Руслана Василюк про ворон в парку, реконструкцію озера, меценатів і грандіозні плани

Івано-Франківський центральний міський парк ім. Т. Шевченка став комфортним місцем для сімейного відпочинку франківців та гостей міста. За декілька останніх років тут відновили інфраструктуру, розширили мережу алей та наповнили парк фотолокаціями.

Про парк, нові об'єкти, меценатів та гранти Фіртка говорила з директоркою комунального підприємства "Центр розвитку міста та рекреації" Русланою Василюк.

До речі, на обслуговуванні підприємства знаходяться не тільки Міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка, але й міське озеро, озеро в мікрорайоні Пасічна (Німецьке), Парк по вул. Молодіжна, Сквер Первоцвіт на Галицькій. Крім того підприємство займається організацією ярмарків на території міста, обслуговує та забезпечує діяльність оглядового майданчика на міській ратуші. Нещодавно при підприємстві розпочав свою діяльність інформаційно-туристичний центр, який розташований на першому поверсі лівого крила міської ратуші.


За минулий рік центральний міський парк дуже змінився. Що вдалося зробити?


Парк змінювався протягом кількох попередніх років, коли ми розпочали комплексний благоустрій однієї з основних відпочинкових зон нашого міста. Реконструкцію розпочали ще у 2016 році. Більша частина капітальних робіт припала на 2017-2018 роки.

Колись парк обмежувався виключно центральними алеями, а все решта було бездоріжжя і «дика» природа. Тому поставили собі завдання першочергово облаштувати алейну мережу, щоб із будь-якого входу  в парк можна було комфортно зайти і пройтися, щоб зручно було матерям з маленькими дітками на візочках. Багато уваги приділили і догляду за зеленими насадженнями, провели реконструкцію центральних клумб з влаштуванням автоматичної системи поливу.

Провели колосальну роботу по каскаду паркових озер. Для очистки закупили спеціальну установку, щоб не залучати підрядні фірми і зекономити на цьому кошти. Тепер самі очищаємо. Відновили переливи, шлюзи, на верхньому озері, яке колись радше нагадувало болото, встановили аераційний фонтан, який крім естетичної функції має ще і функцію забезпечення руху води та наповнення водойми киснем.

Привели до ладу громадські вбиральні. Колись вони мали виключно сезонний характер. Тепер центральна вбиральня працює цілорічно, оскільки встановили систему опалення та підігріву води. Влаштували першу в місті кімнату матері і дитини, щоб батьки могли в належних умовах погодувати та переодягти своїх немовлят.

Відновили територію літньої естради – і зовнішні, і внутрішні роботи, таким чином повернули культурне життя у парк. Дбаємо про інклюзивність наших об’єктів, тому до естради встановлено пандус і тепер свої таланти безперешкодно можуть продемонструвати і люди з обмеженими можливостями.

Дуже багато було роботи по господарському двору – облаштування приміщень для техніки, забезпечення комфортних умов праці для працівників, зробили опалення, гарячу воду і так далі.

Потім ми почали наповнювати парк тематичними локаціями, відпочинковими елементами та фотозонами. Провели капітальний ремонт моста на середньому озері, який теж став родзинкою нашого парку.

Також багато уваги приділили залученню меценатів і громадськості до наших проектів. Тобто, працюємо з соціально-відповідальним бізнесом. Хочемо, щоб парк став справжнім громадським простором.

Найбільше наше досягнення у минулому році - профінансований меценатами комплекс на гірці біля стадіону. Хоча були і менші проекти - гойдалка «Лелече гніздо», висадка алеї лабурнуму. Будівельна компанія погодилася зробити арку під цю алею і це буде ще однією гарною фотолокацією для мешканців міста. Багато дерев висаджено ІТ компаніями і просто мешканцями міста.

Стараємося все робити в екостилі і хочемо, щоб це були соціальні речі – тобто, в умовах теперішньої економічної ситуації, щоб батьки з дітьми могли прийти у парк і якісно провести дозвілля із мінімальними фінансовими затратами для цього. Це і про нашу кімнату матері і дитини, і баскетбольний майданчик, і зону розваг на гірці  та ігрову зону для молодших діток.

