Радник очільника Івано-Франківська та «Шериф» серед побратимів: Назарій Кішак розповів про бойові будні (ФОТО)

До повномасштабного російського вторгнення Назарій Кішак на позивний «Шериф» був радником голови Івано-Франківської міської ради з питань безпеки та правопорядку. Сьогодні військовий — командир відокремленого кулеметного взводу.

Іванофранківець на фронті не вперше.«Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

Про перший день відкритого російського воєнного нападу, найважчий бій, різницю між характером війни у 2022 та 2014 років й що зробить першим після перемоги України, Назарій Кішак розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.


Твій позивний «Шериф». Чому саме таке «фронтове імʼя»?


Позивний «Шериф» придумали побратими. Найімовірніше, тому що раніше я працював в правоохоронних органах або ж, тому що, як кажуть хлопці, маю загострене почуття справедливості та чесності. За їхніми словами, вдало характеризує мене це ймення.


Як для тебе почалось 24 лютого?


Перший день повномасштабного вторгнення Росії на територію України у мене розпочався рано—вранці. Приблизно о п’ятій годині я вже слідкував за новинами, щоб розуміти, до чого потрібно бути готовим. Також до мене зателефонував рідний брат, який захищає Україну з 2014 року, і підтвердив: «Почалася повномасштабна війна».

Після цього я почав збирати необхідні на фронті речі: одяг, шолом, бронежилет — тобто різне військове спорядження. Заправив авто та поїхав на роботу до Івано-Франківської міської ради, щоб почути план оборони Прикарпаття.

Тим часом зранку 24 лютого міська Асоціація учасників АТО/ООС збирала ветеранів для створення груп швидкого реагування, що мали висуватися на оборону Івано-Франківської області в разі висадки десанту чи роботи диверсійних груп.

Тоді у мене виникла ідея створити Добровольче формування Івано-Франківської територіальної громади задля забезпечення правопорядку та безпеки в громаді, куди доєдналися 200 добровольців. Відтак, ми співпрацювали із силовими структурами, правоохоронними органами та органами місцевого самоврядування.

Зважаючи на попередній досвід роботи у правоохоронних органах, я знав, як працює будь-яка організація чи команда. Насамперед ми створили штаб, а потім почали набирати туди людей.

Охочих захищати рідне місто було багато. Так нам й вдалось створити штурмову групу, з людей, які мали бойовий досвід та «після дзвінка» готові були виїхати на завдання.


Наразі Назарій командує кулеметним взводом у механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Тут — іванофранківці, і переважна більшість — працівники Івано-Франківської міської ради. 

На фронті прикарпатці воюють вміло. Потужно та успішно б’ють ворога, відважно тримаючи оборону країни від російських окупаційних військ. Героїчно захищають рідну землю, бо хочуть якнайскоріше повернутися додому, до рідних людей.


Розкажи більше про своїх побратимів.


Основою кулеметного взводу окремого підрозділу 72-гої ОМБр стали члени Добровольчого формування Івано-Франківської територіальної громади №3. Тридцять п‘ять людей організовано зі мною мобілізувалися до бригади. Одиниці з них мали бойовий досвід — потрібно було швидко адаптовуватись під нові реалії.

Сьогодні ж наш взвод постійно вчиться, удосконалюється. Ми відпрацьовуємо способи ведення вогню по різних цілях та відстанях, щоб у бою досягати найкращих результатів — завдавати максимальних втрат ворогу та якнайскоріше прогнати його з нашої землі.

Я впевнений у своїх хлопцях на сто відсотків. Вони отримали бойовий досвід та вміло його використовують. Зокрема, навчилися корегувати артилерію, аналізувати весь бій. Побратими вже розуміють, хто противник, що він може, розрізняють, коли ворог перевіряє нас, а коли дійсно йде у штурм. 

Ми одна команда. Для мене, як командира, зберегти їхнє життя важливіше будь-яких виконаних цілей, захоплених позицій чи відбитих територій.


Від початку повномасштабної війни твій взвод виконував задачі у різних напрямках. Розкажи про декілька з них.


Один з напрямків — Вуглегірська теплова електростанція. Зранку заїхали в зону відповідальності, а вже ввечері прийняли перший стрілковий бій, прорив, який вдалось вдало відбити. Насправді ніхто не міг й подумати, що ми настільки будемо близько з ворогом — дистанція сягала всього-на-всього 50 метрів.

Ще один напрямок — селища у Бахмутському районі Донецької області Кодема та Зайцеве. Там ми «гарно» всипали російським окупантам. І третій, один із найскладніших, — бої у напрямку Мар'їнки, який потребує більше артилерії, розвідувальних комплексів.


