Ринок від ринку різниться
На ринку «Центральному» на Дністровській, 5, що має офіційну назву ТзОВ «Торговий сервіс», за даними управління торгівлі, зареєстровано 1246 місць. На таку кількість персоналу є два санвузли та 5-6 окремих умивальників. Туалети – платні: 2 грн. платять всі, винятків для підприємців немає. Працівники скаржаться, що платять за оренду торгового місця й окремо – за санвузол, а за день це додаткових 6-8 гривень, пише Галицький кореспондент
Оренда обходиться дорого. У підвалах, де також ведеться торгівля, підприємці раз на місяць сплачують кошти за оренду приміщення, крім того, є щоденна плата за місце. Сума залежить від площі. Розкласти невеличкий столик між «критим ринком» та універмагом «Прикарпаття» коштуватиме 108 гривень. За кожен наступний стіл – доплата.
Та продавці попереджають: щоб стати, треба питати дозволу в адміністрації – охочих багато. Тут реалізують овочі, фрукти, саджанці, печиво. В сусідів на столах – насіння, отрута для комах та гризунів, поліетиленові пакети та все, на що є попит. З іншого боку ринку – жива птиця. Попри дорогу – намети з одягом. На «Центральному» ринку можна одягнутися, придбати побутову хімію, продукти харчування й готові кондитерські вироби.
Більшість продавців на ринку без санітарного одягу – халатів, головних уборів, фартухів. Овочі, фрукти, ягоди накидають голими руками, без рукавичок. Крім того, часто тут порушують умови зберігання продукції. Скажімо, свіже м’ясо необхідно зберігати при температурі від +2 до -4 градусів, а далеко не у всіх підприємців на ринку є холодильні чи морозильні камери. Те ж стосується і молока, молочної продукції, сирів та багато іншого.
Один з найменш облаштованих ринків у місті – на вул. Короля Данила. Тут санвузол має вигляд біотуалету в кущах поблизу житлових будинків, мешканці яких скаржаться на антисанітарію та сморід. А умивальника взагалі немає, тож навіть помити руки продавцям за цілий день не вдасться. За даними міськради, тут 72 торгових місця.
На ринку «Східний», що на вул. Стуса, ситуація інша. Тут облаштовані 353 торгові місця, є контрольна вага, санвузол, касовий апарат, прописані правила роботи ринку і ціни за оренду торгових площ. Хоча донедавна територія була неасфальтована, у період дощів утворювалося суцільне болото. Нині ж по периметру бруківка.
«Щодня ми збираємо проби на експертизу, перевіряємо сертифікати якості та відповідності продукції, – розповідає лікар ринку «Східний» Ірина Савіцька. – Людина, що приїхала на ринок торгувати, повинна мати сертифікати, довідку від ветлікаря по місцю проживання, паспорт на худобу. Продукцію перевіряємо в лабораторії, рослинну продукцію перевіряємо на вміст нітратів, проводимо біохімічний аналіз м’ясної продукції, перевіряємо її на свіжість».
На ринку зобов’язані надати місце для торгівлі, документи перевіряють інші органи, кажуть в адміністрації. Прейскурант цін за орендоване місце розміщений на склі в адмінкорпусі. Тут також – і контрольна вага. Всі ваги на території ринку повірені, зауважень щодо роботи ваг не було.
«Люди, які приїжджають з сіл торгувати сільськогосподарською продукцією, стають на вільні місця. Ті, з якими укладені договори, повинні мати реєстраційну виписку з податкової та копію свідоцтва. Вимог щодо медичного огляду продавців немає, адже це не заклад громадського харчування», – розповідає директор ринку «Східний» Надія Гринишин.
Керівник зауважує, що на всіх ринках міста за користування санвузлом продавці сплачують окремо. На «Східному» ціна соціальна – 1 грн. 50 коп. Є мило, сушки для рук, сантехніка у робочому стані, працює бойлер, тож є і гаряча вода. Продавці мають вільний і безплатний доступ до води, щоб помити руки чи набрати воду для прибирання. Зробити санвузол повністю безплатним не можна через високі ціни на воду, газ та електрику.
Директор ринку на вул. Коновальця, 100 Ігор Остап’юк розповідає, що на території розміщений санвузол, який є безплатний для працівників. Орендарі лише оплачують витрати за користування водою та електроенергією. З підприємцями на ринку укладають договори оренди на ту чи іншу площу. Решту документів, наприклад, наявність у продавця медичної книжки, перевіряє санстанція і за їх відсутності накладає штраф.
А у нас – мораторій!
У держсанепідемслужбі останню інформацію спростовують, кажуть, уже два роки діє мораторій, тому жодних перевірок працівники санстанції не здійснюють і штрафів не накладають.
