Одного разу промовив Ісус Христос до людей, що зібралися біля Нього, щоб послухати Його науки: «Направду кажу вам, Я є хліб життя. Коли хтось їстиме цей хліб, житиме повіки. І хліб, що його Я дам, це — Моє тіло для життя світу». «Коли ж не будете споживати тіла Чоловічого Сина і не будете пити Його крові, не матимете життя в собі».
Після цієї науки деякі з Христових учнів залишили Його. Тоді Ісус Христос запитав Апостолів: « Чи не хочете й ви відійти ?» А Симон Петро відповів : «Господи, до кого підемо? Ти маєш слова життя вічного; ми увірували й пізнали, що Ти Христос, Син Бога живого» .
В нашому щоденному житті ми віримо іншим людям. Ціле життя наше спирається на вірі й довірі до інших, які передають нам своє знання і свій досвід. Без такої віри і довір'я наше життя було б неможливе, бо людина не в силі сама у всьому переконатися. Тим більше потрібна, а то й конечна, віра в питаннях духовних, у справах Божих. Бо в об'явленні є такі правди, яких власним розумом не можна пізнати. Вони перевищують пізнавальну силу нашого розуму. І тому наскрізь природним є, коли ми віримо Богу, що те все, що Він нам про Себе і про наше спасіння об'явив, є непохитною правдою.
Що таке Віра.
Що таке віра?
Віра — це беззастережне прийняття за правду те, що Бог об'явив, а Христова Церква подає до вірування.
На чому спирається наша віра?
Наша віра в існування Бога і надприродного світу спирається, насамперед, на довір'ї на переконанні, що Бог, як найдосконаліше єство, є правдомовний. Він ні сам не може помилитися, ні інших ввести в оману.
Якої ми віри?
Ми є християнської віри, бо визнаємо все те, чого навчав наш Спаситель Ісус Христос, та що свята Вселенська Церква подає нам до вірування.
Як ще уточнюємо нашу віру?
Наша віра зветься також православна і католицька, тобто правдива і вселенська, Христова віра.
Від кого і коли прийняли наші предки Христову віру?
Першими, хто прийняв Христову віру, були ізраїльтяни, Наші предки прийняли Христову віру від греків, точніше з Візантії, а з вірою також і обряд. Початки християнства на Україні сягають апостольських часів. Апостол Андрій, що проповідував святу Євангелію і хрестив на берегах Чорного моря та благословив Київські гори, вважається апостолом України. З пізніших часів відомо, що Київські князі Аскольд і Дир, охрестилися 865 році, княгиня Ольга охрестилася в 957 р., а її внук, Великий князь Володимир, охрестив себе та свій княжий город Київ 988 року. Відтоді християнство поширилося по всій українській землі. Тому рік 988-ий вважається історичною датою.
Що це таке обряд?
Обряд — це зовнішній вияв вшанування Бога, тобто звичаї і богослужіння, якими Церква прославляє Господа Бога.
В чому виявляються різниці між поодинокими обрядами?
Різниця між обрядами виявляється в церковній архітектурі, у внутрішньому влаштуванні церков, у церковному мистецтві, в музиці і співі, в богослужбовій мові, у способі служіння літургійних богослужінь та в інших виявах вшанування Бога.
До якого обряду належимо ми, українці?
Ми належимо до грецького або візантійського обряду.
Якою мовою написані наші церковні книги?
Наші церковні книги написані старослов'янською мовою. Це була книжна мова наших предків. Ті церковні книги були перекладами грецьких.
Чи можна самовільно зміняти обряд?
Ні. Апостольський Престол виразно забороняє самовільно зміняти обряд. Тому без важної причини зміна обряду в Христовій Церкві недозволена. Лише в надзвичайних випадках, Апостольський Престол може дозволити на таку зміну.
Як вітаємося по-християнськи?
Ми вітаємося стародавнім - «Слава Ісусу Христу!» Відповідаємо на вітання : «Слава навіки!». В різдвяному часі до празника Стрітення вітаємося словами: «Христос рождається!» Відповідаємо: «Славите Його!» В часі від Господнього Воскресіння до Вознесіння вітаємося себе взаємно радісним великоднім привітом: «Христос воскрес!» Відповідаємо: «Воістину воскрес!»
Який є найважніший знак нашої віри?
Найважніший знак нашої віри — це святий хрест, бо на хресті вмер для спасіння людей Господь наш Ісус Христос. Тому хрест стався знаком нашого спасіння і нашої віри. Хресним знаменням починаємо і закінчуємо наші молитви. Цим знаком повинні ми також починати й закінчувати кожну нашу працю і кожний день нашого життя, а також кожне наше нове починання.
Як накладаємо на себе знамення святого хреста?
Знак святого хреста робимо на собі ось так: Ліву руку кладемо на груди, перші три пальці правої руки (що означають символічно три Божі Особи) складаємо разом, а два крайні пальці (що означають дві природи Ісуса Христа — Божу і людську) пригинаємо до долоні. Підносимо й прикладаємо праву руку до чола й кажемо: «В ім'я Отця», відтак кладемо цю ж руку на груди й кажемо: «і Сина», потім звертаємо руку й кладемо її на праве рам'я й говоримо при цьому: «і Святого», вкінці, поклавши праву руку на ліве рам'я, закінчуємо знак святого хреста словами: «Духа. Амінь».
Які правди віри визнаємо, коли знаменуємо себе святим хрестом?
Знаком святого хреста визнаємо такі правди віри: 1. що в Бозі є три Особи: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий; 2. що друга Божа Особа, Син Божий, стався чоловіком і помер, розп'ятий на хресті, задля нашого спасіння.
Котрі правди віри повинен знати кожний християнин?
Кожний християнин повинен знати оці шість правд віри:
1. Є один Бог, що все сотворив і всім управляє.
2. Бог є справедливий Суддя, що за добро нагороджує, а за зло карає.
3. Є три Божі Особи: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий: Це є Пресвята Трійця.
4. Друга Особа Божа, Син Божий, стався чоловіком і вмер на хресті задля нашого спасіння.
5. Людська душа є безсмертна.
6. Божа ласка (благодать) є до спасіння конче потрібна.
