За останні декілька місяців в Україні спостерігається суттєве зміцнення національної валюти. Добре це чи погано?
Курс гривня долар пробив 25, як на міжбанківському ринку, так і у валютних міняйл, викликавши легку паніку у звиклих до паніки українців, інформує Фіртка з посиланням на Економічну правду.
Хтось згадав молодість і курс по 8, хтось досвідчений - курс по 4,6, а деякі і 1 вересня 1996 року. Правда, є і ті, хто легко згадає, як зовсім недавно купував долар по 27 або 28, а деякі навіть намагаються стерти з пам'яті той момент, коли робили це по 37.
Ситуація дійсно вже стала злегка аномальною. Якщо попередні рухи гривні були недалекі від традиційних сезонних трендів, то зараз національна валюта відійшла від звичної дороги.
Причина все та ж - експансія іноземців на внутрішній ринок облігацій. На цьому тижні, у вівторок, відбувся черговий аукціон, на якому Мінфін залучив близько 17 млрд грн. Левова частка коштів припала на довгі облігації.
П'ятирічні ОВДП були продані на суму понад 10 млрд грн, дворічні - 5,3 млрд грн. Саме на такі облігації припадає попит з боку іноземців. В результаті іноземці купили папери більш, ніж на 500 млн доларів, які логічно викликали дисбаланс на валютному ринку.
Загальний портфель нерезидентів вже досяг близько 3,5 млрд доларів.
Коли ми з'ясували, хто винен, прийшов час подумати, "що робити?".
І це не прозаїчне питання, адже таке зміцнення гривні вже негативно для української економіки, а головне - не відображає її температуру. Зміцнення не є результатом структурних змін в економіці, коли ми стали більше експортувати і менше імпортувати, або коли ми суттєво змінили інвестиційний клімат, що привернуло безліч прямих інвестицій.
Це результат ситуативного заходу портфельних інвесторів, який так чи інакше має локальну природу і не є стійким трендом.
Рано або пізно це закінчиться, гривні прийдеться повертатися до звичного стану і тоді ми зноу зможемо побачити напруження руху гривні.
Скільки ще це може продовжуватися?
З однієї сторони, у світі дуже багато грошей. І ці гроші шукають дохідність. Пару років тому подібна ситуація виявилася в Єгипті: в країну зашло 18 мільярдів доларів. З іншого боку, питання в тому, скілько таких грошей може прийняти Україна. У рамках співробітництва з МВФ ми логічно обмежуємо дефіцит бюджету і зменшуємо державний борг, а це означає, що цифри "аля Єгипет" нам просто не потрібні.
Нам не влізе стільки грошей. Можемо лопнути.
І не можна говорити про те, що давайте брати гроші цих інвесторів замість МВФ. З однієї простої причини - не буде МВФ, не буде і цих інвесторів.
В Єгипет вони заходили теж під наявні програми МВФ. Просто наявність МВФ дає впевненість портфельним інвесторам в тому, що країна проводить адекватну економічну політику, а значить ризики обмежені.
Скільки ще таких гарячих грошей може прийняти Україна? З огляду, стеля по залученню боргу на 2019 рік, а також потреби в рефінансуванні, уряд може до кінця року максимально залучити за гривневими ОВДП до 3 млрд доларів.
Навряд чи, звичайно, всі ці папери куплять нерезиденти, але саме ця цифра є стелею.
Тобто з огляду і на локальні банки, цілком реально проковтнути зовнішніх грошей 1-2 млрд доларів до кінця року. А така сума може посунути курс ще сильніше.
Принаймні на поточному тижні ми побачили, що 500 млн доларів від іноземців змусили прокрокувати курс гривні на 50 копійок. Що можна робити? Нацбанк проводить політику гнучкого курсу і тільки згладжує коливання.
Зараз регулятор викуповує надлишок доларів, збільшуючи резерви рекордними темпами, іноді скуповуючи з ринку по кілька сотень мільйонів доларів в день.
Але не заважає руху курсу. Це стратегія, НБУ неухильно її дотримується і це викликає повагу. З іншого боку, стратегія покликана не заважати економічно обгрунтованій зміні курсу, тобто не спотворювати температуру економіки. Але як ми бачимо, такий візит іноземців сам по собі є вже спотворенням цієї самої температури.
І щоб не спотворювати її ще сильніше, Нацбанку можна було б встати як стіна на певному рівні і викуповувати по ньому всі зайві долари.
До речі, так вчинив Центральний Банк в Єгипті під час недавньої експансії іноземців. Що може робити Мінфін? Більш агресивно знижувати ставки на аукціоні, знижуючи вартість запозичень для держави.
Тим більше, НБУ не виключав, що в разі активності іноземців, може більш агресивно знижувати свою облікову ставку. Тепер, коли проблема запозичень у 2019 році вже не дуже актуальна, в уряду розв'язані руки.
Хоча, звичайно, Мінфін може пам'ятати, що у 2020 році нас чекає ще один пік погашень зовнішніх боргів. Звичайно, у зміцненні гривні є свої переваги. Політикам приємно, людям дешевше імпорт і путівки в Туреччину. Але це в короткостроковій перспективі. А в довгострокові може бути ще один шок, коли іноземці закінчать купувати.
Та й за час надмірно сильної гривні в країну зайде ще більше імпорту, експортери отримають удар під дих і після того, як гаряча пора пройде, удар відчують всі.
А що погано для економіки завжди погано закінчується і для звичайних людей.
