Руїни Івано-Франківська. Будинки-близнюки: інцидент на Грюнвальдській

В історії міста Станиславова надважливу роль зіграло будівництво залізничного вокзалу.

Саме місто отримало добрячий стимул для розвитку, а серед його жителів почала вирізнятися «каста» колійовців (залізничників). Наявність такої важливої локації вимагала тепер добре продуманої інфраструктури. Зокрема, треба було думати про сполучення вокзалу із центром міста, новими стали вимоги щодо безпеки тощо.

Вулиця Грюнвальдська будувалася у 1908-1910 роках саме з урахуванням нових реалій й мала скоротити шлях до вокзалу (була альтернативою вулиці Романовського (тепер – Гаркуші), що оминала цілий квартал, прямуючи до залізничного двірця. До речі, теперішня вулиця Лепкого також появилася лише завдяки потребі сполучити центр із вокзалом.

Проте майбутня вулиця мала проходити городами двох родин – Ляхавців і Ляйбляхів (Ляйбліхів). Логічно, що обидві родини прагнули максимально скористати з несподіваного попиту на їх власність. І саме у цьому місці починається історія двох будинків, про які ми й будемо говорити далі.

Прибуток, отриманий Ляйбліхами, дозволив збудувати (краєзнавці припускають, що орієнтовно у 1910-му) два ідентичні житлові будинки (Грюнвальдська, 6 і 8). За легендою, яку переповідає Іван Бондарєв, будинки-близнюки глава родини будував «аби діти не сварилися». Цілком можливо, в історії ми ще й не такі курйози можемо зустрічати.

Обидва одноповерхові особняки досі (поки що?) цілі. В одному із них розташована редакція газети «Західний кур’єр», а другий, його близнюк із номером «8», рішенням міської ради, уже продано. У соцмережах виникла жвава дискусія з приводу долі споруди, а у нас виникло нерозуміння кількох деталей.

По-перше, обидва будинки значаться в історико-архітектурному плані як «щойно виявлені об’єкти архітектурної спадщини» (див. скрін).

Історико-архітектурний опорний план: https://dma.if.ua/home/department/city-building-documentation/historical-plan/

У переліку ще є «об’єкти історичної спадщини», для розуміння логіки цього документу, та зазначено охоронні номери, якщо такі наявні. Проте, далі цікавіше. Лише споруда за адресою «Грюнвальдська, 6» значиться в іншому документі, «Реєстрі пам’яток архітектури м. Івано-Франківська» і має охоронний номер «434». Дивна ситуація, логіку якої пояснити украй складно.

Реєстр пам’яток архітектури м. Івано-Франківська: https://dma.if.ua/department/registries/paif/page/60/

По-друге. Загалом у цьому реєстрі зараз є 591 об’єкт, серед яких і житлові будівлі, і церкви, і інші споруди. Кажуть, що документ на диво «динамічний» і час від часу, упродовж десятиліть, ще з 80-х років, коли відбувалася одна із найбільш значних інвентаризацій (сам документ існує з 1963, після перейменування в Івано-Франківськ), з нього зникали ті чи інші об’єкти або вносились далеко не усі. За радянських часів така ситуація аргументувалася тим, що «не може бути все місто пам’яткою». Дуже зручне формулювання, яким можна зманіпулювати на потрібний тобі манер.

По-третє, статус «щойно виявлена» для пам’ятки архітектури є тимчасовим. Документ, на якому намальовані обидві споруди та описано їх статус, складено ще у 2018 році (як зазначено в легенді – з метою приведення у відповідність новим вимогам ДСТУ). Тимчасовий, тобто до моменту отримання охоронного номера та завершення процедури.

Навіть якщо десь була зафіксована відмова (а ми її знайти так і не змогли), то, згідно з законом, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0528-13#Text це не є перешкодою для повторного подання.

З іншого боку, останніми роками подібні явища є скоріше правилом в Україні. Зокрема, зазначається, https://lb.ua/culture/2019/06/29/430804_prezumptsiya_zahishchenosti_chomu.html що роками сотні об’єктів охоронної політики «зависали» між установами. І місцеві органи часто не поверталися до перегляду рішень. Як бачимо, ситуація виявилася складнішою, ніж могло здатися, на перший погляд, а масштаб її – по-суті, національним.

Ситуація станом на сьогодні: увага громадськості та ностальгія дописувачів соцмереж (у будівлі у 50-80-х роках знаходився дитячий садочок) стали причиною посиленої уваги до проблеми. Настільки посиленої, що у коментарях для преси новий власник уже пообіцяв не нищити, а зберегти будівлю у її первозданному вигляді.

Підозрюю, що далі буде, але будівля вже приватна…

Фотогалерея


Коментарі ()

09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

944
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1256 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2131
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3547
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2561
16.02.2026
Вікторія Матіїв

Павло Василів поліг 9 червня 2022 року під час боїв з російськими окупантами поблизу населеного пункту Спірне на Донеччині. Захисник потрапив під артилерійський обстріл і загинув на місці.    

2430 6

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

445

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2235

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

806

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1278
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2364
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2412
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3009
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19807
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1327
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21317
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9140 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

612
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1049
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1093
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1444
15.02.2026

Зеленський розповів про меседж партнерів зі США, який прозвучав під час багатогодинних зустрічей. За словами президента, російська сторона висуває Україні вимогу самостійно вивести війська з Донбасу, обіцяючи «швидкий мир».

2193