«Питання інспектування чи нагляду не входять в нашу компетенцію. Це юрисдикція Державної служби України з питань безпечності продуктів харчування та захисту споживачів. Крім того, ми два роки живемо в режимі мораторію», – зауважує директор держустанови «Івано-Франківський обласний лабораторний центр» держсанепідемслужби України Руслан Савчук.
Наразі в установі надають послуги щодо проходження медичних оглядів підприємцями ринків та інших організацій. Крім того, Савчук зазначає, що медичні книжки старого взірця не діють впродовж двох років. Наразі особа, яка бажає пройти медичне обстеження, звертається в поліклініку, отримує бланк і проходить необхідне обстеження.
У держпродспоживслужбі також знімають з себе відповідальність, зауважуючи, що до торгівлі на території має допускати адміністрація ринку.
«Адміністрація має видати людині вагу, санітарний одяг, перевірити медичну книжку або інший документ, у якому є відомості про стан здоров’я продавця. Коли ми проводили рейдові перевірки, перевіряли і медичні книжки. Хоча в останні роки діє мораторій на перевірки. Оскільки особа, яка продає на ринку, є фізичною особою-підприємцем, перевіряти її діяльність не можна», – каже Віталій Фіглевський, начальник управління дотримання санітарного законодавства держспоживслужби в Івано-Франківській області.
Закон, якого не дотримуються
Головним документом, де прописані санітарні вимоги до території, обладнання, торговельно-технологічного устаткування, інвентаря, утримання ринків, продажу продукції, а також обов’язки дирекції ринків, є ветеринарно-санітарні правила для ринків, затверджені наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 4 червня 1996 р. № 23 (зареєстровані у Мін’юсті України 19 червня 1996 р. за № 314/1339).
Згідно з ними, ринок як торговельне підприємство повинен мати відповідно обладнані торговельні місця, лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи, упорядковану територію, громадські санітарні вузли, достатню кількість води, електроенергії, зв’язок, тепло. Санвузли повинні мати зручні, вимощені і освітлені підходи. Територія ринку має бути огородженою, під’їзні шляхи і підходи до нього – асфальтованими. Ринок повинні прибирати щоденно після закінчення торгівлі з обов’язковим в теплу пору року поливанням (миттям) всієї території. Взимку проїзди, проходи очищають від снігу та льоду. Поточне прибирання ринку має проводиться безперервно протягом всього дня для запобігання забрудненню продуктів. На території ринку обладнують фонтанчики для питної води, умивальники, приміщення для миття торговельного інвентаря, фруктів, овочів. Для зберігання особистих речей працівників ринку обладнують гардероби, а для зберігання торговельного інвентаря виділяється спеціальне приміщення.
На ринку, де реалізується продукція з обмеженим строком зберігання, забезпечується короткочасне зберігання її в холодильних камерах, за роботу яких несе відповідальність дирекція ринку. Сміття з території вивозять щоденно. Санітарні вузли й умивальники утримуються справними, чистими.
Живі тварини та птиця допускаються до продажу тільки після огляду і дозволу держветнагляду на спеціально відведеній території, не зв’язаній з торговельною зоною, на відстані від неї та житлових будинків не менше, ніж 200 метрів. Розміри території встановлюються з розрахунку 1,5 кв.м на одну тварину.
Молоко і молочні продукти реалізуються на критих ринках, у спеціально обладнаних павільйонах, і допускаються до ветсанекспертизи за наявності у власника «особистої медичної книжки» та довідки місцевої установи державної ветеринарної медицини про клінічний огляд тварини. Продаж овочів, зелені, свіжих грибів, фруктів проводиться зі столів, машин, ящиків, корзин, мішків, які розміщуються на підставках, настилах або піддонах. Торгівля з землі чи підлоги забороняється. Спільний продаж на прилавках, столах свіжих овочів, фруктів і ягід з соліннями, квашеною, маринованою плодоовочевою продукцією забороняється.
На жаль, більшість цих правил на ринках не виконується як з боку орендодавців, так і з боку орендарів торгівельних площ. Надавши місце для торгівлі, адміністрація ринків знімає з себе відповідальність за наслідки і не забезпечує підприємців усім необхідним. А продавці, до прикладу, молочних продуктів реалізують їх далеко від критих приміщень, іноді поблизу проїжджої частини. Овочі, фрукти, ягоди продають з землі, до того ж накладають їх голими руками. Поряд з готовою продукцією продають, скажімо, курчат і отруту для гризунів та комах. Та й самі покупці не гребують купувати молоко, сир, полуницю чи інші продукти з землі, з не зовсім чистих і не зовсім безпечних рук. Контроль за такою діяльністю з боку державних органів практично не здійснюється. Ринок живе своїм життям, у якому правил – немає…
Ірина Федоляк