Компанія оголосила себе банкрутом, і тепер відповідає в численних судах перед підприємствами, які намагаються повернути свої гроші.
Калуська теплоелектроцентраль, серце енергетичної системи міста Калуш на Івано-Франківщині, опинилася в епіцентрі скандалу, який загрожує залишити тисячі мешканців без тепла, гарячої води та електроенергії. У 2024 році ТОВ «Костанза», власник ТЕЦ, оголосило себе банкрутом, накопичивши борги на понад 3,5 мільярда гривень.
Ця подія не лише підриває енергетичну безпеку регіону, але й викриває темні схеми, пов’язані з приватизацією стратегічного об’єкта, підозрілою діяльністю компанії та її ймовірними зв’язками з російськими інтересами. Ситуація з «Костанзою» стала справжньою кризою, яка кидає тінь на всю енергетичну систему України, особливо в умовах війни, коли кожен удар по інфраструктурі відчувається як подвійна загроза.
Історія почалася у 2021 році, коли ТОВ «Костанза» придбало Калуську ТЕЦ на приватизаційному аукціоні за 801 мільйон гривень. Цей об’єкт – не просто місцева електростанція, а ключовий елемент «Бурштинського енергоострова», синхронізованого з європейською енергосистемою, що забезпечує Калуш теплом, гарячою водою та електроенергією.
Проте «Костанза» не була енергетичною компанією. На момент купівлі такого значного активу, вона, за даними аналітичної системи YouControl, займалася неспеціалізованою гуртовою торгівлею, що одразу викликало питання щодо профільності та спроможності компанії керувати складним енергетичним об'єктом. Хоча «Костанза» і отримала відповідні ліцензії після приватизації, це не розвіяло сумнівів щодо її істинних намірів та фінансової стабільності. Раніше «Костанза» була відома як посередник з продажу солі підприємства «Артемсіль».
Але ще цікавішим є те, що компанія з часів свого заснування буквально не виповзала з кримінальних проваджень (у відкритих реєстрах нараховується 141 судовий документ).
З матеріалів одного з кримінальних проваджень
На додачу, ТОВ «Костанза», зареєстроване спочатку в Донецькій області, згідно з відкритими джерелами має російський слід та зв’язки з компанією «Лукойл».
Виникає резонне питання: а куди дивилися відповідальні особи, аудитори, коли допустили продаж стратегічного енергетичного об’єкта сумнівній компанії?
А відповідь лежить на поверхні: Калуську ТЕЦ конче потрібно було продати, щоб нажитися на цьому, і за це велася справжня бійка між посадовцями та лобістами приватизації.
Історія Калуської ТЕЦ: від комунальної власності до приватизації
У травні 2019 року уряд Володимира Гройсмана вирішив передати Калуську ТЕЦ в комунальну власність міста Калуш. Підписання акту відбулося 29 травня, і це виглядало як перемога для місцевої громади. ТЕЦ, яка тоді була прибутковою та вважалася однією з найкращих в Україні, оцінили в 66 млн гривень. Мета була проста: захистити підприємство від можливої приватизації.
Проте Андрій Герус, представник Президента в уряді, критикував це рішення, називаючи його економічно сумнівним і натякаючи на ризики прихованих схем для подальшого продажу за копійки.
У вересні 2019 року комісія Міністерства юстиції забрала ТЕЦ в громади Калуша. А вже в жовтні уряд за керівництвом Олексія Гончарука повернув підприємство в державну власність. У 2020 році підприємство, яке раніше приносило прибуток, показало, за словами колишнього міністра енергетики Насалика, збитки в 359 млн гривень.
Фінал історії настав у 2021 році. Фонд державного майна включив Калуську ТЕЦ до списку малої приватизації, і в листопаді на аукціоні її продали за 801 млн гривень компанії ТОВ «Костанза».
Стартова ціна була лише 230 млн, але конкуренція між сімома учасниками підняла ставки. І раптово Герус, який бив себе в груди, виступаючи проти «схем» та «брудних приватизацій», назвав цю приватизацію успішною, зазначивши, що держава отримала хороші гроші, а новий власник, ймовірно, модернізує ТЕЦ.
За даними Віктора Тарана, ексголови Громадської ради при НАЗК, у 2019 році Герус не просто так активно просував повернення Калуської ТЕЦ із комунальної власності міста Калуш назад у державну. Здавалося б, що тут поганого? Але після цього підприємство почало накопичувати збитки – 359 млн грн за 2020 рік.
