Російсько-українська війна: польський фронт

 

Вибух польського меморіалу часів Другої світової війни в селі Гута Пеняцька Бродівського району Львівської області українське суспільство сприйняло з хворобливою досадою. Похмуре відчуття все тієї ж кремлівської підлості.

 

Зруйнований меморіал в Гуті Пеняцькій

Зруйнований меморіал в Гуті Пеняцькій

 

Вибухи і осквернення пам’ятників, меморіальних дощок, культових і знакових місць. Не тільки української, а й єврейської культур – це виразний маркер спроб якщо не зіштовхнути лобами народи (що живуть пліч-о-пліч не перший тисячу років), то хоча б зіпсувати їхні стосунки. Але єврейський народ за час своєї історії бачив шлемазл і покруче, а український теж за роки війни зауважив, що російські «Гради» та арту на нас наводять не рабини, а зовсім навіть навпаки.

У підсумку українців з євреями зіштовхнути якось не виходить, замість драми – лише поганий, швидко забуваючий анекдот.

З атаками на польську історичну пам’ять в Україні стратегія та ж, а ось тактика інша.

Удари рідші, сильніші і з далеким прицілом. Емоційно ми з поляками дуже схожі, в цьому сенсі, мабуть, більше ніж з будь-ким.

З 90-х років минулого століття культ Степана Бандери (що має мало спільного з реальним персонажем) виник на Західній Україні виключно тому, що цей образ дико злив комуністів і прихильників СРСР. І «тролити» їх Бандерою було одне задоволення. Польща існувала одночасно і поруч, і в той же час в недосяжному просторі своїх реальних політичних реформ, медійно домінувала в західному регіоні. Тому уявити, що такі милі люди-поляки можуть ображатися на тролінг наших домашніх «комі», було неможливо.

А варто було б.

Наша емоційна схожість могла б підказати, що поляки не просто дбайливо, а зразково ставляться до своєї історичної спадщини, будь-якої, аби вона була пов’язана з Польщею. Тут є чому повчитися.

Тим часом комуністи і Москва не просто приводили десятиліттями цей «бандерівський» тролінг як доказ існування українського неофашизму. Вони, комуністи, ці національні ультра-рухи прямо або побічно підгодовували. У СРСР був величезний досвід створення і тонкого управління такими організаціями. Один німецький пацифіст, прихильник роззброєння, в 70-х навіть застрелився, коли дізнався, від кого насправді надходили гроші на «мир у всьому світі».

Тому всім запам’яталася ідіотська фраза Царьова на Громадському ТБ: «Волинська різанина!», сказана невлад, насправді говорила про те, що «польська тема» у ворогів України – головна. У підсвідомості з найдавніших часів, коли поляки і козаки періодично разом лупили московитів. Образ злісного «польського пана» довго був основним пропагандистським мемом в Радянській Росії.

Сьогодні Польща є головним об’єктом масштабного інформаційного нападу на Європу. Тому інцидент з меморіалом в Гуті Пеняцькій слід (як мінімум в суспільній свідомості українців) перекваліфікувати з «вандалізму» в диверсію.

«Тероризм» тут не підходить, оскільки головне завдання терору – сіяти страх. А диверсія – це військова операція, спрямована на поразку ключових вузлів в системі безпеки противника.

Для нас вибух в Гуті Пеняцькій – це диверсійна операція Кремля в нашому глибокому тилу, яка зайвий раз доводить ілюзорність будь-яких «ліній фронту» в сучасних війнах.

 

5877436d0188e

 

Для поляків – це інтервенція в смисловий і політичний простір Польщі, «підстава» в нацистському стилі, як «операція «Консерви». У 1939 році співробітники СС, переодягнені в польську військову форму, мали напасти на радіостанцію в Гляйвіце (тепер Глівіце, Польща) і передати в ефір образливу антинімецьку відозву польською мовою. Роль «загиблих під час нападу» призначалася ув’язненим концтаборів, яких називали кодовим словом «консерви».

У чому диверсійне призначення цього вибуху? У тому, що для Росії польський фронт інформаційно-психологічних операцій не може зосереджуватися виключно на Волині. У тому ж ритмі, на півночі вони змушують втягнутися сюди Білорусь, залякуючи її «білоруськими націоналістичними диверсантами з «Азову», а на півдні їм вкрай важлива Галичина, як ключ до теми Львова.

 

Гітлерівська стратегія стравлювання українців і поляків отримала сьогодні гідних спадкоємців в особі ФСБ. З вище зазначеного короткого переліку трагічних фактів, в залежності від мети, можна скласти будь-який наратив.

Поміщений в певне середовище в певний час, він може викликати емоційний вибух і бажання захистити, насамперед, своїх мертвих. По факту це часто відбувається ціною благополуччя живих.

