Садиба Рея на Івано-Франківщині: як безвідповідальна приватизація знищує пам’ятку архітектури

В Україні поширена проблема неналежного збереження пам’яток архітектури, що мають історичну та культурну цінність. Під час стихійної приватизації, яка розпочалася в дев’яності, значну кількість таких об’єктів було продано за безцінь.

Основними мотивами покупців були вигідний перепродаж або захоплення цінної землі для будівництва елітних житлових комплексів чи торгівельно-розважальних центрів. У багатьох випадках пам’ятки свідомо доводили до руйнування, щоб через суд визнати їх знищеними, зняти з реєстру пам’яток і звільнити місце для нових об’єктів.

Часто «приХватизатори», розраховуючи на зростання вартості нерухомості, викуповували пам’ятки за мізерні суми, але згодом виявлялося, що без комерційної цінності ці об’єкти нікому не потрібні. Реставрація пам’яток є економічно невигідною, адже вкладені кошти не окупаються. Як наслідок, вони залишаються в занепаді, руйнуються, а їхні власники уникають відповідальності.

Згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини», власники зобов’язані укладати охоронні договори, які визначають умови утримання та реставрації. Проте ці вимоги часто ігноруються, а штрафи за порушення є незначними: від 1700 до 5100 гривень для фізичних осіб, що не створює суттєвого стримуючого ефекту.

Крім того, у відповідальних органах культури бракує ресурсів, щоб переслідувати недобросовісних «приХватизаторів» та судитися з ними. Навіть коли суди зобов’язують привести пам’ятку архітектури до належного стану, ці рішення часто ігноруються. Водночас в державі відсутні дієві механізми впливу на таких власників.

Процедура повернення пам’яток у державну власність через суд є складною і тривалою. Держава та місцеві громади часто не зацікавлені у викупі таких об’єктів через брак фінансових ресурсів на реставрацію та утримання. Кошти, як правило, спрямовуються на інші потреби, залишаючи пам’ятки в занедбаному стані.


Садиба Рея: перлина Івано-Франківщини в руїнах

Одним із прикладів занедбаної пам’ятки є Садиба Рея в селі Приозерне Івано-Франківської області – пам’ятник архітектури національного значення. Палац, збудований в 1882 році за проєктом львівського архітектора Юліяна Захаревича під наглядом графині Вільгельміни Рей, оточений парком площею 30 га, колись був центром аристократичного життя Галичини.

Садиба Рея неодноразово потрапляла в центр скандалів через приватизацію та подальше занедбання. У 1995-2004 роках у будівлі діяв жіночий монастир УПЦ Київського патріархату. У 2005 році Садиба перейшла у власність церкви, а в 2008 році була продана на аукціоні приватній особі за 350 тисяч гривень. Охоронний договір укладено не було.

Відомо про плани перетворити Садибу на готель до Євро-2012, враховуючи її вигідне розташування на межі Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей, але вони не були реалізовані.

Слід зазначити, що в медіа поширюється багато недостовірної інформації: про численні зміни власників Садиби у 2000-х роках (про це пише Вікіпедія), а також про те, що в 2021 році суд нібито запобіг її руйнуванню, зобов’язавши Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації вжити заходів для захисту палацу.

Проте реальність інша: органи культури мають обмежені повноваження щодо впливу на власників, і максимальна санкція, яка їм загрожує, – це штраф.

Суд може ухвалювати рішення хоч десятки разів, але це приносить мало користі. Об’єктивна ситуація полягає в тому, що Садиба перебуває під загрозою знищення, а її нинішній власник не вживає жодних заходів, щоб цьому запобігти.


Офіційна відповідь Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо Садиби Рея

Ми звернулися до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, зокрема до Управління культури, національностей та релігій, із запитом щодо поточного стану Садиби Рея та заходів для її збереження.

Начальниця управління Тетяна Бойко повідомила, що Садиба та парк у селі Приозерне як пам’ятка архітектури національного значення перебувають в приватній власності.

Станом на 17 червня 2025 року власник не звертався для укладення охоронного договору, і такий договір не було укладено. За її словами, відповідно до статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», власник зобов’язаний забезпечувати належний стан пам’ятки, своєчасно проводити ремонтні роботи та захищати її від пошкодження.

Проте ці обов’язки не виконуються, і станом на 2025 рік Садиба залишається в аварійному стані.

Згідно з витягом із Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, власником Садиби є Вікторія Варгелес, яка очолює ТОВ «Садиба Рея», що перебуває в стані припинення (за даними аналітичної системи YouControl).

У 2025 році заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури Василь Стефанець подав позов до Варгелес із вимогою повернути Садибу територіальній громаді Івано-Франківської області.

Станом на 17 червня 2025 року Рогатинський районний суд Івано-Франківської області розглядає справу №349/64/25.


Чи вдасться прокуратурі захистити Садибу Рея?

Прокуратура давно звернула увагу на занедбаний стан Садиби Рея, чому сприяв суспільний резонанс. У 2024 році Івано-Франківська обласна прокуратура випустила відео, присвячене цій пам’ятці.

28 січня 2025 року було відкрито судове провадження про повернення Садиби громаді. Позов подано в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Івано-Франківської обласної ради з вимогою повернути пам’ятку за адресою: вул. Заводська (Учгосп), 2, с. Приозерне.

Проте є сумніви щодо успіху цього позову. Згідно зі статтею 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини», повернення занедбаної пам’ятки можливе лише через викуп за бюджетні кошти в державну власність, а не в комунальну, як зазначено в судовому документі.

Це може стати підставою для відмови в суді, оскільки закон не передбачає прямого повернення громаді.

Судовий процес щодо Садиби Рея триває, і його результати можуть мати далекосяжні наслідки. По-перше, в Україні тисячі занедбаних приватизованих пам’яток архітектури, до яких нікому немає діла, і активність прокуратури в цій справі є важливим кроком. По-друге, у разі успішного повернення Садиби в державну власність цей кейс може стати прецедентом для подібних позовів у майбутньому. Ми продовжуємо стежити за перебігом подій.

Ситуація з Садибою Рея є лише одним із прикладів системної проблеми приватизації пам’яток архітектури в Україні. Хаотична приватизація, відсутність ефективного контролю за виконанням охоронних договорів і низькі штрафи створюють умови, за яких культурна спадщина країни руйнується.

Судовий процес щодо повернення Садиби Рея може стати важливим прецедентом, який визначить, чи здатна держава захистити свої історичні скарби.

Однак без змін у законодавстві, посилення відповідальності власників і достатнього фінансування реставрації тисячі пам’яток залишатимуться під загрозою. Збереження культурної спадщини потребує спільних зусиль держави, громадськості та свідомого ставлення до історії, адже втрата таких об’єктів — це втрата частини нашої ідентичності.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Спорткомплекс за 145 мільйонів у Калуші: чому скасували?

Рубали роками: хто відповість за знищення лісу на Прикарпатті?

«Земля знань» чи поле для збагачення: як Войнилівський ліцей перетворив навчальні гектари на бізнес-проєкт

Обманювала родини зниклих військових: історія цинічного шахрайства на Івано-Франківщині


11.07.2025 11058
Коментарі ()

31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4094
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3152
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4400
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2593
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3829 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1984

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

666

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

945

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3793

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

2145
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6392
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3399
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3857
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1171
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8039
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

2924
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10538
30.03.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

1070
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

682
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1389
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

863
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1219