Роман Бончук: Ось коли вони вже готові, ці двері, я аж завмираю на мить…

 

Що відбудеться, коли в місто повернуться старовинні будинки зі своїм першим обличчям, де у Франківську знаходяться занедбані і забиті дошками портали часу, як люди таємно тужать за красою, чому є надія на те, що Франківськ не тільки поверне собі давній шарм і дух, але й набуде нового вишуканого звучання в сучасному світі....

Про це та про інше - в рубриці "ПОРТРЕТИ, ПІДСВІЧЕНІ ЗСЕРЕДИНИ" розмова з відомим українським художником, дизайнером, автором найбільшої в Україні картини "Хроніка України", творцем першого в Україні музею Небесної Сотні, реставратором складних і унікальних будівель Івано-Франківська.

 

Романе, звідки ця ідея реставрації унікальних будівель та їх малих архітектурних форм, чому вона виникла, що лежить в її основі?

Якось я ходив містом, робив фотографії старих будинків і побачив, що є багато красивих старовинних, але смертононосних будинків, зрозуміло, що це небезпечно для людей. Пізніше я виставляв ці фотки в себе на Фейсбуці, надіявся привернути увагу тих, хто міг би вирішити це питання: реставрувати ці історичні будівлі як з метою збереження краси так і з метою безпеки. Але реакції не було. Не тому що всі катастрофічно байдужі. В нас нема фахових спеціалістів - реставраційні ідеї застрягають саме на цім рівні. Проведу аналогію з вулицею Шевченка – група ентузіастів хотіла відновити історичну кам’янку зі скульптурами, але все воно якось так і затихло, бо не було кому фахово взятися до справи. Ну нема в місті такої структури.

І ось під час цих прогулянок і думок я вирішив зайнятися цим питанням сам…Тоді я й зустрів на вулиці Мазепи цей будинок…Цей красивезний добротний будинок, який я хочу реставрувати весь. Він дуже вишуканий, він оброблений методом стукко – це такий штучний мармур з полірованого гіпсу з добавками, будинок має чудові форми, має свій характер …

Фасад тут величезний, тому власне і почав ось з дверей. Деревина старовинна, вона місцями прогнила, нерівна, прийшлося витратити купу часу і зусиль, перш ніж дерево заговорило до мене…Ми не використовуємо лаків, байців, наносимо на відшліфоване дерево італійські олійки і обов’язково віск, він дає дереву дихання і життя.

 

 

Назви три основні мотивації цієї роботи

По—перше, дійсно важливим є відтворення культури тієї епохи. По—друге, обрали саме ці двері, бо в перспективі реставрація цілого будинку. Хочемо показати чим різниться реставрація від жеківських ремонтів. По-третє,якість як база: працювали більше трьох місяців, бо дуб був старий й прогнилий, прийшлось двері розібрати на елементи, відновити, вирівняти, бо криві були, склеїти і знову підганяти кожен елемент до симетрії. Скло обробили фацетом, замовляли у Львові, окремі елементи, як і напівкруглі деталі . Щодо металевої кованої частини з нею окремо працювали. Багато елементів лекальних не було, тому відновлювали згідно загальної схеми. Тобто, для нас головне естетика й перспектива розвитку, а не медалі.

 

Ти говориш, що нема кому зайнятися відновленням і збереженням обличчя Івано-Франківська на державному рівні…А як же міська влада, зрештою, обласна…

Теоретичні структури є, але вони не мають практичних спеціалістів. Немає повноцінної реставраційної структури, нема навіть адекватної системи облікового запису і всіх номерів архітектурних пам’яток…Це я побачив, коли зайнявся реставрацією п’ятої школи у Франківську. Об’їздив всілякі відповідні установи Києва, Львова, ми з друзями знайшли через соті-десяті руки всі ті можливості і документи, які потрібні. Зараз в мене готові всі документи - від паспорту до фотографії фасаду – які я вже погодив у відділі збереження архітектурних пам’яток. До слова: керуватиме реставраційним процесом Кравчук В.І.

