Міська рада Івано-Франківська розглянула питання подальшої долі місцевого футбольного клубу «Прикарпаття». На реалізацію рішення, ухваленого на її сесії, треба багато часу, а його на порятунок клубу майже не залишилося.
Коротка передмова
Нагадаємо, що до статутного фонду ФК міська рада з одного боку, а інвестор — з іншого, мали внести майно, нерухомість та «живі» кошти на загальну суму понад 260 мільйонів гривень. Свою частку (39% фонду) у вигляді стадіону та землі (еквівалент 105 млн. грн.) міська рада внесла. А ось інвестор (61%, майже 165 млн. грн.) — ні. Тож зараз, коли час невблаганно підпер, питання навіть стояло так, аби взагалі розірвати угоду з інвестором (ТзОВ «Скорзонера») і шукати нового.
Що в засідках перед боєм?
Напередодні сесії міської ради поширювалися чутки про те, що сподіватися на інвестора — справа марна, позаяк той навмисне тягне час, аби клуб знявся зі змагань. На користь такої версії виявився той факт, що директор «Скорзонери» Олександр Шевченко на засідання вкотре не з’явився, а отже, й жодних пояснень щодо фінансування клубу не надав.
Вже на засіданні прозвучала сума загального боргу ФК у межах 2 мільйонів гривень (і це — тільки за останні півроку!). Хоча, якщо враховувати останні два роки, відколи почалися фінансові негаразди, згідно з угодою правонаступництва, ця сума сягає 8 млн. грн. А ще є борг стадіону за комунальні послуги у майже 400 тисяч гривень. Інвестор же, який узяв на себе зобов’язання з реконструкції та утримування арени, від 18 липня 2011 року перерахував лише 6 тисяч гривень. Також непослідовна діяльність з боку інвесторів призвела до того, що стадіон залишили всі орендарі, які знімали там частину приміщень, і він втратив хоч якісь прибутки, які покривали витрати на оплату комунальних послуг. Не варто забувати, що сума, у яку може обійтися реконструкція стадіону «Рух», складає майже 60 мільйонів гривень.
Ламати — не будувати. Та все одно — тяжко
Розірвати угоду з інвестором (якщо це припустити теоретично) теж не так легко. Робиться достроково це лише через господарський суд. Але треба розуміти, що позов, розгляд справи, ухвала рішення, а потім і можлива апеляція, можуть затягнутися на місяці. Долю ж клубу зараз втиснено в якихось десять днів. До того ж, інвестор, як виявилося, ухопився за одну деталь, котру використовує як аргумент, що міська рада теж не виконує зі свого боку зобов’язань. Мова йде про Акт на право власності на землю навколо стадіону (а це — не мало, не багато — понад 11 гектарів), який досі «Скорзонері» не переданий. Міська рада аргументує це просто: «Не наповнено статутний фонд, не сформовано штатний розклад клубу, не фінансується команда, не реконструюється стадіон. Якщо ми віддамо інвестору Акт на право власності, вважайте, що ми землю цю подаруємо. Тоді її жодним судом не повернеш», — кажуть у міськраді. Ось і виходить патова ситуація, яка тримається на недовірі засновників клубу один до одного.
Сесія
Під час засідання було поставлено на голосування три варіанти рішень:
— зменшити частку статутного фонду одного із засновників клубу;
— ліквідувати товариство (тобто ФК «Прикарпаття»);
— викреслити одного із засновників з кола цих самих засновників;
Зваживши усі аргументи на користь того чи іншого варіанту, міська рада вирішила ще раз звернутися за позицією до засновників клубу, тільки вже не на рівні Олександра Шевченка, а тих, хто є його керівниками. Імена, які звучать у цьому контексті, — Ігор Палиця та Ігор Коломойський.
Окремо згадаємо виступ президента ПФЛ Мілетія Бальчоса та представників клубу. Перший нагадав про те, що «Прикарпаття» складно заявилося на початку сезону, і зараз дата 10 березня може стати чорною в календарі для клубу, інші згадали про те, що цього року виповнюється 350 років від дня заснування міста Івано-Франківськ, і стан справ у клубі аж ніяк не клеїться із цим ювілеєм. Але то було до голосування…
Вирок міськради: його значення?
За своєю формою рішення міськради логічне: зібрати засновників клубу і врешті-решт розставити усі крапки над «і», а за суттю — довге, якщо зважати на те, що до цього часу інвестор ігнорував численні звернення і міської ради, і ПФЛ, і ФФУ. Тим паче, рішення не зовсім те, яке планував один із засновників клубу — міський голова Віктор Анушкевичус — він-то був налаштований категоричніше, втративши віру в інвестора. Тож і залишається відчуття, що питання затягнеться, допоки клуб просто зніметься зі змагань, точніше — його знімуть.
Солідарний з президентом ПФЛ Мілетієм Бальчосом, який після засідання сказав: «Я почув про інвестора, стадіон, угоду щодо статутного фонду клубу. А що буде з командою? Я цього не почув…».
Залишається лише схилятися перед оптимізмом місцевих ентузіастів, які переймаються долею клубу. Є ще час до 10 березня, кажуть вони. І вірять, що вихід знайдеться.
Олексій КОМАРОВСЬКИЙ, галичина спортивна