Кремль розуміє, що лякати поляків прямої військової загрозою безглуздо, на них це діє навпаки, мобілізуюче і підвищує боєготовність. Але є дві больових точки – це все, що будь-яким чином пов’язано з католицькою церквою, і «бандерівська» тематика. Через ці теми кремлівська агентура намагається розгойдати польське суспільство. Поляки це оцінюють досить тверезо. У польській «Доктрині інформаційної безпеки» окремим параграфом прописано те, що українська тема може бути використана для дестабілізації польського суспільства.

Яким чином діють тут російські ЗМІ і їх європейські агенти?

Вони представляють локальні, малолюдні події, з декількох сотень осіб (наприклад, Перемишль або марш 1 січня) як максимально репрезентативні. Подаючи це як настрої всієї країни. В українську сторону «збільшувальне скло» розгортається, лякаючи польською агресивністю, і навпаки. Наша медійна сволота також в цьому цілком бере участь.

Те, що українці як нація не можуть сьогодні мати антипольських настроїв (ну, хіба що крім наших скривджених контрабандистів), нудно навіть говорити від кількості аргументів, яких можна привести. Навчання, робота, бізнес, «карта поляка», ще десятки позицій.

 

5877a1bf5c449

 

Та й у нас війна взагалі-то, нам не до цих дурниць. Дурною відповіддю з нашого боку на «бандер» було б нагадувати полякам Юзефа Бека і Романа Дмовського, але воно нам треба? Нехай мертві ховають своїх мерців.

У Польщі, як у стрімко розвиваючій країні, члена ЄС і НАТО, величезна кількість тем для бурхливої внутрішньої дискусії, вони там реально спекотні. Спроби вкинути туди «бандерівську» тему – це як кинути сире поліно в гриль. Горіти не буде, а диміти – так.

Кілька слів про кремлівську агентуру в Польщі – і пізнавально, і українські аналоги відразу легко визначаються. 18 травня 2016 року стало відомо про те, що лідер партії «Зміна» Матеуш Піскорський, відомий своїми проросійськими поглядами, затриманий польським Агентством внутрішньої безпеки. У їхнє коло друзів входить організація російських євротітушок «SERB», партія «Табір Великої Польщі» (є представництво в окупованому Донецьку), організація «Do Rosji bez wizy. У Росію без візи», проросійські неофашисти з «Фаланги», ведуть проросійську агітацію в польській армії, любителі Дугіна і фотографуватися з сепаратиським прапором, організатори «антибандерівських патрулів» в Бещадах. Деякі футбольні фанати. «Ендеція», тобто народні демократи, послідовники того самого Дмовського і любителі триколора. Ну, можна ще згадати «Національний рух», солідарне з ними «Йоббік» з українського питання, панк-партію «Кукіз-15», що злилася з ними, та й в загальному все. Для такої великої країни як Польща – це мізер.

Ми знаємо, чим пишніші і голосніші назви, тим менше членства і змісту, і на державну політику Польщі ці групки не в змозі вплинути ніяк. Ну взагалі ніяк. Але уявити цих крикунів виразниками «справжньої національної ідеї» Кремль намагається з усіх сил.

І підкидає їм інфоприводи у вигляді вищезазначеної диверсії.

Польща, особливо в умовах кризи в ЄС, є найважливішим чинником європейської безпеки. Росія веде війну на її території, і це не метафора, оскільки кіберпростір НАТО офіційно визнано простором ведення бойових дій. Ми, на жаль, є інструментом цієї війни, мішенню, але не ефективним воїном.

 

58779ef3e1e1b

 

У відносинах з Польщею нам необхідно перейти від абстрактної «дружби» до активного бойового співробітництва в політичній та інформаційній сфері. Адже ми колись разом вже брали Москву.

 

За матеріалами Олега Покальчука для видання “Лівий беріг“.


17.01.2017 1365 1
Коментарі (1)

Wasyl Ryba 2017.01.18, 01:34
Я розумыю, що нашим зара не до сего, я розумію, що се маскалі приїхали на Буковель машинов відпочити, але я розумію що голоси Сейму і сенату польщі - се не Случайность, а дуже серйозний рез-т виховної укрожерної роботи польских ЗМІ, що на 95% в руках... німців! таке голосовані не менш клінічне як Госдуми РФ за приєднаня Криму. У пориві голосували влада і опозиція!!! Се не шютка юмора! а шановний нас заспокоює. наш хід мав би бути асиметричний, аби показати полякам, що їх вороги німці, єзуїти і маскалі. але для сего багато чого треба зробити і дорогого. А я знаю, що план розриву України на куски існує далі і Вова просит про се дозволити. І пахне мені 1919р і Ліга Націй в Парижу, а у нас Петлюра, агент масонів з Парижу... і Іловайск для наших спартанців! Боже поможи! коли всім буде погано, нам тогди буде спокійно, бо вони про нас забудут. І тогди ми рвонем напоперек ч-з поле...
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1232
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1078
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6387
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1681
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2012
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3217 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

212

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

745

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

847

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1418
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

476
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1592
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1482
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3499
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3585
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7167
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1191
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

433
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

309
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

522
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

693
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

756