Вартість активів ТЕЦ «дивовижним» чином впала з 545 млн грн до 247 млн грн, що дозволило продати її за спрощеною процедурою «малої приватизації», хоча стратегічний об’єкт мав би пройти складніший і прозоріший процес.
У 2021 році ТЕЦ за 801 млн грн купила компанія ТОВ «Костанза» з Донецької області. Звучало як звичайний аукціон, але розслідування журналістів показало: за компанією стоїть російський слід. Власники «Костанзи» були пов’язані з «Лукойлом» через низку фірм і осіб, зокрема через Ілхама Мамедова, колишнього топменеджера російського нафтового гіганта. Виходить, що стратегічний об’єкт України опинився в руках компанії, яка має зв’язки з РФ.
А що ж Герус? Його називають ключовим лобістом цієї оборудки. На додаток, НАЗК виявило в його декларації 11,3 млн грн, походження яких він не може пояснити. Збіг? Чи, може, плата за «послуги»? Раніше Геруса вже звинувачували в роботі на Ігоря Коломойського, зокрема через лобіювання імпорту дешевої електроенергії з Росії та Білорусі, що било по українських шахтарях і енергетиці.
Ця історія викликає питання: в чиїх інтересах діяв Герус? Чому СБУ не розслідує такі угоди? І коли влада нарешті наведе лад в енергетиці, щоб державні активи не продавали за безцінь тим, хто може працювати на ворога? Поки відповідей немає, а Калуська ТЕЦ уже в чужих руках.
Ця приватизація, як писав «Антикор», була вигідна ТОВ «Костанза», яке виграло аукціон за 801 млн грн, та пов’язаному з ним «Карпатнафтехіму», ключовому клієнту ТЕЦ.
За «Костанзою» стоять Лариса Похила (співвласниця, ексспівробітниця «Лукойла» в Україні) та Сергій Алабаш, а також, ймовірно, Андрій Іванчук, екснардеп «Народного фронту» та «сірий кардинал» «Карпатнефтехіму», і Ільхам Мамедов, колишній директор «Лукойл-Україна». Також згадується ТОВ «Ландхоф» (пов’язане з «Карпатнефтехімом» через співвласників Мамедова та Ігоря Щуцького), яке могло брати участь у схемі маніпуляції аукціоном.
Мільярдне банкрутство: розрахована схема чи реальний колапс?
У 2024 році ТОВ «Костанза» офіційно оголосило себе банкрутом, що стало кульмінацією накопичення величезних боргів. Провадження про банкрутство було відкрито за заявою ТОВ «Виробниче торгівельне об`єднання «Український національний продукт» через заборгованість в понад 143,3 млн грн за постачання вугілля.
Однак згодом до реєстру вимог кредиторів приєдналися інші компанії, і загальна сума заявлених вимог сягнула понад 3,5 мільярда гривень.
Ось лише декілька процесів, які тривають у 2025 році.
У справі №909/679/24 ТОВ «Виробниче торгівельне об’єднання «Український національний продукт» вимагає від ТОВ «Костанза» стягнення 143 311 020,52 грн в процедурі банкрутства.
У справі №909/284/24 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» позивається до ТОВ «Костанза» за борг у 375 649 476,38 грн за поставлений природний газ.
У справі №909/761/23 ТОВ «Укр Коал Енерджи» вимагає від ТОВ «Костанза» 3 564 277,58 грн, включаючи основний борг, відсотки та інфляційні втрати.
У справі №909/744/24 ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» домагається від ТОВ «Костанза» 54 501 707,88 грн за договором врегулювання небалансів електричної енергії.
Серед найбільших кредиторів виділяються:
- Нідерландська KARPATY CHEMIKAL B.V. (вимоги на понад 1,4 млрд грн). Ця компанія, як і раніше, була власником «Карпатнафтохіму», який також мав міцні зв'язки з «Лукойлом».
- ТОВ «Карпатнафтохім» (вимоги на близько 861 млн грн).
Слід зазначити, що ТОВ «Карпатнафтохім» фігурує в кримінальному провадженні №42022000000000480 від 20.04.2022, слідство триває досі, а 2 травня 2025 року адвокат фігурантів намагався повернути документи, вилучені під час обшуку.
