Хлопець поклав своє життя за Україну як і його родичі, котрі були вояками УПА. Зі своєї родини Роман є шостим, хто загинув в боротьбі за батьківщину.
З дитинства Роман Гурик був дуже талановитим хлопчиком. Відвідував усі можливі гуртки, ходив на тренування з гімнастики і плавання (семирічним отримав дитячий розряд із плавання), на хореографію, вчив іноземні мови (англійську — з 4 років, польську). Екстерном завершив навчання у школі.
Роман готувався до навчання у Гданську, проте через недобір групи, навчання перенесли на липень 2014-го. Тим часом навчався на філософському факультеті Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Мріяв про вступ у морську академію.
Роман Гурик був активним учасником Революції гідності. Чотири рази їздив у столицю: вперше у листопаді з друзями з Івано-Франківська та з хресним татом, останній — у суботу, 15 лютого.
Загинув герой 20 лютого під час загострення протистояння від пострілу снайпера у скроню.
Його останній запис на персональній сторінці в соціальній мережі «ВКонтакті»: «зараз або ніколи. всі на грушевського. на смерть».
за матеріалами Бліц
