Руїна в центрі

 

 

Площа Ринок – головний майдан обласного центру, де розташована стародавня Ратуша – історичний центр колишнього Станиславова.

 

До цього місця прикута особлива увага мешканців і гостей Прикарпаття. Тому й вимоги особливі висуваються представниками громади, всіма небайдужими. 

 
На жаль, особливо тішитися тут нема причин. Біля новозбудованого будинку «Галереї Надія», яка гарно і гармонійно вписалася в інтер’єр площі,  вже ряд років перебуває у жалюгідному стані триповерхова давня кам’яниця, яку архітектори і влада міста ніяк не годні ані реставрувати, ані знести і на місці руйновища, в яке так чи інакше незабаром перетвориться цей будинок, створити достойний цього місця гарний архітектурний шедевр. Чи руки не доходять у представників влади до цього будинку, чи чекають на гарну фінансову пропозицію, можливо з «відкатом»? Але факт байдужого ставлення до цієї споруди і до вигляду центральної площі, наочний. Влада, очевидно, чекаємо допоки сам будинок не впаде, а враховуючи його жалюгідний стан зсередини, часу на очікування залишилося не так вже й  багато. Тому така ситуація і змусила звернутися до головного архітектора міста Володимира Гайдара.         
 
 
 
-  Володимире Григоровичу, стан будинку, що прилягає до «Галереї Надія» жалюгідний. Чому міська влада і міська архітектура не знесе цей будинок, а на його місці не побудує нову гарну споруду. Та й прилеглі будинки що сусідствують з цією розвалюхою мають не набагато кращий стан, якщо подивитися не з фасаду. Чудовий приклад вирішення проблеми маємо щодо приміщення колишнього пивзаводу. Що заважає здійснити аналогічно? 
 
 
-  Якби ми тільки махнули рукою і сказали руйнуйте і будуйте,  бажаючих було б чимало. Багато пропозицій було вирівняти по висоті ті двоповерхові будинки.
 
 
-  «Галерея Надія» чудово вписався у панораму бічної галереї триповерхових старих будинків. Погляньте щодо перспективи від Катедри.
 
 
-  Я би так не сказав. У охоронців культурної архітектурної спадщини виникає запитання: чому виникли саме такі будинки, як «Галерея Надія»?  Там застосовані гарні, якісні матеріали. Проте я би не сказав, що він інтегрований до старовинної архітектури. Проща Ринок це відповідні правила забудови. Там першоосновою були «парцелі» три-чотиривіконні будинки. Тут ми бачимо, не витримано, поверховість. Цей будинок - збірник всіляких архітектурних напрямків. Тому я віддаю належне якості виконання, але те, що там мав би бути будинок нижчої поверховості і композиційного рішення, однозначно. Так само із параметральної забудови.    
 
 
-  В той же час біля напівзруйнованого будинку Ринок, 5 відверті двоповерхові щурятники, які не прикрашають і вулицю Шеремети. Якщо ж зазирнути з боку вулиці Тринітарської, то можна переконатися, що вони  ледве купи тримаються. 
 
 
-  Проблема того, що будинки валяться і перетворилися, як ви кажете на щурятники, то давайте спитаємо тих, хто відповідає за доглядом цих будинків. Хто є балансоутримувачами і власниками тих будинків. Чому довели до такого стану? Тут питань дуже багато. Як і питання, чому завалилася та частина будинку Ринок, 5, адже така велика будова збоку мала би передбачати якісь заходи по забезпеченню від подібних наслідків. Я не хочу зараз це обговорювати. І не ставлю так питання.     
 
 
 
Хочу наголосити, що площа Ринок – це ядро нашого міста Тут слід дуже обережно ставитися до історичного архітектурного спадку. Тут мова може йти лише про реставрацію. А який вид реставрації застосовувати, то вже варіанти. Якщо після обстеження доведено, що несуча здатність вичарпала свій ресурс, не здатна витримувати, то слід зберегти автентичну фасадну частину, відновити, що є можливо всередині. А завалити і побудувати щось на кшталт, то є мистецтвом самообману. Загалом демонтаж пам’яток архітектури заборонений законодавством. 
 