Люди мають альтернативу платним локаціям у парку.


Які плани на 2020-й? Які пріоритети?


Парк не є великим. Ми бачимо, яке вже зараз велике антропогенне навантаження на нього. І коли розробляли концепцію розвитку та прораховували кількість відвідувачів, то цей рік перевищив очікувані нами цифри. У вихідні дні людей надзвичайно багато. Коли парк змінився, то і людей стало більше. Це закономірні речі.

Тому далі думаємо над тим, як правильно використати площі – максимально наповнити їх змістом, але і не перевантажити.

Також у нас є у планах інформаційний проєкт – хочемо, щоб люди більше знали про рослинність парку – дерева, кущі. У нас багато цінних та гарних екземплярів. І плануємо розробити екскурсійний маршрут з описом дерев, їхнього віку, історії. Уклали договір з Українським науково-дослідним інститутом гірського лісівництва щодо співпраці у цьому напрямку.

У пріоритеті цьогоріч реконструкція входу на міське озеро – його облаштовуватиме наше підприємство. Тут і реконструкція центрального входу, і дитяча зона. Все має бути максимально комфортним для людей.

Минулого року ми провели тендер на встановлення дитячих ігрових комплексів з інклюзивними елементами. Вони будуть встановлені ліворуч при вході на міське озеро.

Це буде величезна дитяча ігрова зона з п’ятьма комплексами для різновікових груп з інклюзивними елементами. Хочемо, щоб діти у нашому урбанізованому середовищі мали можливість гратися у природніх умовах. Тобто це також буде екостиль – канати, пісок, дерево.

Вартість проекту 1 млн 300 тис грн, виготовить майданчик «Wesendorfer Kinderland» Матіас Хьофнер.

Ми маємо добрий досвід співпраці з ним. Його роботи гарні, цікаві та сучасні. І ми задоволені якістю і ціною конструкцій.


Щодо реконструкції міського озера: що зробили і які ще роботи плануються, чому так довго?


Реконструкція озера – це величезний проєкт, яким займається Департамент комунального господарства.

І тут завжди є виклики і ризики, пов’язані із законодавчими речами, недобросовісними підрядниками, з фінансуванням і так далі.

Було питання тендеру, де виграла фірма, занизивши ціну і потім почалися нюанси в роботі. Були питання і по освітленню, і по доріжках.


Скільки передбачено цьогоріч фінансування на парк з міського бюджету?


Поки що закладено 6 мільйонів, але з них 4 мільйони – це борги за роботи, які виконано у попередньому році. Звичайно, що будуть вноситися зміни до бюджету. І я впевнена, що ми справимося з усіма завданнями, які ставимо перед собою і виконаємо усе якісно. Також хочу наголосити, що кошти виділяються на благоустрій усіх об’єктів обслуговування нашого підприємства, а не лише на парк. А у нас їх чимало.


Була мова про те, що ваше підприємство писало спільний грант з Ужгородським парком. Що це за грант?


Спільно з Ужгородським парком ми подали проект на Український культурний фонд. Якщо вдасться виграти цей грант, то проводитимемо фестиваль ландшафтного дизайну та паркового мистецтва в парку Ужгорода і нашому. Головною метою проекту є модернізація локацій та промоція паркових територій в містах-партнерах, створення історичних квестів, популяризація декоративно-паркового мистецтва.


Динозавр. Чому його нищать? Враховуючи таке поводження відвідувачів парку, чи плануєте встановлювати інші скульптури: мова йшла про динопарк?


Ми задумувалися над цим питанням, чому до нього так тягне. На жаль, всі акти пошкодження майна здебільшого здійснюються молодими людьми під впливом алкоголю. І нищать не тільки динозавра, але і дерева, і інші елементи благоустрою.

Які чинники призводять до цього? Це і брак виховання, і часто безнаказаність за заподіяну шкоду.


Чи достатньо камер відеонагляду у парку?


