Станіславівський ретроавтоклуб з Івано-Франківська за щасливих обставин знайшов зразок унікального мікроавтобуса "Старт", який випускався в м. Сєверодонецьку Луганської області в середині 1960-х.
Мікроавтобус "Старт" зі склопластиковим кузовом спроєктований на Сєвєродонецькій авторемонтній базі (САРБ) і серійно випускався на декількох українських підприємствах в 1963 – 1970 р. Оскільки машина мала неординарну зовнішність, розподіляли її поштучно для органів влади, великих підприємств, редакцій телебачення і радіо, кіностудій, пише Фіртка з посиланням на 24 канал.
За деякими даними, цей екземпляр був знайдений кілька років тому в лісі під Києвом. Машина була кинута як повністю зношена і кілька десятків років пролежала недалеко від піонерського табору. Але фрагменти кузова збереглися завдяки тому, що склопластик не схильний до корозії. Ентузіасти ретро вивезли останки "Старту" з лісу і зберегли від повного знищення.
А вчора мікроавтобус відправився до нового власника – в Станіславівський ретроавтоклуб з м.Івано-Франківська. Члени цієї спільноти відомі українському ретротовариству як вмілі реставратори, так що можна очікувати, що відроджений "Старт" постане перед нами в первозданному вигляді.
Реставрація цієї моделі має свої особливості, які з одного боку, полегшують процес, а з іншого – вимагають від майстрів особливих навичок. Так, мікроавтобус повністю базується на вузлах і агрегатах масової "Волги" ГАЗ-21, так що проблем із запчастинами до механічної начинки не повинно бути. А ось щоб відновити склопластіковий кузов, доведеться опанувати технологію виклейки деталей зі склопластику – епоксидної смоли, армованої скловолокном.
Журналістам Авто24 відомі кілька примірників мікроавтобуса "Старт" в Україні. Але за нашими даними, жоден з них не перебуває в ідеальному стані, і на даний момент всі вони знаходяться на різних етапах реставрації.
На початку 2000-х років як мінімум два "Старти" було професійно відновлено на реставраційній фабриці м. Краматорська (Донецька область), але про їхню долю у нас даних немає. Так що можемо сподіватися, що через якийсь час наша культурна спадщина поповниться ще одним раритетом – цього разу завдяки івано-франківським реставраторам.
