Учень прийшов до Вчителя і запитав його:
- Майстер, скільки друзів повинно бути у людини – один чи багато?
- Все дуже просто, – відповів Учитель, – зірви мені он то червоне яблуко з самої верхньої гілки.
Учень задер голову і відповів:
- Але воно дуже високо висить, Учитель! Мені не дістати.
- Поклич друга, нехай він допоможе тобі, – відповів Майстер.
Учень покликав іншого учня і став йому на плечі.
- Мені все одно не дістати, Учитель, – сказав засмучений учень.
- У тебе більше немає друзів? – Посміхнувся Учитель.
Учень покликав ще приятелів, які крекчучи стали підійматися один одному на плечі і спини, намагаючись побудувати живу піраміду. Але яблуко висіло занадто високо, піраміда розсипалася, і учень так і не зміг зірвати жадане яблуко.
Тоді вчитель покликав його до себе:
- Ну, ти зрозумів, скільки людині потрібно друзів?
- Зрозумів, учитель, – сказав учень, потираючи забитий бік, – багато – щоб усі разом ми змогли б вирішити будь-яку проблему.
- Так, – відповів Майстер, засмучено похитуючи головою, – дійсно потрібно багато друзів. Щоб серед усього цього збіговиська гімнастів знайшовся хоча б один розумний чоловік, який здогадався б принести драбину!