Камери у нас у парку є – там, де була можливість підвести до них живлення, ми встановили. Зараз працюємо з приватним сектором, щоб від них заживити камери на входах у парк. Бо територія велика і не завжди там, де потрібно камери, є постійне джерело живлення.

Але камери даватимуть свій результат тоді, коли буде єдина міська система відеоспостереження і буде оперативне реагування на зафіксовані події.

Для запобігання порушень необхідний комплексний підхід. Це і камери, і патрулювання муніципальної варти та поліції, також велику роль відіграє небайдужість відвідувачів, які оперативно повідомляють нас чи відповідні служби про факти порушень. До слова, саме завдяки реагуванню очевидців спіймано браконьєрів на «Лебединому озері», здійснено виїзд до локації з динозавром, де молодь вчинила підпал.


В цілому світі парки відпочинку на ніч закриваються. Не задумувались над цим у світлі нещодавніх фактів вандалізму?


Я над цим думала. Але є різні види парків. Є платні парки розваг і вони, зазвичай, зачиняються після завершення роботи. А є парки – рекреаційні зони, які є у постійному та вільному доступі для усіх відвідувачів.

Наш парк ніколи не був закритим. У нас історично вулиця Шевченка плавно перетікала у парк.

Це також і транзитна зона – люди йдуть парком від своїх домівок з мікрорайону в центр міста, а також від вулиці Чорновола до міського озера.

Вважаю, що такі обмеження не приведуть до вирішення проблеми. Кому треба – той перелізе і через огорожу.


Можливо, доцільно тоді охороняти парк вночі?


Колись була паркова охорона. Але це фізично важко охопити таку територію. Тому що є людський фактор. Охоронцями, як правило, йдуть працювати старші люди, які не можуть швидко рухатися. Це будуть заходи, які абсолютно не стримуватимуть ані хуліганів, ані вандалів. Так само і з патрулями. Як я вже згадувала, має бути комплексний підхід.


Парк атракціонів. Ні для кого не секрет, що він є морально і фізично застарілим. Чи проводяться перевірки щодо його безпечності?


Згідно із законодавством, атракціони перевіряють раз у п'ять років. Це робить експертно-технічний центр при Управлінні держпраці. У час, коли немає перевірки, за них відповідає власник.

Ми не маємо прямого впливу на підприємця. Уся земельна ділянка парку є власністю територіальної громади міста та перебуває у постійному користуванні нашого підприємства, але атракціони у приватній власності.

З підприємцем міська рада уклала договір на користування конструктивними елементами. Він оплачує за використання площі. Згідно з цим договором про співпрацю, підприємець зобов’язався кожного року поступово замінювати атракціони.

Хотілось, аби це були цілком нові атракціони. Але ми розуміємо і підприємця, адже нові атракціони дуже дороговартісні. Крім того ми його спонукаємо, щоб він приводив і старі атракціони у належний вигляд хоча б візуально – фарбував, ремонтував і так далі, оскільки атракціонне містечко поки що трохи псує загальний вигляд парку.


Були ідеї зробити в парку поле для гольфу та зелений лабіринт. Не передумали?


Поле для мінігольфу плануємо, лише шукаємо виконавців, хто би міг його облаштувати і підтримувати в належному стані.

А зелений лабіринт ми вже зробили. Минулого року ми подали цей проект на бюджет участі і виграли його, завдяки голосуванню і підтримці мешканців нашого міста. Це лише початок.

Ми його зробили на території навпроти погруддя Шевченка в парку. Висадили кизильник блискучий. Він дає кращий приріст і росте швидше, ніж самшит. У догляді теж менш вибагливий. І коли трішки підросте, гарно піддається формуванню.


Приміщення «Івано-Франківськтуристу» знаходиться на території парку. Чи не плануєте якусь реконструкцію?


Ще в 1955 році у тамтешньому станіславському парку культури та відпочинку звели головний павільйон обласної сільськогосподарської виставки. Креслення розробив батько гуцульського стилю архітектор Іван Боднарук, який проектував будівлю ресторану «Гуцульщина» в Яремче. Згодом там був кінотеатр, потім офіс турфірми, а ще пізніше потрапив у власність ПРАТ «Івано-Франківськтурист».Тепер він у приватних руках. Ми спілкувалися із власником і він готовий знайти з нами точки дотику. Шукаємо варіанти.