 
-  Але ж особливої унікальної архітектури там нема, як нема жодної ліпнини чи якоїсь родзинки в оздобленні будинків. Звичайний старий триповерховий будинок найпростішої форми, а біля нього двоповерхові, які нічим особливим не відзначаються.
 
 
-  Я вам відповім так. Коли мова йшла про реставрацію Брами Потоцького була фірма, яка виконувала роботи. І коли ми обговорювали робочі, концептуальні питання по брамі, директор фірми якось сказав: «Ну ви так скрупульозно ставитеся до тої Брами, як до Львівського оперного театру. Це ж лише брама, утилітарна річ».
 
 
 Я мешканець Івано-Франківська з 2004 року, але мене таке ставлення зачепило, бо Брама Потоцького для нашого міста набагато важливіша, ніж, напевно, Оперний театр для Львова. Тому що у нас залишилося обмаль збережених пам’ятників культури. Одні є пам’ятниками архітектурного мистецтва, інші – пам’ятниками містобудування. Тут потрібно диференціювати. Площа Ринок це є пам’ятник містобудування. Кожний архітектор тут мав можливість самовиразитися, міг збудувати щось надзвичайне, проте всі дотримувалися певних правил. І така простацька, як ви кажете архітектура, це є грамотно сформована,  параметрально забудована площа Ринок. І це пам’ятка архітектури урбаністичного характеру. Тому я би так однозначно тут не говорив. Дуже багато розмов було стосовно забудови на вулиці Вірменській, 1. Тут були ті ж самі були вимоги до споруди. Аналогічно говорилося: що там зберігати, там був ніякий будинок. А новобудова така самодостатня і досить гарна. 
 
 
 
Так можна говорити, коли заплющити очі і не дивитися на все решта. Проте, є архітектурне середовище і ми повинні виходити з цього сенсу. А воно ще більше має формувати вимоги до споруди. Тому вважаю,  будинок, що на Вірменській, 1 не враховує оточуюче середовище, хоча і досить гарний.  Він створений для самовираження і по плану, і по фасаду.  Він просто кричить: який я особливий! Він мав би стояти там, де ще нема сформованого ансамблю. Так само можна сказати і про будинок – «Галерея Надія». 
 
 
Я був у місті Брно в Чехії і залишився подивований, наскільки цікаво і грамотно вписано в існуюче історичне середовище сучасна архітектура. Новітні матеріали, скло, металеві решітки, бетон, але наскільки грамотно промальовані пропорції, наскільки врахована грація пропорційності. В новітніх будинках відчувається ритміка старезної архітектури. Там сучасні архітектори залишили пам'ять про себе на наступні покоління не зіпсувавши того, що існувало при створенні архітектурного ансамблю. Саме так і слід підходити до цього питання. В Брно видна багатостильовість, кожен час залишав свої пам’ятки, але всі вони залишилися вписаними в єдиний ансамбль. Цього в нас страшно бракує. Саме через це ми не можемо претендувати на певний архітектурний заповідник -  через не збереження ансамблю. 
 
 
-  Так, можна погодитися. З одного боку будинок біля блакитної церкви АРС-Дім, а з другого – кричущий несмак торгового центру «Майдан». Чи біля «Галерея Надія» сучасний стиль будинку «Кредо банк». 
 
 
-  Тут слід було дуже прислухатися до думки фахівців, а фахівцям не боятися певної планки і певного рівня. Саме такі будинки з’явилися у пострадянську добу, коли архітектора присаджували до типової прив’язки будинків.  
 
 
 
Те, що нині набудовано, тут ані пропорції, ані деталей, ані думки в принципі. Тому нам слід піднімати рівень архітектури, рівень довіри до фахівців. Напевно це стосується і цілого сучасного життя країни.
 
 
 
 
 
Розмовляв Анатолій Чернець, galiciyanews 


04.08.2014 1348 0
Коментарі (0)

27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

5075
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

2959
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

1458
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3943
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3962 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2584

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

6781

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

712

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

3541

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

1592
30.04.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

3022
24.04.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

4670
20.04.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

9749
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

505
24.04.2026

У суботу, 2 травня, у відпустовому Марійському центрі «Цариці вервиці» в селі Погоня відбудеться особлива молитовна зустріч біля чудотворної ікони Богородиці.

1269
20.04.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

5947
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

6245
01.05.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

1639
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

501
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

825
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1724
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1947