Радикальне рішення: у Калуші можуть побудувати завод з перероблення відходів (ВІДЕО)

У середу, 10 лютого, міський голова Андрій Найда зустрівся з представниками ТОВ «Німецько-українське підприємство «Браун індастріал технолоджі», які презентували інвестиційну пропозицію будівництва заводу з перероблення відходів територіальної громади.

Засновником товариства є німецька компанія BIT Braun Industrial Technology GmbH, яка реалізувала понад 350 проєктів в галузі традиційної та альтернативної енергетики у всьому світі, інформує Фіртка з посиланням Вікна.

Пропозицію будівництва заводу для Калуської громади представ заступник директора компанії з проєктного розвитку Анатолій Скряга. За його словами, німецька компанія-інвестор готова побудувати в Калуші біогазовий завод з перероблення відходів на основі німецького досвіду і сучасних технологій.

Програма інвестицій у такі проєкти на території України відбувається на рівні громад: інвестор не хоче мати справу ні з державою, ні з бізнесом. Партнери — це територіальні громади, які погодяться реалізувати проєкт з будівництва заводу.

За словами Анатолія Скряги, запропонована технологія дозволяє переробити всі відходи громади: побутові відходи (можна без сортування), мул побутових стічних вод міських очисних споруд, садові та паркові відходи (сміття, листя та гілки), відходи рослинництва та тваринництва, а також відходи місцевої промисловості та торговельних мереж. Перший етап виробництва — цикл сортування відходів на інертні і біовідходи.

Інертні відходи — це метал (його можна реалізувати як вторинну сировину), скло (подрібнюється і реалізується як сировина в будівельній промисловості) і пластик (його пресують і згодом можна переробити). Наприклад, у Чехії та Словаччині, де працюють такі ж заводи, пресований пластик звозять на полігон і за допомогою пересувної установки переробляють на рідке пальне, яке також можна продати. Біологічні відходи дезінфікують і далі вони ферментуються 28-32 дні з утворенням біогазу, який використовується для виробництва теплової й електричної енергії.

А залишок — це фактично концентроване органічне добриво, яке можна використовувати в сільському господарстві. Такий завод, як повідомили представники німецької компанії-інвестора, безпечний для довкілля: передбачено три установки біофільтрації та система очищення стічних вод,  електроенергію можна продавати за «зеленим тарифом»  у Єдину енергетичну мережу, а теплову енергію — реалізувати сусіднім підприємствам.  Біля такого заводу можна поставити теплиці й вирощувати городину для потреб громади. При цьому громади розв'язують проблему накопичення відходів та пов’язаних з цим проблем для довкілля. А в перспективі — ще й уникають штрафів, оскільки вимоги до поводження з відходами стають більш жорсткими.

Такі заводи для громад німецький інвестор уже побудував у Польщі, Словаччині, Чехії, будують у Китаї для громади з чисельністю населення 8 млн осіб. Для Калуської громади пропонують завод, розрахований на 50-100 тис. населення. Тут можна буде переробити 70-100 тонн відходів на добу й отримати до 30 тонн біовідходів. Виробництво електроенергії складе 1,5 МВт на годину, завод забезпечує себе теплом і електроенергією, у мережу можна реалізувати 1,35 МВт на годину.

За словами Анатолія Скряги, для реалізації проєкту має бути створене спільне підприємство. Інвестор готовий профінансувати 70% його вартості, а 30% — має внести громада. Це велика сума, тому громада може на початковому етапі вкласти 5%, а на решту 25% надати місцеву гарантію. Якщо буде таке рішення, то можна буде взяти кредит у німецькому банку під 1,78% річних з терміном повернення 10 років. Таким чином, інвестор і громада поповнюють статутний капітал спільного підприємства.

Вартість будівництва заводу з перероблення відходів — близько 180 млн гривень. Тож, громада має внести одразу як мінімум 9 млн гривень, а на решту своєї частки — 45 млн гривень — надати гарантію. Таким чином, з відсотками завод коштуватиме бюджету близько 60 млн гривень.

Проте громада, окрім розв'язання проблеми сміття, отримає й вигоду:  підприємство орендуватиме земельну ділянку (разом з захисною зоною — близько 1,2 га), тут буде створено 48 робочих місць з зарплатами працівників на рівні 22-25 тис. гривень на місяць (податок з доходів фізичних осіб поповнить міський бюджет), отримає податок на прибуток, екологічний податок тощо. А також — свою частку від прибутку підприємства в розмірі 30%. Розрахунковий річний прибуток проєкту — 1,89 млн євро, з них 566 тис. євро — річний прибуток  громади. Таким чином, окупність проєкту складе 4 роки. Основним джерелом доходу є продаж електричної енергії, тож, якщо «зелений тариф» буде зменшено або й скасовано, то в такому разі термін окупності буде довшим. Проте в будь-якому разі проєкт буде прибутковим.

За словами міського голови Андрія Найди, пропозиція  є цікавою. А міська влада має думати і працювати на перспективу. Питання планують винести на обговорення Калуської міської ради. І якщо депутати підтримають ідею, то розпочнеться підготовча робота: створення спільної робочої групи, вибір земельної ділянки (побажання інвестора, щоб це були землі енергетики), збір та аналіз вихідних даних, розроблення проєктної документації, проходження дозвільних процедур (у тому числі з оцінки впливу на довкілля), отримання ліцензій тощо. Таким чином, завод з переробки відходів у Калуші можуть побудувати  не раніше другої половини наступного року.

Нагадаємо, Калуш розпочинає співпрацю з «Фондом енергоефективності».

Варто додати, калуська міська рада просить створити держкомісію для вирішення екологічних проблем.


Читайте також:

Калушу загрожує екологічне лихо — зупинка тепло- і водопостачання

Калушу загрожує сміттєвий колапс

Калуш може втратити водозабірну станцію, яка забезпечує водою 90% споживачів

У Калуші на рахунки комунального підприємства «Водотеплосервіс» наклали арешт


11.02.2021 1675
Коментарі ()

16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

631
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1007
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6240
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1609
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1926
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3073 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

181

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

701

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

801

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1370
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

413
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1553
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1436
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3480
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3537
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7124
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1145
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

374
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

239
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

466
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

653
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

720