Руїни Івано-Франківська. Будинки-близнюки: інцидент на Грюнвальдській

В історії міста Станиславова надважливу роль зіграло будівництво залізничного вокзалу.

Саме місто отримало добрячий стимул для розвитку, а серед його жителів почала вирізнятися «каста» колійовців (залізничників). Наявність такої важливої локації вимагала тепер добре продуманої інфраструктури. Зокрема, треба було думати про сполучення вокзалу із центром міста, новими стали вимоги щодо безпеки тощо.

Вулиця Грюнвальдська будувалася у 1908-1910 роках саме з урахуванням нових реалій й мала скоротити шлях до вокзалу (була альтернативою вулиці Романовського (тепер – Гаркуші), що оминала цілий квартал, прямуючи до залізничного двірця. До речі, теперішня вулиця Лепкого також появилася лише завдяки потребі сполучити центр із вокзалом.

Проте майбутня вулиця мала проходити городами двох родин – Ляхавців і Ляйбляхів (Ляйбліхів). Логічно, що обидві родини прагнули максимально скористати з несподіваного попиту на їх власність. І саме у цьому місці починається історія двох будинків, про які ми й будемо говорити далі.

Прибуток, отриманий Ляйбліхами, дозволив збудувати (краєзнавці припускають, що орієнтовно у 1910-му) два ідентичні житлові будинки (Грюнвальдська, 6 і 8). За легендою, яку переповідає Іван Бондарєв, будинки-близнюки глава родини будував «аби діти не сварилися». Цілком можливо, в історії ми ще й не такі курйози можемо зустрічати.

Обидва одноповерхові особняки досі (поки що?) цілі. В одному із них розташована редакція газети «Західний кур’єр», а другий, його близнюк із номером «8», рішенням міської ради, уже продано. У соцмережах виникла жвава дискусія з приводу долі споруди, а у нас виникло нерозуміння кількох деталей.

По-перше, обидва будинки значаться в історико-архітектурному плані як «щойно виявлені об’єкти архітектурної спадщини» (див. скрін).

Історико-архітектурний опорний план: https://dma.if.ua/home/department/city-building-documentation/historical-plan/

У переліку ще є «об’єкти історичної спадщини», для розуміння логіки цього документу, та зазначено охоронні номери, якщо такі наявні. Проте, далі цікавіше. Лише споруда за адресою «Грюнвальдська, 6» значиться в іншому документі, «Реєстрі пам’яток архітектури м. Івано-Франківська» і має охоронний номер «434». Дивна ситуація, логіку якої пояснити украй складно.

Реєстр пам’яток архітектури м. Івано-Франківська: https://dma.if.ua/department/registries/paif/page/60/

По-друге. Загалом у цьому реєстрі зараз є 591 об’єкт, серед яких і житлові будівлі, і церкви, і інші споруди. Кажуть, що документ на диво «динамічний» і час від часу, упродовж десятиліть, ще з 80-х років, коли відбувалася одна із найбільш значних інвентаризацій (сам документ існує з 1963, після перейменування в Івано-Франківськ), з нього зникали ті чи інші об’єкти або вносились далеко не усі. За радянських часів така ситуація аргументувалася тим, що «не може бути все місто пам’яткою». Дуже зручне формулювання, яким можна зманіпулювати на потрібний тобі манер.

По-третє, статус «щойно виявлена» для пам’ятки архітектури є тимчасовим. Документ, на якому намальовані обидві споруди та описано їх статус, складено ще у 2018 році (як зазначено в легенді – з метою приведення у відповідність новим вимогам ДСТУ). Тимчасовий, тобто до моменту отримання охоронного номера та завершення процедури.

Навіть якщо десь була зафіксована відмова (а ми її знайти так і не змогли), то, згідно з законом, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0528-13#Text це не є перешкодою для повторного подання.

З іншого боку, останніми роками подібні явища є скоріше правилом в Україні. Зокрема, зазначається, https://lb.ua/culture/2019/06/29/430804_prezumptsiya_zahishchenosti_chomu.html що роками сотні об’єктів охоронної політики «зависали» між установами. І місцеві органи часто не поверталися до перегляду рішень. Як бачимо, ситуація виявилася складнішою, ніж могло здатися, на перший погляд, а масштаб її – по-суті, національним.

Ситуація станом на сьогодні: увага громадськості та ностальгія дописувачів соцмереж (у будівлі у 50-80-х роках знаходився дитячий садочок) стали причиною посиленої уваги до проблеми. Настільки посиленої, що у коментарях для преси новий власник уже пообіцяв не нищити, а зберегти будівлю у її первозданному вигляді.

Підозрюю, що далі буде, але будівля вже приватна…

Фотогалерея


Коментарі ()

07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

556
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2100
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4980
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3852
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5021
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3096

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

461

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

448

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1277

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4133
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

8715
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5938
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6580
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

779
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1761
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1406
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8288
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

812
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

224
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

301
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1306
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

941