Сьогодні на Прикарпатті стартує Міжнародний фестиваль «АртПоле» (програма)

 

/data/blog/37808/a35a9ed7bda2345392fa1a6b95045361.jpg

 

Сьогодні в селі Уніж Івано-Франківської області розпочинається ювілейний міжнародний фестиваль «АртПоле».

 

Фестиваль триватиме з 10 по 14 липня.

 

Музика, перформанс, лендарт. Близько 300 учасників з 12 країн — від Індії, через Україну до Фінляндії.

 

Протягом п’яти днів тут відбуватимуться унікальні концерти, вистави, кінопокази — адже деякі з них готуються спеціально для АртПоля, а деякі  імпровізаційні.

 

Тут створюватимуться об’єкти в довкіллі, проводитимуться нетрадиційні майстер-класи з традиційних ремесел, танців і співів; цього року до українських майстрів долучаються їхні колеги з Польщі та Австрії. Майстер-класи відбуватимуться по всій території фестивалю — у відреставрованих приміщеннях старої ферми, в гончарній, кузні, їдальнях і просто в яблуневому садку. Щодо концертів, крім Великої сцени фестивалю, планується ще Public- та Water-сцени, де музиканти з різних проектів зустрічатимуться й імпровізуватимуть разом з публікою, птахами, рікою...

 

Проживання на фестивалі — в наметовому містечку. Сніданки/обіди/вечері — в кафе, які відкривають українські клуби з різних міст, постійні музичні партнери АртПоля. Тут же час від часу проходитимуть майстер-класи — тобто можна або їсти, або співати, ліпити і робити повітряних зміїв.

 

АртПоле — не просто фестиваль, це атмосферне явище, постійна взаємодія один з одним і з усім, що навколо. Всі, хто опиниться в цьому місці у цей час, стають учасниками одного процесу, який часом називають життям, а часом — мистецтвом. На АртПолі публіка не відокремлюється від артистів, адже в кожного можуть відкритися приховані здатності. Один мистецький напрямок не відокремлюється від іншого, а лиш доповнює, створюючи чарівну багатогранну дійсність. Середовище людське не відокремлюється від природного. Головне — максимально далеко відійти від штучно створених декорацій і ефектів, дати серцю працювати на повну, щоб на цій неймовірній швидкості, яку дає лише спільна енергія, вирушити далі.

 

10 липня о 10:00 з Незвіська (Nameless:) — такий населений пункт по дорозі на Уніж — з-під старого мосту над Дністром вирушить одна з фестивальних сцен, на якій вже під час подорожі гратиме Гич Оркестр. От тоді все і розпочнеться. Хоча воно ніколи й не закінчувалося!

 

 

ЗВУК МУЗИКА

Не варто шукати стилістичної чи жанрової визначеності, це — музика, яка добре звучить у відкритому просторі, музика різна — від автентики до її цитування, нагадування й натяків на те, чим є первинна-етнічна-природна музика в нашому сучасному світі.

 

Україна: Перкалаба / ПУШКіН Клезмер Бенд / Гич Оркестр / Гудаки / Крапка / Перкалабські Придатки / Йорий Клоц / Cherry Band / Уніж-Цех

Польща: Enchanted hunters /  Karolina Cicha / Miąższ 

Білорусь: НагУаль / Князь Мышкин

Росія: uSSSy / Сонные мишки / Рви Меха Оркестр

Франція: Fantazio / Red Сardell  

Фінляндія: Faarao Рirttikangas

Чехія: Evolution Dejavu

Угорщина: Napra

Туреччина: Magiviz

та ін.

 

ДІЯ ПЕРФОРМАНС

Абсолютні прем’єри очікуються на нічній сцені, де оповідатимуться казки й міфи, як стародавні, так і сучасні авторські. В проектах задіяні учасники з різних куточків України, а також з Туреччини, Індії та Великобританії.

