Сумний День Незалежності. Таким, дещо провокаційно поставленим питанням відомий на Прикарпатті громадський діяч – незмінний організатор вуличних опитувань Руслан Коцаба намагався з’ясувати ставлення мешканців Івано-Франківська до цьогорічного відзначення найбільшого в Україні національного свята.
«Чому сумний? – коментує політик, - Військового параду у столиці немає, грошей в країні вже немає, всі гроші пішли на Межигір’я. А може все не так? Можливо, не таке воно вже й сумне і люди задоволені сучасним станом речей? З’ясувати це ми і поставили собі за мету».
Учасникам голосування було традиційно запропоновано п’ять варіантів відповідей, серед яких: «Перемогло б ГКЧП, то було б легше жити! Щиро хочу повернення в СССР - ми не заслуговуємо України…», «Мені байдуже, в якій державі жити! Україну любитиму на віддалі - готуюся до еміграції», «Віддам життя за Україну, якщо буде потрібно. Україні жити та цвісти вічно! Геть сум та розпач!», «Подобаються дуже військові паради, салюти та феєрверки! Круто влада святкує, а народ жирує», «Найкраще в Україні жити бандитам та комуністам! Укрсучвлада – це наш ворог і наша трагедія».
Радує, що патріотів-оптимістів виявилась більшість. Відтак, 88 учасників голосування, тобто 60%, висловили переконання, що Україна процвітатиме і запевнили, що при потребі вони готові віддати за це власне життя. Чимало опитаних – 48 або 32,6% вважають, що Україна як вона є – не для них, що найкраще в ній живеться бандитам і комуністам, а тому діюча влада – їхній найлютіший ворог. Заслуговує на увагу той факт, що ця категорія людей виявилась найменш толерантною до інших думок. Так, коли пан Коцаба запитав хлопчика років восьми, чому саме він проголосував за цей пункт і де він бачив «отих комуністів», за хлопчика вступилася бабуся, яка наполегливо і досить грубо заходилася доводити, що не треба, мовляв, тиснути на думку дитини, яка, мовляв, самостійно зробила правильний вибір.
Решта питань також знайшли свій електорат. Були і любителі військових парадів та салютів, були і переконані, що народ України жирує, були і такі, які вважали, що любити Вітчизну краще всього десь у теплому куточку далеко за її межами, а тому готуються до еміграції. Щоправда таких варіантів були одиниці – відповідно 5, 4 та 2 голоси.
Зі слів Р.Коцаби, загалом його задовольнили результати голосування, бо ж вони показали, що патріоти в Україні все-таки є і їх більшість.