Ми там бачимо Палац урочистих подій. Наш РАЦС знаходиться в будинку, який є не зовсім  комфортним для таких цілей.

А у цьому приміщенні можна було б робити урочисті церемонії, отримувати свідоцтво про народження і т.п. Бо дуже не хочу, щоб зробили черговий ресторан чи щоб будівля остаточно зруйнувалася.


Як побороти ворон в парку Шевченка?


Як не прикро, але методи боротьби з воронами є або недовговічними, або неефективними. Дискусії довкола цього питання не припиняються, причому думки людей розділяються. Одні за будь-які, навіть дуже радикальні методи боротьби, інші – категорично проти. З досвіду інших міст, поки що немає однозначного вирішення. Що ж можна робити? Деякі кронують дерева. Але уявіть, як це виглядатиме в парку – голі стовбури і лише основні гілки. Акустичні відлякувачі? Тут є два "але".

Перше – потужні ефективні відлякувачі призначені для маловідвідуваних місць (поля, сади, сміттєзвалища, тощо), оскільки вони видають досить гучні звуки, що можуть налякати малечу та й просто для відвідувачів буде некомфортно. Друге – вони впливають не лише на ворон, але й на інших птахів, наприклад, голубів і горобців, що в свою чергу може призвести до розмноження шкідників. Ультразвукові відлякувачі результату не дали.

Ворони – "ранні пташки", і у них погана звичка розривати пластикові сміттєві пакети на світанку, щоб дістатися до ласощів всередині. Тобто максимально потрібно встановлювати сміттєві контейнери з кришками на прилеглих територіях. Але попри все необхідно вживати можливих заходів, навіть тимчасових, адже не дуже приємно гуляти в місцях, де велике скупчення ворон.

В найкритичніших місцях ми знімаємо гнізда, постійно чистимо лавки та забруднену бруківку.


Парк воїнів-інтернаціоналістів. Там вже частково зроблена реконструкція. Будуть ще якісь зміни?


Цей парк нам передали лише в другій половині минулого року. Там ми вже встигли провести капітальний ремонт центральної алеї та території довкола церкви, встановити сучасні та естетичні вуличні меблі, провели чистку зелених насаджень та вирубку чагарників.  Бо там, де є чагарник, там є асоціальні елементи, безхатченки. Коли ми взялися до роботи, то були шоковані, наскільки все запущено. Це було жахіття – і шприци, і «громадська вбиральня», і чого там тільки не було. Тут ми вдячні за допомогу Муніципальній варті. Всі проведені нами заходи та патрулювання дали свої позитивні результати. Роботи із завершення благоустрою плануємо продовжити і цьогоріч.

Також ми зараз шукаємо, хто б із бізнесу зайшов туди та облаштував локації для відпочинку.

Зараз працюємо над одним проектом, згідно з яким встановимо дитячу ігрову зону. Вона буде платною, але попри це підприємець зобов’язується ще й облаштувати місця для загального користування навколо – лавочки, гойдалки і т.п.


Що з парком на вулиці Молодіжній? Чи плануються там роботи з благоустрою?


Звичайно, хотілось би провести там комплексні роботи з благоустрою з влаштуванням різноманітних зон для потреб різновікових категорій.

Але все впирається у фінансування.

Раніше ми проводили поточний ремонт наявних відпочинкових та ігрових елементів. Не бачу сенсу робити щось нове, допоки не буде капітального ремонту алейної мережі.

Минулого року ми провели капітальний ремонт спортивного майданчика. Облаштували футбольне поле зі штучним покриттям та дві площадки для стрітболу.

Будемо доповнювати ще дитячі майданчики, бо там мало таких локацій.


Парк на Привокзальній. Ви просили про патрулювання. Яка там ситуація?


Це, напевно,  наш найпроблемніший об’єкт. Він ніби невеликий, але через своє розташування породжує комплекс проблем.

