Арешт Мосійчука показав:
1. В команді президента з'явилися, або знайшлися люди здатні на ефективну маніпуляцію (в Януковича таких не було й раніше не було в Порошенка).
Депутатам годину показували кадри з кидком гранати, крупним планом вбитих і поранених міліціонерів, лякали змовою націоналістів.
Одразу за міністром внутрішніх справ, без перерви на трибуну виходить генеральний прокурор і ошелешує монтажем кадрів з Мосійчуком.
Депутатів спочатку налякали, тоді обурили. Нині багато хто з них кажуть, що самі не зрозуміли, як проголосували за арешт.
2. Президент остаточно вирішив знищувати своїх явних і потенційних політичних опонентів замість того, щоб купляти їх.
Він сам зажене дедалі більше політиків в непримиренну опозицію, де донині прозябали виключно маргінали.
Дехто злякається, але багато з тих, хто розраховували на те, що з ними ділитимуться, опиняться у таборі непримиренних. Незабаром, протестна вулиця отримає політичне представництво.
Втім, маніпуляції й репресії надалі лишатимуться основними політичними інструментами президента.
Враховуючи це, варто зауважити наступне:
1. Окрім Ложкіна та Гройсмана, всі інші союзники президента - ситуативні. Навіть Шокін. Навіть я. Майдан переміг занадто недавно.
Президенту дедалі більше доведеться спиратися на людей путіна - Кучму й Медведчука, Кернеса й Вілкула...на захарченка й плотніцкого тощо.
2. Нині комбатантами та революціонерами наповнюються слідчі ізолятори. Сидить вже справді багато наших бойових товаришів. Проте, ті, хто робив чудеса на барикадах і в окопах, зроблять їх і в тюремних камерах. Амінь!