Вербна неділя — це останній день перед Страсним тижнем, коли у християн найсуворіший піст.
Цього дня віруючі повинні обмежувати себе не тільки в їжі, але і в побутових справах.
У Вербну неділю не можна садити в землю гілочки минулорічної верби, жінкам не можна шити, в’язати, вишивати і взагалі займатися рукоділлям. Крім того, не слід виконувати хатню роботу або поратися на городі.
Але найголовніше — цього дня треба підготуватися до Страсного тижня – періоду найсуворішого посту, який завершиться найрадіснішим святом — Світлим Воскресінням Христовим.
Ще з дохристиянських часів наші предки з повагою ставилися до верби.
З першими «котиками», що розпустилися, слов’яни зустрічали прихід весни. Саме з тих часів збереглися усі відомі нам ритуали, які зараз є невід’ємними традиціями християнства.
З освяченої верби наші предки готували цілющі настої від різних хвороб. Вони вірили, що гілка верби здатна зупинити грозу і пожежу. Якщо прутики пускали коріння, їх висаджували біля колодязів, щоб верба очищала воду.
Вербу не можна викидати, адже протягом року вона охоронятиме ваше житло від злих духів. Якщо «котики» обсипаються, їх слід складати до наступної весни.
