Психологиня пояснила прикарпатцям, чи доречно відзначати свята під час війни та як найкраще це зробити

Через повномасштабне російське вторгнення на територію Україну, втрати близьких, повітряні тривоги, вибухи та відімкнення електроенергії чимало українців не планують відзначати різдвяно-новорічні свята.

Разом з тим тисячі відважних захисників та захисниць зустрінуть 2023 рік на фронті, женучи підступного окупанта з нашої землі, а не поруч із рідними.

Думки українців щодо відзначення свят під час війни розділилися. Одні вважають, що святкування не на часі, інші — навпаки стверджують, що сьогодні людям необхідні тихі та сімейні відзначення свят, які є частиною життєвої рутини.

Журналістка Фіртки поспілкувалась з психологинею Наталією Сігурйонссон та культурологом Євгеном Савіськом про те, чи доречно святкувати свята та як найкраще це зробити в умовах повномасштабної російсько-української війни.

«Почуття провини та сорому за те, що ми живі та з нами ще трапляється щось добре, зараз знайоме багатьом українцям. Але ми ні в чому не винні. Життя триває і під час війни.

Погодьтеся, що якби насправді наша аскеза принесла разом із собою мир, аби хоча б якось допомогла в цьому, ми б з вами вже давно перестали б і їсти, і пити.

Але як би ми не намагались “перестати жити”, це не тільки не допоможе змінити ситуацію, а навпаки, — знесилить нас ще більше.

Особливо зараз, коли відбулась переоцінка цінностей, нам важливо “жити життя”, радіючи кожному новому дню і не відкладаючи життя на потім», — пояснює психологиня Наталія Сігурйонссон.

Крім цього, за словами фахівчині, складати плани на наступний рік — не лише доречно, а й необхідно.

«Щодо доречності планування, то, звичайно, плануйте. Нехай це буде не довгострокове планування, а планування на найближчий час.

Таким чином ви зможете гнучко реагувати, якщо умови щодо досягнення планів зміняться та вчасно скоригувати їх.

Також планування корисне для того, щоб знизити тривожність мозку. Тому, що нам тільки здається, що ми можемо щось контролювати. Насправді це — тільки ілюзія, і останні декілька років нам це довели.

Але, коли ми плануємо, мозку здається, що він все ще контролює і тому тривога зменшується», — уточнює Наталія Сігурйонссон.

Водночас, за її словами, українцям також важливо думати стан, в якому ми зустрінемо перемогу, та відповідно дбати про себе.

«Нам потрібні сили вже зараз, щоб відразу почати діяти у цей день, а якщо ми станемо виснаженими вже зараз, нам потрібен буде зайвий час, щоб спочатку набратися сил і тільки потім почати діяти.

Ми живемо, щоб жити. Тому не картайте ані себе, ані інших. Будьте чутливими до себе і до оточуючих.

Звичайно, не потрібно нехтувати почуттями інших, але дозвольте жити й собі, і їм», — резюмує фахівчиня.

Поділяє думку психологині культуролог Євген Савісько. За його словами, для підтримки України та наближення перемоги вкрай важливо міцно триматись в тилу, який забезпечує чимало потреб фронту. 

«Потрібно навчитися цінувати кожну мить життя. І жити. Жити щосили. Та треба пам'ятати: людина не може жити та працювати без відпочинку. Потрібні паузи.

Необхідно себе цінувати й поважати. Тішити маленькими радощами. Вони перемикають мізки й тіло на щось інше. І саме це буде стимулом, аби рухатися далі. Працювати.

Допомагати тим, кому важче. Жертвувати гроші на Збройні сили України.

Зрештою, яка користь буде нашим захисникам, якщо в тилу земляки почнуть падати від перевтоми? Тил має міцним і надійним», — зазначає культуролог.

Євген Савісько додає, що саме тому, якщо є можливість, то потрібно святкувати, без галасу і надмірностей.

«Вітати рідних, близьких, колег. І звісно тих, хто на фронті. Дарувати їм невеличкі приємні подарунки.

Зокрема, подаруйте трохи тепла свого серця і душі. Проявіть своє милосердя. І ви отримаєте набагато більше, аніж навіть можете собі уявити», — підкреслює фахівець.

Разом з тим, за його словами, жодної підстави картати себе, за те що ви в тилу, а не на фронті, немає.

«Якщо, звісно, все у межах закону. Триває війна і кожен робить те, що має.

Фронт не тільки на передовій: економіка, наука, освіта, культура. Без них не буде розвитку країни. Армія не матиме нової зброї та техніки. Без правильного виховання діти не виростуть справжніми українцями.

Живіть. Плануйте. Не зупиняйтесь. Життя іде. Україна переможе», — підсумовує Савісько.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!



Коментарі ()

10.08.2025
Олександр Мізін

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

624
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

1485
06.08.2025

Фіртка зібрала офіційну статистику щодо внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області. За цими цифрами — реальні життя людей, зі своїми радощами та бідами, які прагнуть гідного майбутнього попри всі виклики.

5760
05.08.2025
Тетяна Ткаченко

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

664
31.07.2025

Фіртка неодноразово викривала проблему булінгу в школах Івано-Франківської області. У продовження теми ми поспілкувалися із нальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергієм Безпалько та дитячими психологами.    

640
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

3610 17

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

317

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

357

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

1023 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

591
11.08.2025

На Прикарпатті аграрії вже зібрали третину врожаю зернових та зернобобових.  

291
05.08.2025

В Івано-Франківській громаді розпочали збір врожаю на землях комунального підприємства.  

454
03.08.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

504
11.08.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 серпня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.  

583
06.08.2025

У день Преображення Господнього, 6 серпня, в івано-франківських храмах традиційно відбулося освячення плодів та кошиків із дарами врожаю.  

753
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

378
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

918
07.08.2025

Біля Галича археологи виявили залишки дороги, яку вимостили за часів Княжої доби. Вона вела до Церкви Святого Пантелеймона.  

711
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

447
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

552
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році.  

565
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

2151 1