Військовослжбовець з Городенки, 23-річний Михайло Човганюк, у протистоянні з террористами отримав поранення неподалік Металісту, що на Луганщині.
Ось як він розповідає про ті події:
«Після того, як звільнили м. Щастя, ми тримали його оборону. Укріплювали блокпости...Зранку, 17 червня, поступила команда на виїзд. Дорогою до населеного пункту Металіст, що під Луганськом почалася перестрілка. Ми за командою пішли в наступ і отримали сильний обстіл від терористів. Коли наближалися до блокпоста сепаратистів нас почали обстрілювати з "ЗУ". Рух техніки дальше був неможливий, оскільки був значний ризик попасти під обстріл. Ми вирішили їх обійти посадкою...
Коли наша група пішла лісопосадкою, бандити не припиняли вогонь. Було добре чути, як кулі свистять над головою. Та ми всеодно продовжували рух. Після перестрілки ми зайняли окоп сеператистів. Вони повтікали, бо думали, що нас багато. А наша група була тільки в кількості 15 чоловік. В наступ ми пішли з представниками батальйону"Айдар". Приємно було зустріти однодумців, адже цей батальйон зформований з тих, хто був на Майдані.
Перегрупувавшись, терористи почали контрнаступ. Тепер вже ми тримали оборону. Боєприпаси закінчувалися… Коли бандити почали наступ захопленим БМП, мій товариш зробив постріл з гранатомета. Нажаль, терористів ми не зупинили. Відтак, наші були змушені покинути окоп сепаратистів і відступати посадкою. Тоді мене і поранили...».
Сьогодні життю Михайла вже нічого не загрожує. Разом з іншими пораниними українськими військовими йому було надано необхідну медичну допомогу.
Зауважимо, що Михайло Човганюк ще весною 2013 року пішов на контрактну службу в десантні війська. Зараз вже другий місяць зі своєю частиною знаходиться в зоні АТО.