А який бій був найважчим?


Один з найважчих боїв відбувся у Зайцеве. Тоді — вісім годин безперервно потрібно було контролювати артилерійську підтримку та відпрацьовувати по наданих координатах, щоб противник не прорвав лінію оборони.

У результаті бій успішно завершили — противник зазнав втрат.


Ти — учасник ООС/АТО. Як взагалі змінився характер війни у 2022 році, якщо порівнювати з 2014?


Характер різноманітний — залежно від напрямку відрізняється. Був напрямок, коли не було сильних артилерійських ударів, а були здебільшого стрілецькі бої, працювали танки, БМП.

Тим часом на другому напрямку були здебільшого артобстріли, а на третьому — ще зовсім інша ситуація. На це потрібно зважати й щоразу використовувати нову тактику бою.


У соціумі побутує думка, що російська армія не вміє воювати. Так, ми переконались, що їхній метод ведення війни абсолютно дикий: вони руйнують цивільні інфраструктури та вбивають мирних громадян.

З досвіду, чи справді російська орда зовсім не вміє воювати чи все-таки не варто недооцінювати ворога?


Якби російська армія не вміла воювати, вони б були дуже далеко від нашого кордону. Вони вміють воювати професійно. Вони добре підготовлені, тому нам потрібно бути обережними та обачними.

Те, що пишуть не завжди правда. Недооцінювати ворога — означає програти війну.


Що на війні мотивує, щоб не перегоріти?


Мій колектив, книга про «Чорних Запорожців», яку я зараз читаю, хоча часу на це практично немає, та смачна їжа.

Інколи передивляюсь в галереї телефону старі фотографії та відео — вони мене бадьорять. Згадую про дочку, і мрію якнайшвидше приїхати додому, щоб обійняти її.

Війна виснажує, фізично та, що найгірше, морально. Бувають моменти абсолютного розчарування, зневіри. Тоді важливо перетерпіти: стиснути волю в кулак та продовжувати боротьбу, мотивувати себе та колектив до боротьби. Ми мусимо вигнати окупанта.

Розумієш, я відчуваю себе на своєму місці. Адже роблю ту роботу, яку вмію та люблю. Наша країна зараз потребує захисту, відбиття російської агресії. Маючи попередній бойовий досвід, я ніколи б не всидів вдома. Зі мною воюють представники різних професій, але всі ми тепер військовослужбовці, які прагнуть миру на рідній землі та перемоги.


Для підтримки України та наближення перемоги вкрай важливий тил, який забезпечує, зокрема, матеріальні потреби фронту. 

Поки Збройні сили України «денацифікують» окупантів, а резерв готується до другої фази, цивільним рекомендують відновлюватись та продовжувати жити звичним життям там, де це можливо.

Навчатись, ходити на роботу, виховувати дітей, займатись хатніми справами, гуляти, волонтерити та жертвувати (за можливості) кошти на українську армію, яка воює, щоб українці могли дозволити собі продовжувати жити.


Чи відчуваєте з побратимами підтримку тилу?


Відчуваємо дуже. Цю підтримку дали зрозуміти люди, які щоденно нам пишуть, цікавляться, як ми та питають, що нам потрібно, а згодом привозять необхідні речі, інколи прямо на передову. Люди з цілої країни, а подекуди й з-за кордону допомагають. 

Найсильніше, мабуть, відчули силу підтримки й допомоги від волонтерів, яких ми давно охрестили «ангеликами» у перші дні повномасштабного російського нападу, коли складно було купити необхідну амуніцію, техніку та засоби зв‘язку. Купити, а не знайти. І навіть тоді кожне наше прохання виконували. Швидко та якісно, без зайвих запитань та уточнень.

Ось так з початку нашої служби ми відчули, що — не одні. Нашому підрозділу допомагають амуніцією, продуктами, засобами гігієни, медикаментами. Це колосальна підтримка — ми вдячні за неї. 

Волонтери — добрі друзі військових, без них як без рук. Разом до перемоги.


Що зробиш першим після нашої перемоги?


З донькою поїду на відпочинок. Та й загалом проводитимемо разом якнайбільше часу — сильно вже засумував за нею. Хочу уже чимшвидше розповісти їй про перемогу України.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

«Не підсилювати страхи та тривоги». Як говорити з дітьми про війну?

Війна: що варто знати про мобілізацію чоловіків та жінок

Єдине, що нас «єднає» з ворогом. Чому мова на часі?


