Сьогодні, 12 липня, православні та греко-католики України відзначають свято славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла.
Петро і Павло – це учні Ісуса Христа. За євангельським переказом, апостол Петро був старшим братом апостола Андрія, до зустрічі з Христом мав ім’я Симон. Разом з братом вони заробляли на хліб, ловлячи рибу. Апостольське ім’я Петро – з грецької «камінь», «скеля» – дав йому Христос, коли покликав слідувати за собою. Тому апостол Петро за церковною традицією дійсно сприймається як той камінь, на якому була заснована Церква.
Апостол Павло спочатку носив єврейське ім’я Савл, і тільки після хрещення одержав ім’я Павло. В ім’я Ісуса він здійснював чудеса, засновував церкви. Жодний з апостолів, як вважає Церква, не виголосив стільки промов, не залишив стільки послань, як апостол Павло. І врешті-решт своєю мученицькою смертю в ім’я Господа він повністю довів свою відданість Ісусу Христу.
День пам’яті апостолів Петра і Павла сприймався як велике свято, до якого готувалися заздалегідь. До свята Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і потім освятити в церкві обрядовий хліб хоча б і зерно ще було не зовсім доспіле.
В Карпатах та Прикарпатті пастухи влаштовували свято на вигонах та полонинах: пекли мандрики, веселились, змагались, танцювали. Проводили обряд "копання Петра", коли викопували в землі по периметру квадратну канаву (куди, сівши, можна було опустити ноги), а всередині на траві накривали "стіл" з наїдками.
Сама назва печива виникла від того, що, мандруючи по шляхах, Петро з Павлом харчувалися «мандриками». Кажуть, що у цей день зозуля перестає кувати, тому що, за народним повір’ям, вона вкрала у Святого Петра одну мандрику, і за це Бог покарав її тим, що кожного року у цей час вона давиться мандрикою та перестає, кувати. Якщо ж зозуля кує після Петра – це віщує нещастя.
У деяких місцях день Петра вважався святом рибалок, тому що апостол Петро усюди відомий як покровитель рибної промисловості. Раніше рибалки молилися йому, усією громадою збирали на свічку, яку ставили у церкві до ікони Петра.
На Петра закінчується Петрів піст і розпочинають гуляти весілля.
Зі святом Петра і Павла пов’язані такі народні прикмети: «Як на Петра дощ, гнитиме картопля. Якщо один – врожай буде непоганий, два – добрий, а три – багатий». «Як на Петрів день спека, то на Різдво мороз». «Коли на Петра сльота, влітку буде багато болота».
