть мати такої ж ваги та авторитету, як Олімпійські ігри. Їхнє проведення лише підкреслить ізоляцію Росії на міжнародній арені.
Важливо чітко доносити світовій спільноті несправедливість та неприпустимість допуску росіян та білорусів до змагань, адже спорт має об'єднувати людей, а не бути інструментом політичного тиску та агресії.
Участь росії в Олімпіаді-2024 — це несправедливість та зневага до українських спортсменів
Доки триває жорстока війна, розв'язана росією проти України, допуск її спортсменів до змагань буде не просто несправедливим, а й ганебним.
Це стане жорстоким ударом по українських атлетах, які змушені тренуватися та жити в умовах війни. Щодня вони стикаються з емоційною напругою, тривогою за життя близьких, втратами та трагічними новинами про обстріли українських міст.
Як можна очікувати від них рівних умов та чесної конкуренції з представниками країни-агресора? Це не просто спорт, це питання людяності та поваги до тих, хто страждає від російської агресії.
Не можна йти на компроміси з ворогом, який руйнує мирні міста та вбиває мирних жителів. Спорт не може бути ізольованим від політики, коли йдеться про такі злочини.
Світова спільнота має чітко та однозначно дати зрозуміти Росії, що її дії неприйнятні, а агресія не залишиться безкарною. Ми не повинні дозволити Росії використовувати Олімпіаду як платформу для пропаганди та виправдання своїх злочинів.
Україна бореться не лише за свою свободу, але й за цінності, на яких ґрунтується світовий порядок. І перемога в цій боротьбі має стати перемогою людяності, справедливості та спортивного духу.
Едуард Прощук, народний депутат України
