Професор Володимир Лущак про шлях у біохімію, міжнародну науку та розвиток досліджень в Україні

Володимир Лущак — доктор біологічних наук, професор, лауреат премій Scopus Awards Ukraine та Web of Science Award Ukraine. Науковець входить до топ-0,15% найцитованіших учених світу.

Про свій професійний шлях, біохімію як фундаментальну науку та її розвиток в Україні й світі, Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

За словами Володимира Лущака, його інтерес до науки зародився ще в дитинстві — із захоплення біологією та природою. Спершу він мріяв стати зоологом, однак згодом усвідомив, що саме біохімія дозволяє глибше зрозуміти механізми життя.

«Мій шлях у біохімії почався з захоплення біологією. Біохімія — це одна з частин біології. Скільки я пам’ятаю себе, мене завжди цікавила біологія», — розповідає Володимир Лущак.

Науковець згадує, що зростав у селищі, де з ранніх років мав тісний контакт із природою. Цей інтерес підтримували батьки та родинне оточення. Згодом зацікавлення поглиблювалося — з’явилися книжки, ширші наукові теми та усвідомлення власного шляху.

Спочатку майбутній науковець мріяв стати зоологом, адже ця галузь здавалася йому ближчою та зрозумілішою. До біохімії він прийшов значно пізніше.

«Біохімія з’явилася в моєму житті пізніше, тому що з нею пізніше знайомляться. Вона вивчає основи життя», — зазначає професор.

З часом Володимир Лущак зрозумів, що саме через біохімію можна найглибше пояснити функціонування живих організмів.

«Якщо зоологія чи ботаніка пояснюють загальні речі — що, де і як росте, — то біохімія пояснює, чому саме листя зелене, чому восени воно жовтіє, чому у нас з’являється засмага, чому пити соду, як дехто радить, не дуже добре», — каже Володимир Лущак.

Науковець наголошує, що біохімія працює з механізмами життя на молекулярному рівні та має передбачувальну силу.

«Саме біохімія пояснює механізми функціонування живих організмів. Вона має передбачувальну силу, тому що, знаючи певні властивості в одному організмі, ми можемо екстраполювати їх на інші», — пояснює він.

За словами професора, загальні принципи побудови живих організмів є універсальними.

«Основні принципи функціонування живої матерії починаються від бактерій і закінчуються людиною: обмін речовин, розмноження, регуляція — все це на молекулярному рівні єдине», — зазначає вчений.

Володимир Лущак має значний міжнародний досвід. Він працював у лабораторіях Фінляндії, Швеції, Данії, Німеччини, Польщі, Великої Британії, був у Бельгії, а також пів року працював у Канаді й півтора року — в Бразилії. У Франції, Італії, Чехії, Словаччині та Румунії брав участь у наукових конференціях.

Попри численні запрошення залишитися за кордоном, науковець завжди повертався в Україну.

«Я обираю найсильніших партнерів у галузі. “З ким поведешся — того й наберешся”. Я ніколи в житті не їхав щось просити, а завжди працював на партнерських засадах».

На кафедрі біохімії Прикарпатського національного університету, де працює професор, були два лауреати Нобелівської премії та близько двадцяти світових науковців першої категорії.

Говорячи про розвиток біохімії, Володимир Лущак зазначає, що наука розвивається не лінійно, а стрибкоподібно — під впливом відкриттів і глобальних подій.

«COVID-19 став черговим поштовхом. Війна — ще один поштовх», — каже він.

Водночас рівень розвитку науки суттєво відрізняється від країни до країни. За словами професора, постіндустріальні держави давно усвідомили економічну доцільність інвестування в науку.

«Це виробничий фактор із дуже високою нормою прибутку — інколи понад 1 000%. Але оберт капіталу тут дуже повільний», — пояснює науковець.

Науковець додає, що підготовка фахівця в галузі біохімії може тривати до десяти років, однак без цих інвестицій неможливий науковий і технологічний розвиток.

«Те, що мене навчили в університеті, — це фундамент. Але на цьому фундаменті постійно добудовується щось нове», — підсумовує Володимир Лущак.

Більше читайте в інтерв'ю: «Біохімія має передбачувальну силу»: професор Володимир Лущак про Джеймса Бонда і вільні радикали, біодобавки та мультивітаміни, COVID-19 та вплив війни на організм людини


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Уникати білого хліба та цукру: прикарпатцям пояснили, як харчуватися, аби бути здоровим

«Щоб молодь бачила себе в Україні», — ректор ПНУ Ігор Цепенда про університет під час війни, спеціальності майбутнього, мобілізацію та наукові школи


14.03.2026 7259
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1820
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

861
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1124
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1556
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2756 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3856

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1006

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

555

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

400

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1101
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5701
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5254
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10650 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1310
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7596
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1004
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1136
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15881
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

426
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1454
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1901
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1782