 

 

Знайомі зі Львова віднайшли цікаву ремарку з історії школи. Школа є найдавнішою у Івано—Франківську і була зведена Германом Імердауером. У 1895 році Герман отримав держзамовлення на спорудження Скарбового будинку. На тому місці, де зараз школа, був величезний млин. Імердауер виграв тендер на будову ( за це його критикували польські забудовники)і розпочавши на початку літа того ж року, вже наступного начальство перерізало стрічку на вході у кам'яницю. Невідомий архітектор дотримувався класичного напрямку пізнього історизму, раціональний функціоналізм. В центральному корпусі містилась дирекція податківців, митників. Топ—менеджери отримували бонус у вигляді житла —-кам'яниця мала чотири квартири для чиновницьких сімей. Водночас у дворі звели трьохповерховий будинок під управу тютюнової монополії.

 

Виглядає доволі скурпульозно і важко

Так, це марудна справа, але за час її врегулювання я зрозумів і іншу важливу річ: питанням реставрації в Україні займається багато людей, вектор реставрації вже запущений у нас у країні і він буде добре розвиватися. І не лише тому, що ми на європейському шляху і старенька Європа автоматично ідентифікує державу за збереженою історією і мистецтвом. А й тому що в нас є просто багато людей, які розуміють цінність таких споруд і роблять конкретну роботу для них. А з часом до нас підтягнуться і державні структури, я впевнений, я бачу, що механізм є.

 

Реставраційна майстерня у Франківську…Це твоя ідея, тут більше практики і дій, тут мета позбавлена бутафорії.

Ну щодо бутафорії - правда, ми намагаємося не робити епатажних, змістово дешевих і проминаючих речей. Реставраційна майстерня у Франківську – це найперше люди, які працюють зі мною, фахівці різних напрямів, які потрібні для реставраційної сфери: ковалі, столярі, архітектори, будівельники, історики, мистецтвознавці. Тому все буде рухатися в цьому напрямку, зараз основне зафіксувати цей вектор, зібрати всі необхідні документи, тобто все те, що може зробити людина і сама, а потім ідея продовжить життя і при державній підтримці, і при сприянні міжнародних грантів. Не конче посипати голову попелом і плакати як у нас все погано. Просто стати і зробити. Як художник скажу, що це розвиток і досвід, і це цікаво, і це питання не заробітку, не грошей, не кар’єри, це  сталі несуб’єктивні речі, які залишаться для людей.

 

 

Реставрація – це досвід, який треба максимально передати молодим людям. Бо все–таки я художник, і не маю наміру раптово перекваліфіковуватися на реставратора. Хочу засвітити вогник, а далі його будуть носити інші молоді люди, яким теж все-таки небайдуже це місто.Такі люди є. І їх багато.

 

Результат роботи вражає, здається, відновлено не двері як конструкцію, а сам час, дух, настрій, зміст чи то епохи, чи то майстра…Як тобі це вдається?

Це досягається мистецтвом багатьох рук, тут свою роботу робить багато людей. А з мого боку…Художнє відчуття чи що…

 

 

Дуже хочу відтворити дух естетичного почуття…Ось коли вони вже готові, ці двері, я аж завмираю на мить…Дуже цікаве відчуття, коли ти переносиш людину в епоху, коли можна відчути настільки люди раніше уважно і поважно ставилися до малих архітектурних форм. Раніше це було елітарним. Цю елітарність має відчути і сучасне місто.

 

Хто фінансує цей проект? Скільки коштує така робота?

Загалом це проект Благодійного фонду Олександра Шевченка та Інституту розвитку міста "Новий Івано-Франківськ" – ось і джерела фінансування. А скільки коштує…Не знаю ще, всі роботи ще незавершені, тому складно відповісти. Олександр з тих людей, що роблять якісно. Тому мені цікаво з ним працювати.

 

Чи є ще у твоєму реставраційному списку станіславські двори, будинки та двері-щасливчики?

Двері будинку на Мазепи-це мої перші «воскреслі» двері. Але в планах, найперше, завершення реставрація п’ятої школи, маємо також на приміті старовинні двері в будинках на вул. Січових Стрільців та на Василіянок, 7. Загалом, у нас в пріоритеті складні двері, вони унікальні, їх треба зберегти першочергово.На цій вулиці є ще 6 дверей, просто занедбано все, забито, щоб на зиму було тепло…От, така дійсність.