Індійську легенду The King and The Corpse розповість Тьюп, харизматичний вокаліст Transglobal Underground,  під віртуозну гру Шими на сітарі. 

Історія від Юрія Андруховича про спаленого у старому Львові Альберта Вироземського супроводжуватиметься львівськими музикантами — співачкою Уляною Горбачевською та контрабасистом Марком Токарем.

Казка про бідного мандрівника Ашик-Керіба поведе нас на схід. Мультимедійна вистава поєднає урумські народні пісні Аполлінарії Налчі, сучасну музику та відеоарт.

Містичну Гуцулію створюватимуть народжені у Верховині й Космачі — Остап Костюк з «Гич Оркестра» і Олег Гнатів з «Перкалаби».

 

ДІЯ МАЙСТЕРНІ

На будь-який смак! Можна долучитися до репетицій оркестру «Паприкалаба», що гратиме на дудках-морквах і кавунах-барабанах. А можна — до хору «Як умієм, так і пієм» — для всіх, хто бажає (не обов’язково вміє:) співати. Можна потрапити в Обертонкі простори й освоїти варган та діджеріду. Можна відчути, що собою являє контактна імпровізація. Можна оволодіти мистецтвом крутіння вогню. Можна навчитися ліпити з глини, вирізати чудернацькі витинанки, робити повітряних зміїв, блокноти для найсокровенніших записів, листівки із зображенням рослин — за допомогою цианотіпії, давнього способу монохромного фотографічного друку, який давав відбитки блакитного відтінку.

Вперше на АртПолі протягом всього фестивалю дитяча програма — Велика Галявина, на якій співатимуть, танцюватимуть, гратимуть, водитимуть хороводи та плестимуть солом’яні обереги. І вистава «Кораблик» від дитячого театру з Москви — спеціально для малих, що супроводжуватиметься справжніми флейтами й барабанами.

 

ПРОСТІР ЛЕНДАРТ

Тут завдання художника полягає не в пошуках сенсу, а в умінні побачити надзвичайне в звичайному й своїм твором звернути нашу увагу на постійний і досконалий рух всередині й навколо. Не осягнути, не охарактеризувати, а просто роздивитися й дати іншим побачити диво, що існує поруч. Тому шукайте нові об’єкти у полях, лісах і садах над таємничим Дністром.

ПРОСТІР ДРЕВОВИДИ

Це місце, в якому існують вікна, але не існує стін. І дивлячись крізь таке вікно, можеш потрапити далі — не лише в просторі, але й часі. Аудіо-перформенс відбудеться в неділю — останній день фестивалю — у відкритому просторі — в полі над селом. На створення перформансу надихнула унікальна традиція багатоголосся, яка досі збереглася завдяки учасницям гурту «Древо», що існує вже близько 50 років.

ПРОСТІР УНІЖ — СВІТ

Фотовиставка представить роботи відомих фотографів — учасників АртПоля — відзняті ними в мандрах по Європі, Близькому та Далекому Сході, Африці. Експозиційною залою цього разу стане закинуте поштове відділення, яке оживе на час фестивалю й з’єднає Уніж зі світом.

А у фестивальному кіноклубі Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA традиційно покаже документальне кіно з різних куточків світу.


10.07.2013 727 0
Коментарі (0)

17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

9000
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1328
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

3214
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13082 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

3151
26.12.2025
Анастасія Батюк

Директор фірми привласнив бюджетні мільйони на ремонті спортивної бази «Заросляк», і це не єдиний випадок посягання на кошти платників податків в області.

13650

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

313

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

648

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

2435

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

926
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

7705
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1572
11.01.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

6884 1
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

7817
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2170
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

1009
07.01.2026

У храмі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ в Космачі не було різдвяного богослужіння ні 25 грудня, ні 7 січня. Натомість 7 січня у церкві провели спільну молитву за мир та припинення війни. 

3428
18.01.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

12421
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

531
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

1006
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

742
08.01.2026

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президент США Дональд Трамп дав "зелене світло" двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

710