Радикальне рішення: у Калуші можуть побудувати завод з перероблення відходів (ВІДЕО)

У середу, 10 лютого, міський голова Андрій Найда зустрівся з представниками ТОВ «Німецько-українське підприємство «Браун індастріал технолоджі», які презентували інвестиційну пропозицію будівництва заводу з перероблення відходів територіальної громади.

Засновником товариства є німецька компанія BIT Braun Industrial Technology GmbH, яка реалізувала понад 350 проєктів в галузі традиційної та альтернативної енергетики у всьому світі, інформує Фіртка з посиланням Вікна.

Пропозицію будівництва заводу для Калуської громади представ заступник директора компанії з проєктного розвитку Анатолій Скряга. За його словами, німецька компанія-інвестор готова побудувати в Калуші біогазовий завод з перероблення відходів на основі німецького досвіду і сучасних технологій.

Програма інвестицій у такі проєкти на території України відбувається на рівні громад: інвестор не хоче мати справу ні з державою, ні з бізнесом. Партнери — це територіальні громади, які погодяться реалізувати проєкт з будівництва заводу.

За словами Анатолія Скряги, запропонована технологія дозволяє переробити всі відходи громади: побутові відходи (можна без сортування), мул побутових стічних вод міських очисних споруд, садові та паркові відходи (сміття, листя та гілки), відходи рослинництва та тваринництва, а також відходи місцевої промисловості та торговельних мереж. Перший етап виробництва — цикл сортування відходів на інертні і біовідходи.

Інертні відходи — це метал (його можна реалізувати як вторинну сировину), скло (подрібнюється і реалізується як сировина в будівельній промисловості) і пластик (його пресують і згодом можна переробити). Наприклад, у Чехії та Словаччині, де працюють такі ж заводи, пресований пластик звозять на полігон і за допомогою пересувної установки переробляють на рідке пальне, яке також можна продати. Біологічні відходи дезінфікують і далі вони ферментуються 28-32 дні з утворенням біогазу, який використовується для виробництва теплової й електричної енергії.

А залишок — це фактично концентроване органічне добриво, яке можна використовувати в сільському господарстві. Такий завод, як повідомили представники німецької компанії-інвестора, безпечний для довкілля: передбачено три установки біофільтрації та система очищення стічних вод,  електроенергію можна продавати за «зеленим тарифом»  у Єдину енергетичну мережу, а теплову енергію — реалізувати сусіднім підприємствам.  Біля такого заводу можна поставити теплиці й вирощувати городину для потреб громади. При цьому громади розв'язують проблему накопичення відходів та пов’язаних з цим проблем для довкілля. А в перспективі — ще й уникають штрафів, оскільки вимоги до поводження з відходами стають більш жорсткими.

Такі заводи для громад німецький інвестор уже побудував у Польщі, Словаччині, Чехії, будують у Китаї для громади з чисельністю населення 8 млн осіб. Для Калуської громади пропонують завод, розрахований на 50-100 тис. населення. Тут можна буде переробити 70-100 тонн відходів на добу й отримати до 30 тонн біовідходів. Виробництво електроенергії складе 1,5 МВт на годину, завод забезпечує себе теплом і електроенергією, у мережу можна реалізувати 1,35 МВт на годину.

За словами Анатолія Скряги, для реалізації проєкту має бути створене спільне підприємство. Інвестор готовий профінансувати 70% його вартості, а 30% — має внести громада. Це велика сума, тому громада може на початковому етапі вкласти 5%, а на решту 25% надати місцеву гарантію. Якщо буде таке рішення, то можна буде взяти кредит у німецькому банку під 1,78% річних з терміном повернення 10 років. Таким чином, інвестор і громада поповнюють статутний капітал спільного підприємства.

Вартість будівництва заводу з перероблення відходів — близько 180 млн гривень. Тож, громада має внести одразу як мінімум 9 млн гривень, а на решту своєї частки — 45 млн гривень — надати гарантію. Таким чином, з відсотками завод коштуватиме бюджету близько 60 млн гривень.

Проте громада, окрім розв'язання проблеми сміття, отримає й вигоду:  підприємство орендуватиме земельну ділянку (разом з захисною зоною — близько 1,2 га), тут буде створено 48 робочих місць з зарплатами працівників на рівні 22-25 тис. гривень на місяць (податок з доходів фізичних осіб поповнить міський бюджет), отримає податок на прибуток, екологічний податок тощо. А також — свою частку від прибутку підприємства в розмірі 30%. Розрахунковий річний прибуток проєкту — 1,89 млн євро, з них 566 тис. євро — річний прибуток  громади. Таким чином, окупність проєкту складе 4 роки. Основним джерелом доходу є продаж електричної енергії, тож, якщо «зелений тариф» буде зменшено або й скасовано, то в такому разі термін окупності буде довшим. Проте в будь-якому разі проєкт буде прибутковим.

За словами міського голови Андрія Найди, пропозиція  є цікавою. А міська влада має думати і працювати на перспективу. Питання планують винести на обговорення Калуської міської ради. І якщо депутати підтримають ідею, то розпочнеться підготовча робота: створення спільної робочої групи, вибір земельної ділянки (побажання інвестора, щоб це були землі енергетики), збір та аналіз вихідних даних, розроблення проєктної документації, проходження дозвільних процедур (у тому числі з оцінки впливу на довкілля), отримання ліцензій тощо. Таким чином, завод з переробки відходів у Калуші можуть побудувати  не раніше другої половини наступного року.

Нагадаємо, Калуш розпочинає співпрацю з «Фондом енергоефективності».

Варто додати, калуська міська рада просить створити держкомісію для вирішення екологічних проблем.


Читайте також:

Калушу загрожує екологічне лихо — зупинка тепло- і водопостачання

Калушу загрожує сміттєвий колапс

Калуш може втратити водозабірну станцію, яка забезпечує водою 90% споживачів

У Калуші на рахунки комунального підприємства «Водотеплосервіс» наклали арешт


11.02.2021 2297
Коментарі ()

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3607
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

1997
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2253
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5352
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21108
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3059

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

745

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

874

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1650

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1627
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15513
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8933
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4055
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

735
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

681
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4973
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4204
15.06.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

4496 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

87
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

512
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1522
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1460