У ніч з 24 на 25 грудня католики — жителі Західної Європи, Північної та Південної Америки, Австралії, країн Африки та Азії — відзначають Різдво Христове.
Перші згадки про святкування Різдва датуються 4 століттям. Свято є символом народження Ісуса Христа у Віфлеємі.
Свято Різдва відзначають не тільки католицька і протестантська церкви, але й пов'язані з ними релігійні напрямки — ті, хто дотримується церковної хронології за григоріанським календарем. Так, разом із католиками Різдво святкують лютерани, англіканська церква і частина протестантських конфесій. У кожній країні це свято має свої традиції.
Різдво – найурочистіше свято у католицизмі з трьома церковними богослужіннями, що здійснюються опівночі, на світанку і вдень.
З 1978 року, після обрання Папою Іоана Павла II, у Ватикані після великої перерви були відновлені нічні різдвяні меси. Вони були прийняті християнською церквою з V століття, проте з XVIII століття традиції у Західній Європіне дотримуються, однак такі нічні різдвяні служби існують у Польщі. Папа Іоан Павло II, поляк за національністю, повернув нічну різдвяну службу в Ватикан, а потім цю традицію продовжив його наступник — Бенедикт XVI.
Різдво католики святкують вісім днів, з 25 грудня по 1 січня, присвячуючи кожен день комусь із святих або важливій події.
24 грудня у переддень Різдва Христового католики дотримуються особливо суворого посту, що отримав назву Святвечір, оскільки в цей день вживається в їжу сочиво — зварені з медом пшеничні або ячмінні зерна. За традицією, піст святвечора закінчується з появою на небі першої вечірньої зорі, після чого у всіх католицьких і протестантських храмах по всьому світу відбуваються урочисті різдвяні богослужіння, присутність на яких для католиків обов'язкова.
Ще за чотири тижні до цієї події у католиків починається Адвент: священики надягають фіолетові сутани — ця забарвлення символізує покаяння. Кожне Богослужіння чотирьох неділь Адвенту тематичне: перше присвячене пришестю Христа в кінці часів; друге і третє відображають перехід від Старого до Нового Завіту, в третю неділю згадується Іоанн Хреститель, який передбачив прихід Христа; четверте присвячене євангельським подіям, які безпосередньо передували Різдву.
У святвечір у католиків починається вігілія — нічна служба. У деяких країнах Європи ці три меси іменуються ангельською, пастирською і царською — за євангельськими читаннями, які оповідають про поклоніння Немовляті відповідно ангелів, пастухів і царів.
У більш ніж 140 країнах це державне свято, під час якого більшість населення не працює.
Головні символи Різдва
Жодне Різдво не проходить без подарунків, і Санта-Клауса. Образ доброго дідуся став популярним після того, як американський художник Томас Наст у 1863 році використав цей персонаж для своїх політичних карикатур. Пізніше художник створив безліч малюнків, які призначалися для дітей. Поступово образ Санти доповнювався різними деталями. Так, мішок із подарунками у Санти з'явився до наступного Різдва. Потім у нього з'явилася звичка пробиратися в будинок через димар, щоб залишити дітям подарунки. З малюнків випливало, що Санта живе на Північному полюсі, і веде спеціальну книгу, куди записує вчинки хороших і поганих дітей.
Прообразом Санта-Клауса є Святий Ніколас. З цим святим пов'язана ще одна невід'ємна традиція Різдва — розвішувати у будинку панчохи для подарунків. Згідно з легендою, Ніколас, проїжджаючи повз будинок збіднілого дворянина, побачив повішені біля каміна на просушування панчохи його дочок, і кинув у димохід маленькі мішечки із золотом, які, впавши прямо в панчохи, стали приданим дівчат.
Традиція наряджати святкове дерево з'явилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина — вічнозелена рослина — була символом життя і родючості. З поширенням християнства серед народів Центральної та Північної Європи прикрашена різнокольоровими кульками ялина знаходить нову символіку: її почали встановлювати в будинках 24 грудня, коли за західною традицією відзначається день Адама і Єви, як символ райського древа з рясними плодами.
У кінці XIX століття, завдяки німецьким переселенцям ця традиція з'явилася і в Америці. Як прикраси для святкового дерева в давні часи використовувалися кольоровий папір, цукерки і яблука, які символізують райські сади Едему. Вважається, що використовувати свічки для прикраси ялинок запропонував засновник протестантської церкви Мартін Лютер, щоб спробувати так відтворити світло зірок крізь гілки ялин, яке вразило його своєю красою.
Ще однією різдвяною рослиною є омела. З омелою пов'язано безліч прикмет. І в кожного народу вони відрізняються. Наприклад, у Скандинавії омела була символом миру. Представники різних народів вірили, що омела здатна оберігати будинок від грому і блискавки, загоювати рани або відлякувати злих духів. З Різдвом пов'язана найпоширеніша традиція — англійський звичай цілуватися під гілкою омели.
Святкування Різдва завершується 1 січня, коли з особливою урочистістю відзначається День Пресвятої Богородиці.
