Радикальне рішення: у Калуші можуть побудувати завод з перероблення відходів (ВІДЕО)

У середу, 10 лютого, міський голова Андрій Найда зустрівся з представниками ТОВ «Німецько-українське підприємство «Браун індастріал технолоджі», які презентували інвестиційну пропозицію будівництва заводу з перероблення відходів територіальної громади.

Засновником товариства є німецька компанія BIT Braun Industrial Technology GmbH, яка реалізувала понад 350 проєктів в галузі традиційної та альтернативної енергетики у всьому світі, інформує Фіртка з посиланням Вікна.

Пропозицію будівництва заводу для Калуської громади представ заступник директора компанії з проєктного розвитку Анатолій Скряга. За його словами, німецька компанія-інвестор готова побудувати в Калуші біогазовий завод з перероблення відходів на основі німецького досвіду і сучасних технологій.

Програма інвестицій у такі проєкти на території України відбувається на рівні громад: інвестор не хоче мати справу ні з державою, ні з бізнесом. Партнери — це територіальні громади, які погодяться реалізувати проєкт з будівництва заводу.

За словами Анатолія Скряги, запропонована технологія дозволяє переробити всі відходи громади: побутові відходи (можна без сортування), мул побутових стічних вод міських очисних споруд, садові та паркові відходи (сміття, листя та гілки), відходи рослинництва та тваринництва, а також відходи місцевої промисловості та торговельних мереж. Перший етап виробництва — цикл сортування відходів на інертні і біовідходи.

Інертні відходи — це метал (його можна реалізувати як вторинну сировину), скло (подрібнюється і реалізується як сировина в будівельній промисловості) і пластик (його пресують і згодом можна переробити). Наприклад, у Чехії та Словаччині, де працюють такі ж заводи, пресований пластик звозять на полігон і за допомогою пересувної установки переробляють на рідке пальне, яке також можна продати. Біологічні відходи дезінфікують і далі вони ферментуються 28-32 дні з утворенням біогазу, який використовується для виробництва теплової й електричної енергії.

А залишок — це фактично концентроване органічне добриво, яке можна використовувати в сільському господарстві. Такий завод, як повідомили представники німецької компанії-інвестора, безпечний для довкілля: передбачено три установки біофільтрації та система очищення стічних вод,  електроенергію можна продавати за «зеленим тарифом»  у Єдину енергетичну мережу, а теплову енергію — реалізувати сусіднім підприємствам.  Біля такого заводу можна поставити теплиці й вирощувати городину для потреб громади. При цьому громади розв'язують проблему накопичення відходів та пов’язаних з цим проблем для довкілля. А в перспективі — ще й уникають штрафів, оскільки вимоги до поводження з відходами стають більш жорсткими.

Такі заводи для громад німецький інвестор уже побудував у Польщі, Словаччині, Чехії, будують у Китаї для громади з чисельністю населення 8 млн осіб. Для Калуської громади пропонують завод, розрахований на 50-100 тис. населення. Тут можна буде переробити 70-100 тонн відходів на добу й отримати до 30 тонн біовідходів. Виробництво електроенергії складе 1,5 МВт на годину, завод забезпечує себе теплом і електроенергією, у мережу можна реалізувати 1,35 МВт на годину.

За словами Анатолія Скряги, для реалізації проєкту має бути створене спільне підприємство. Інвестор готовий профінансувати 70% його вартості, а 30% — має внести громада. Це велика сума, тому громада може на початковому етапі вкласти 5%, а на решту 25% надати місцеву гарантію. Якщо буде таке рішення, то можна буде взяти кредит у німецькому банку під 1,78% річних з терміном повернення 10 років. Таким чином, інвестор і громада поповнюють статутний капітал спільного підприємства.

Вартість будівництва заводу з перероблення відходів — близько 180 млн гривень. Тож, громада має внести одразу як мінімум 9 млн гривень, а на решту своєї частки — 45 млн гривень — надати гарантію. Таким чином, з відсотками завод коштуватиме бюджету близько 60 млн гривень.

Проте громада, окрім розв'язання проблеми сміття, отримає й вигоду:  підприємство орендуватиме земельну ділянку (разом з захисною зоною — близько 1,2 га), тут буде створено 48 робочих місць з зарплатами працівників на рівні 22-25 тис. гривень на місяць (податок з доходів фізичних осіб поповнить міський бюджет), отримає податок на прибуток, екологічний податок тощо. А також — свою частку від прибутку підприємства в розмірі 30%. Розрахунковий річний прибуток проєкту — 1,89 млн євро, з них 566 тис. євро — річний прибуток  громади. Таким чином, окупність проєкту складе 4 роки. Основним джерелом доходу є продаж електричної енергії, тож, якщо «зелений тариф» буде зменшено або й скасовано, то в такому разі термін окупності буде довшим. Проте в будь-якому разі проєкт буде прибутковим.

За словами міського голови Андрія Найди, пропозиція  є цікавою. А міська влада має думати і працювати на перспективу. Питання планують винести на обговорення Калуської міської ради. І якщо депутати підтримають ідею, то розпочнеться підготовча робота: створення спільної робочої групи, вибір земельної ділянки (побажання інвестора, щоб це були землі енергетики), збір та аналіз вихідних даних, розроблення проєктної документації, проходження дозвільних процедур (у тому числі з оцінки впливу на довкілля), отримання ліцензій тощо. Таким чином, завод з переробки відходів у Калуші можуть побудувати  не раніше другої половини наступного року.

Нагадаємо, Калуш розпочинає співпрацю з «Фондом енергоефективності».

Варто додати, калуська міська рада просить створити держкомісію для вирішення екологічних проблем.


Читайте також:

Калушу загрожує екологічне лихо — зупинка тепло- і водопостачання

Калушу загрожує сміттєвий колапс

Калуш може втратити водозабірну станцію, яка забезпечує водою 90% споживачів

У Калуші на рахунки комунального підприємства «Водотеплосервіс» наклали арешт


11.02.2021 2410
Коментарі ()

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

836
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2996
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1799
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3015
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2187
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2198

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

514

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

877

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

964

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2262
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5895
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29612
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11509 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1283
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1515
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23746
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1982
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43869 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

510
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1224
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1517
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2511