Коли вже завершаться роботи по благоустрою прилеглих вулиць, вигляд буде дещо іншим. Найперше, що ми там зробили, то теж навели лад із заростями, скронували дерева.

Але є проблеми з так званими «відвідувачами» скверу.

Завжди там, де є туристи і торгівля, присутній асоціальний елемент. Це є всюди, не тільки у нас. Основне – проводити з ними відповідну роботу. Завдяки співпраці з муніципальною вартою, ситуація трохи покращилася. Хоча ця робота повинна бути постійною.

Потрібні там і біотуалети, хоча б один. Бракує сміттєвих баків. Ми над цим працюємо.

Цього року реконструкції там не буде, проте зробимо поточний ремонт лавок, замінимо урни.

Хочемо зібрати усіх, хто там працює – це і представники бізнесу (МАФИ),  таксі і домовитися з ними щодо дотримання чистоти на прилеглій території. І плюс працюємо над посиленням контролю відповідних структур.


Ваше підприємство опікується і міською Ратушею. Минулого року її фасад почав осипатися. Буде якийсь косметичний ремонт?


Наше підприємство не опікується всією будівлею ратуші. Вона на балансі департаменту культури. Ми відповідаємо за обслуговування оглядового майданчика. Крім того у суборенді у нас ще приміщення, де проводять Шлюб за добу. Ми є оператором цієї послуги.


Ще по Ратуші - не задумувались над ідеєю встановити на оглядовому майданчику бінокль щоб туристи змогли краще роздивитися красу нашого міста?


До речі, ідея зі встановленням бінокля є цікавою.  Над цим нам варто задуматися і  до теми ще повернемося.


Чи є статистика, скільки минулого року туристів піднялось на оглядовий майданчик?


У серпні 2016 року відкрився оглядовий майданчик. За 2016-2018  рр. на ратуші побували майже 55 тис. відвідувачів. У 2019 році – 22,5 тис. осіб відвідало оглядовий майданчик.


Скільки працівників в штаті підприємства? Людей вистачає?


У нас у штаті 70 працівників. Він повністю укомплектований. Проблем з кадрами немає. Якщо правильно організувати роботу, механізувати її, то людей вистачає.

 


Ваша мрія?


Хочеться, щоб в нашому житті було більше толерантності, взаємоповаги та взаєморозуміння. У нас є прекрасні люди, багато активної і прогресивної молоді. І попри усі негаразди, вірю, що спільними зусиллями ми зможемо багато зробити для розвитку та процвітання  рідного міста.



Розмовляла Марія Лутчин


02.02.2020 Марія Лутчин 6688 1
Коментарі (1)

P 2020.02.03, 09:54

Так, просто грандіозні плани! Лише на містЕЦЬ - списати кілька сотень мільйонів! Краса! http://firtka.if.ua/blog/view/mistets-karieri-mera-pro-kriminal-milioni-i-stilets 

01.12.2021
Сергій Білий

В міру глобального потепління зими в нашому регіоні все менше радують снігопадами та морозами. Тепла безсніжна зима – колись прикрий виняток – сьогодні поступово перетворюється радше на загальне правило. І якщо, скажімо, для міських комунальних служб такі метаморфози – в радість, то для туристів – це справжній жах... Фіртка знає, що робити пересічному туристу, якщо зима є не лише безсніжною, але й теплою.

318
26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

1143
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилуватися водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

1784
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

3651
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

3255
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

3232

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у даний момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Яс

1148

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

15138 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

2146

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

3129
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

1318
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

6989
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

15936
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

5598
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

7065 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

7405
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

16576
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

2910
02.12.2021

Відповідний законопроєкт вніс на розгляд Верховної Ради Володимир Зеленський, про що він повідомив сьогодні у щорічному посланні до депутатів та українського народу.

117
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

2169
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2789
08.11.2021

Зі слів речниці, чинний голова партії Олександр Корнієнко прагне цілковито зосередитись на роботі першого заступника голови Верховної Ради України, а відтак вирішив скласти повноваження голови партії.

3115