У чому звинувачують? Статті 113, 437, 111-1 (ч. 4), 110-2 (ч. 3, 4), 205-1 (ч. 2) КК України стосуються диверсії, планування агресивної війни, колабораційної діяльності, фінансування дій для повалення конституційного ладу та підроблення документів для державної реєстрації, відповідно.
Фірми, які фігурують в провадженні
Така концентрація боргів власника Калуської ТЕЦ перед компаніями, які мають спільне російське минуле, викликає серйозні підозри в штучному (фіктивному) банкрутстві. Основні мотиви такої схеми можуть бути:
- Уникнення відповідальності за борги: через контрольовану процедуру банкрутства власники можуть спробувати «списати» невигідні борги.
- Перерозподіл активів: майно боржника (Калуська ТЕЦ) може бути продано за заниженою ціною пов'язаним особам, які потім отримають контроль над активами без старих боргових зобов'язань.
- Зміна невигідних умов приватизації: банкрутство дозволяє «обнулити» зобов'язання, зокрема щодо забезпечення міста теплом, яке «Костанза» брала на себе при купівлі ТЕЦ.
Приватизація Калуської ТЕЦ: громада в заручниках
У Калуші на Івано-Франківщині опалювальний сезон 2024 року розпочався 17 жовтня, але не для всіх. Майже третина міста, зокрема 142 будинки, шість шкіл, п’ять дитсадків і дві поліклініки, залишилися без тепла через проблеми з компанією «Костанза», яка мала забезпечувати централізоване опалення.
Підприємство не підготувалося до сезону, не провело гідравлічні випробування мереж і тривалий час ігнорувало звернення місцевої влади. Це призвело до того, що в школах і дитсадках, таких як ліцей №6 і садок «Ягідка», діти навчалися в холодних приміщеннях при температурі 12–17°C, а вчителі та вихователі використовували обігрівачі.
Міський голова Андрій Найда назвав дії «Костанзи» саботажем. Місцева влада звернулася до СБУ, поліції, РНБО та Кабміну, щоб вирішити ситуацію, адже без тепла залишалися близько чотирьох тисяч мешканців. Лише наприкінці жовтня, після призначення арбітражного керуючого та нового виконувача обов’язків директора, підприємство почало подавати тепло, але повноцінне опалення з’явилося лише з 6 листопада.
Через холод шість ліцеїв з 4 листопада перейшли на дистанційне навчання, а повноцінне очне навчання відновилося лише 11 листопада. У цей час міська влада вже почала думати про наступний сезон, плануючи будувати власні котельні, адже «Костанза» за угодою має забезпечувати теплом місто ще два роки, але довіри до компанії немає. На це в бюджеті передбачили 14 мільйонів гривень, але через борги перед Світовим банком отримати додатковий кредит не вдалося.
Цікаво, що представниця «Костанзи» Олександра Якубишин у лютому 2025 року назвала осінні проблеми «необґрунтованим кіпішем», стверджуючи, що підприємство виконує всі зобов’язання. Вона запевнила, що наступні два сезони пройдуть без проблем, хоча й визнала можливість форс-мажорів. Водночас місцева влада сумнівається в надійності компанії, адже її керівництво змінювалося, а зв’язок із містом був ускладнений.
Ситуація з теплом у Калуші показала, як залежність від приватної компанії може створити проблеми для цілого міста.
Енергетична криза: чи вирішиться проблема Калуської ТЕЦ?
На жаль, українська енергетична інфраструктура вже зазнає нищівних ударів від російської агресії, що призводить до руйнувань, дефіциту енергії та загрози блекаутів. У цьому контексті, ситуація з Калуською ТЕЦ, приватизованою ТОВ «Костанза» з очевидним російським слідом та її подальше банкрутство, стає не просто економічною проблемою, а подвійним ударом по енергетичній безпеці України.
Замість того, щоб стратегічний об'єкт функціонував стабільно та під контролем держави, він опинився у руках компанії, яка, ймовірно, є інструментом впливу ззовні, накопичує мільярдні борги, оголошує банкрутство та ставить під загрозу теплопостачання цілого міста. Це створює додаткові ризики та навантаження на систему, яка і так бореться з наслідками війни, і вимагає негайного та рішучого втручання з боку державних органів для захисту національних інтересів.
Необхідне ретельне розслідування всіх обставин, аби розкрити можливі схеми, притягнути винних до відповідальності та забезпечити стабільну роботу стратегічно важливого об'єкта – Калуської ТЕЦ – в інтересах України.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