 

Повертаючи ці вмерлі двері з «того світу», ти нагадуєш….Та і не тільки цими дверима – всією своєю творчістю ти нагадуєш людям поняття рівня, якості і певної розкоші естетики…Це важливий вклад у суспільну підсвідомість… Але чи приживеться він на фоні загального суспільного виживання і втоми?

Приживеться однозначно. Дивися: мешканці будинку на Мазепи самі підійшли до нас і попросили відреставрувати їм двері у внутрішньому дворі. Самі зібрали кошти, самі проініціювали роботу…В людях ще не вмерла внутрішня туга за красою. Треба їм тільки про це нагадати.Щоб відновити радість краси.

І ми обов’язково будемо рухатися до аспекту естетики, бо якщо ми вже взяли вектор на Європу, то люди мають повертати собі в собі європейців, кожен зокрема.Бо розумієш, пора виводити це поняття з категорії утопії,час не стоїть на місці.

 

 

Як ти ставишся до фактично наростаючої забудови історичного центру міста? Чи можливо знайти якийсь здоровий баланс між цим « будівничим соцреалізмом» і естетикою та історією?

Це вирішується в одну секунду – мораторій на забудову історичного центру міста. Але тут є такий тіньовий аспект, де все легко і круто, де під грифом збереження будують що бачать і що треба, тобто, говорять одне, а робиться інше. Тут головне, щоб був один регулюючий орган, а в нас в цьому ділі багнище як було, так і лишилося. Люди переслідують різну мету – є мета збагачення, заробляння, а є мета «добре, що робиться», є мета створення внутрішнього розвитку ринку, словом, все крутиться навколо будови, не всі будують Будинки, є в внутрішня конкуренція між ними, словом, це окремий світ.

 

Що в людині приваблює тебе?

Приваблює все… Або нічого…Ніколи не жив шаблонами, ні своїми ні чужими. Деколи приваблює, деколи ні, нині я так сприймаю, завтра може інакше.

 

В чому твоя філософія і смисл життя загалом?

В тому, що ніякої філософії нема, є все те, що ми вигадуємо…Не можна бути ні в чім категоричним, не треба гарячково і натужно шукати мету, треба, щоб людина була як річка…

 

  0342.ua 


29.08.2017 2429 0
Коментарі (0)

01.12.2021
Сергій Білий

В міру глобального потепління зими в нашому регіоні все менше радують снігопадами та морозами. Тепла безсніжна зима – колись прикрий виняток – сьогодні поступово перетворюється радше на загальне правило. І якщо, скажімо, для міських комунальних служб такі метаморфози – в радість, то для туристів – це справжній жах... Фіртка знає, що робити пересічному туристу, якщо зима є не лише безсніжною, але й теплою.

641
26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

1436
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилуватися водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

2118
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

4043
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

3587
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

3557

Для тих, хто з якихось причин не може наважитись на спорт, боїться почати чи лише почав, хочу сказати, що ніколи не пізно бути на старті!  

339

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у цей момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Ясність наставала у процесі падіння. Але, як би низько ці люди не падали, вони рефлексивно підводилися і знову дряпалися на гору.

1508

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

15466 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

2489
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

1605
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

7285
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

16227
03.12.2021

Релігійні діячі звернули увагу Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на потребу розробки державної сімейної політики та затвердження відповідної державної програми з необхідним бюджетним фінансуванням.

370
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

5887
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

7360 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

7692
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

3197
03.12.2021

У Берліні, на подвір'ї Міноборони ФРН, пройшла традиційна військова церемонія Großen Zapfenstreich – з посади канцлерки Німеччини після 16 років роботи йде Ангела Меркель. 

274
02.12.2021

Відповідний законопроєкт вніс на розгляд Верховної Ради Володимир Зеленський, про що він повідомив сьогодні у щорічному посланні до депутатів та українського народу.

419
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

2452
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

3068