Професор Володимир Лущак про шлях у біохімію, міжнародну науку та розвиток досліджень в Україні

Володимир Лущак — доктор біологічних наук, професор, лауреат премій Scopus Awards Ukraine та Web of Science Award Ukraine. Науковець входить до топ-0,15% найцитованіших учених світу.

Про свій професійний шлях, біохімію як фундаментальну науку та її розвиток в Україні й світі, Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

За словами Володимира Лущака, його інтерес до науки зародився ще в дитинстві — із захоплення біологією та природою. Спершу він мріяв стати зоологом, однак згодом усвідомив, що саме біохімія дозволяє глибше зрозуміти механізми життя.

«Мій шлях у біохімії почався з захоплення біологією. Біохімія — це одна з частин біології. Скільки я пам’ятаю себе, мене завжди цікавила біологія», — розповідає Володимир Лущак.

Науковець згадує, що зростав у селищі, де з ранніх років мав тісний контакт із природою. Цей інтерес підтримували батьки та родинне оточення. Згодом зацікавлення поглиблювалося — з’явилися книжки, ширші наукові теми та усвідомлення власного шляху.

Спочатку майбутній науковець мріяв стати зоологом, адже ця галузь здавалася йому ближчою та зрозумілішою. До біохімії він прийшов значно пізніше.

«Біохімія з’явилася в моєму житті пізніше, тому що з нею пізніше знайомляться. Вона вивчає основи життя», — зазначає професор.

З часом Володимир Лущак зрозумів, що саме через біохімію можна найглибше пояснити функціонування живих організмів.

«Якщо зоологія чи ботаніка пояснюють загальні речі — що, де і як росте, — то біохімія пояснює, чому саме листя зелене, чому восени воно жовтіє, чому у нас з’являється засмага, чому пити соду, як дехто радить, не дуже добре», — каже Володимир Лущак.

Науковець наголошує, що біохімія працює з механізмами життя на молекулярному рівні та має передбачувальну силу.

«Саме біохімія пояснює механізми функціонування живих організмів. Вона має передбачувальну силу, тому що, знаючи певні властивості в одному організмі, ми можемо екстраполювати їх на інші», — пояснює він.

За словами професора, загальні принципи побудови живих організмів є універсальними.

«Основні принципи функціонування живої матерії починаються від бактерій і закінчуються людиною: обмін речовин, розмноження, регуляція — все це на молекулярному рівні єдине», — зазначає вчений.

Володимир Лущак має значний міжнародний досвід. Він працював у лабораторіях Фінляндії, Швеції, Данії, Німеччини, Польщі, Великої Британії, був у Бельгії, а також пів року працював у Канаді й півтора року — в Бразилії. У Франції, Італії, Чехії, Словаччині та Румунії брав участь у наукових конференціях.

Попри численні запрошення залишитися за кордоном, науковець завжди повертався в Україну.

«Я обираю найсильніших партнерів у галузі. “З ким поведешся — того й наберешся”. Я ніколи в житті не їхав щось просити, а завжди працював на партнерських засадах».

На кафедрі біохімії Прикарпатського національного університету, де працює професор, були два лауреати Нобелівської премії та близько двадцяти світових науковців першої категорії.

Говорячи про розвиток біохімії, Володимир Лущак зазначає, що наука розвивається не лінійно, а стрибкоподібно — під впливом відкриттів і глобальних подій.

«COVID-19 став черговим поштовхом. Війна — ще один поштовх», — каже він.

Водночас рівень розвитку науки суттєво відрізняється від країни до країни. За словами професора, постіндустріальні держави давно усвідомили економічну доцільність інвестування в науку.

«Це виробничий фактор із дуже високою нормою прибутку — інколи понад 1 000%. Але оберт капіталу тут дуже повільний», — пояснює науковець.

Науковець додає, що підготовка фахівця в галузі біохімії може тривати до десяти років, однак без цих інвестицій неможливий науковий і технологічний розвиток.

«Те, що мене навчили в університеті, — це фундамент. Але на цьому фундаменті постійно добудовується щось нове», — підсумовує Володимир Лущак.

Більше читайте в інтерв'ю: «Біохімія має передбачувальну силу»: професор Володимир Лущак про Джеймса Бонда і вільні радикали, біодобавки та мультивітаміни, COVID-19 та вплив війни на організм людини


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Уникати білого хліба та цукру: прикарпатцям пояснили, як харчуватися, аби бути здоровим

«Щоб молодь бачила себе в Україні», — ректор ПНУ Ігор Цепенда про університет під час війни, спеціальності майбутнього, мобілізацію та наукові школи


14.03.2026 7088
Коментарі ()

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

518
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

997
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2268 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3364
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2793 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5610

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

660

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

831

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1310
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10180 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8673
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11117
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

610
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

937
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

752
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22826
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

442
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

848
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1327
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1298
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1529