Коментарі (2)

02.02.2023
Тетяна Дармограй

Фіртка зібрала актуальну інформацію про правила вручення повісток під час воєнного стану та відповіді на розповсюджені запитання.

1782
24.01.2023
Тетяна Дармограй

Втеча з дому — це найчастіше протест дитини. Згідно зі статистикою, лише у 2022 році на Прикарпатті розшукували понад 180 дітей. На щастя, правоохоронці усіх знайшли та повернули батькам. 

907
16.01.2023
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки розпитала в отця Йосафата Бойка, настоятеля парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, як зберегти подружній союз, що символізує собою таїнство вінчання та як жити в сім’ї згідно з Божими заповідями.

6347
06.01.2023
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікаркою-терапевтом, дієтологинею Тетяною Чевалюк та дізналась, як не переїдати під час святкових застіль, як харчуватись людям, які дотримувались посту та чим допомогти організму після свят.  

1640
03.01.2023
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає, які обов’язки у призовників, військовозобов’язаних і резервістів та що нового передбачає порядок.  

6162
30.12.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки дізналась, як новини впливають на людину, її стан та емоції та як в сьогоденні читати новини без шкоди для психічного здоров'я.

1786

Якби усіх людей, що беруть участь у дискусіях  в соцмережах, які розгорнулися довкола Почаївського монастиря, зібрати разом, то ними можна було б  легко заповнити центральний собор обителі та й весь  монастир до зовнішніх мурів.  

449

Потенціал енергетичних запасів і підземних сховищ газу України для забезпечення надійного резервного джерела природного газу для країн Європи, включно з Великобританією. Розкриття потенціалу Лондона, як світової фінтех-столиці, для сприяння широкомасштабним інвестиційним проєктам у цій сфері та створення мережевої платформи для співпраці та процвітання компаній в Україні та Великобританії.

1090

Нова українська школа стартувала влітку 2016 року з розробки й затвердження Державного стандарту початкової освіти та Державного стандарту базової освіти. "Зображення" бажаного випускника НУШ: особистість, патріот та інноватор. Задля досягнення поставлених завдань освіта має стати інклюзивною та компетентнісно орієнтованою.

1400

Через безліч фільмів та подорожей ми познайомилися з так званим «європейським» або «американським» Різдвом, де поміж красивих гірлянд не видно жодної згадки про Христа. Різдво Христове без Христа! 

1395
05.02.2023

Війна та стрес стають однією з причин, які суттєво впливають на зміну харчових звичок.  

203
31.01.2023

Найулюбленішою стравою українців вважається червоний борщ. Готують його часто із засмажкою, різними овочами та м'ясом. Однак є такі інгредієнти, які можуть лише зіпсувати смак страви.  

376
25.01.2023

Всім відома фраза "краще не їсти після шести вечора". Багато людей дотримуються цього правила, особливо, коли намагаються схуднути. Але чи може сон натщесерце погано вплинути на самопочуття? Читайте, чи можна лягати спати голодним.  

588
05.02.2023

Журналістка Фіртки розпитала в отця Йосафата Бойка, настоятеля парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, яка повинна бути модель сім’ї з християнської точки зору.  

216
31.01.2023

Якщо люди вільного стану одружилися цивільно, і в них не було раніше іншого вінчання, то щоб вони могли іти до сповіді та до причастя — мають повінчатися.

346
24.01.2023

Коли подружжя переживає кризові моменти у сім’ї – слід прийти на розмову чи то до священника, чи до духівника, чи хорошого психолога, оскільки є різні ситуації й відповідно різні ділянки компетенції.

483
18.01.2023

19 січня за юліанським календарем українці святкують Водохреще. Цього дня є безліч різних традицій, безпосередньо пов'язаних з водою.

805
04.02.2023

Сьогодні працюють над оформленням необхідних документів та зйомкою відеофільму, який продемонструють згодом.

177
04.02.2023

Сили безпеки і оборони України продовжують посилюватися. Так, в МВС почали формувати штурмові бригади «Гвардія наступу».  

198
31.01.2023

Президент Хорватії Зоран Міланович заявив, що виступає проти передачі зброї Україні західними союзниками, а також висловив переконання в тому, що окупований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України.  

290
25.01.2023

Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Німеччини й США за рішення надати Україні танки Leopard 2 і M1 Abrams, зазначивши, що провідне значення тепер має їхня кількість та швидкість постачання.  

455
20.01.2023

Голова грузинської провладної партії виступив за відновлення прямого авіасполучення між Тбілісі та москвою.  

698