В останній день зими, 28 лютого, розпочався Масляний тиждень, або так звана «широка Масляна». Це свято проводів зими та зустрічі весни було одним з найпопулярніших у слов’янській культурі, а після прийняття християнства церква прив’язала його до тижня перед Великим постом.
Церковною мовою цей тиждень називається сирним. Основною стравою на Масляну, як відомо, є млинці, які печуть щодня з понеділка по неділю.
Виготовлення млинців бере початок від жертовного хліба стародавніх язичників, де коло вважалося знаком Сонця. Млинці випікають із житнього та пшеничного борошна, з різних злаків – гречки, проса, вівса, роблять їх простими і з припіком (із додаванням різних продуктів). До млинців подають: масло, сметану, мед, малосольну рибу, оселедець, повидло, варення.
Також Масляна відома всенародними гуляннями: це танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження масляного опудала, багаття тощо.
Кожен день тижня має власні традиції. В понеділок влаштовують гуляння і роблять з соломи ляльку. У вівторок дівчата частують млинцями хлопців, а свекрухи приглядають невісток. У середу теща пригощає зятя, а в п’ятницю в гості чекають на тещу. І зять має запросити її особисто.
У неділю гуляння завершують, сповідаються і просять одне в одного вибачення. Потім йдуть до лазні – Великий піст зустрічати треба очистившись і душею, і тілом.
Цікаво, що в Україні віддавна Масляна вважалася загалом жіночим святом. Хоча участь у гуляннях могли брати і чоловіки, вони мусили за це «відплатити» грошима чи горілкою.
У народі вважається, що людині, яка провела Масляний тиждень погано і нудно, не буде успіху в справах протягом усього року, – пише ТСН.
