Про режим в державі У (китайською 東吳)

Дійшло до орд бандюганів-«тітушок»,  - якихось шакалів, які тероризують місто – і це вже нікого навіть не дивує. Колись вся ця нечисть ховалась «во тьмі нощній» в териконах та підвалах. Тепер вона вивалила на вулиці наших міст. А скоро буде у нас вдома. Вже лізе у вікна та двері. Тому не заколисуймо самі себе.

Якщо ситуація розвиватиметься так, як вона розвивається, то ми ще узнаємо, що таке «ескадрони смерті» у кращих латиноамериканських традиціях. «Тонтон-макути» (1), яких ми ніжно називаємо «тітушками» ще покажуть себе.

«Колективний Янукович» не зважає ні на що – не має жодного значення ні патріотизм (смішно, правда?), ні якась совістливість (ще смішніше), ні хоча б співчуття (до чого це – правда?), до якого традиційно апелюють його опоненти. Все це «глас вопіющих во пустині» і нічого більше - «марнота та ловлення вітру» - не можу втриматися з своїми інтелігентськими штучками. Та хай вже буде, як є.

Ще якось можна було присоромлювати стареньких Леоніда Кравчука чи Леоніда Кучму. Тай віктор Ющенко заридав би – хоч користі з того ніякої. Але Нинішній, що таке сором – не розуміє взагалі. Ми маємо справу з чимось зовсім іншим, ніж у 2004 році. Це не «добрий троль леонід данилович». Тому вважаю, що всі заклики наших наївних патріархів, всі ці вмовляння, апелі та плачі сьогодні просто  недоречні.

Ну що може сказати наша високоморальна група «1 грудня» людині, за якою «бойовий шлях» на вершину сьогоднішнього владного Терикону, який тягнеться з кривавих 90-х? Про «змилування до тих, хто вже лежить» говоритимуть – «и милость к падким призывал»? Ми бачили, як виродки з «Беркуту» добивають тих, хто впав. Але ці виродки ще є «агнцями Божими» у порівнянні з тими бойовиками, що разом з Нинішніми пройшли бойовий шлях від Донецька до Печерська за останнє чверть століття. Залишається тільки підставити ліву щоку, коли розмазали праву. Гірко. Жорстко. Але треба тверезіти.

Так само немає жодного поняття якоїсь «офіцерської честі» у всієї цієї «мусорні», яка працює тупими колекторами – збирає з «бикоти» «бабло» і передає паханам. Начепили на себе пагони, обліпились зірочками та лампасами, як у якомусь Заїрі і гадають, що стали офіцерами з якою «офіцерською честю. Але не лише про «ментів» веду мову, а й про податківців, митників, лісників, і навіть викладачів вузів – «ім’я їм мільйон»…. Всі збирають і передають на вершину Терикону це криваве і смердюче «бабло». Всі. Тому Терикон і стоїть. На нас стоїть. Це ще одна гірка правда, яку ми ніяк прийняти не хочемо.

«Колективний Янукович» розуміє тільки мову сили, розуміє, що таке «патиком по ребрах», «кулаком в морду» – хай навіть метафорично. Хоча, здається, знає, що таке і не метафорично.

У випадку України більшість аналітиків вагаються, коли пробують окреслити природу режиму Януковича. І соромно, і страшно.

Тому сьогодні я б відставив в сторону визначення «Українська держава» чи «держава Україна» щодо тієї владної конструкції, яка сьогодні створена режимом «колективного Януковича», бо творцем її є не один Янукович Віктор Федорович.

Тому умовно назву цю почвару «державою У» - або китайською 東吳 (наперед прошу вибачення у китайських друзів – це тільки метафора – красива, тому й використовую, болюча – тому й використовую).

Тим більше, що Янукович щойно з Китаю – очевидно вивчав досвід східних деспотій. Очевидно, коли, років через тридцять, його з почестями та легіонами плакальниць ховатимуть, то заб’ють і поховають разом з ним не лише його дружин-коней-слуг, але й весь «Беркут» - щоб було, як у імператорів держави 東吳. Зрештою – було б красиво і дуже корисно для нашої держави – зразу згребли б всю нечисть, як писав поет, «д` їдної ями».

А тепер про конструкцію того, що сьогодні в державі У називається  «державою».

Режим Януковича блискавично, бо лише за три роки, явив світові огидного покруча – сьогоднішню українську державу.  Вона на сьогодні є замісом – замісом безоглядного, значною мірою збудованого на крові, монополії, «кидку», рекеті та рейдерстві бізнесу, жорсткого криміналу та гебешно-мусорському «безпрєдєлі».

Це конструкція, що виросла головно з териконів, однак не тільки. З «карпатських бескидів» та «краси України - Поділля» також. Не маймо ілюзій. Бандюгани східні від бандюганів західних нічим не відрізняються.

Це конструкція, яка народилася з бандитських війн 90-х. Люди, які зараз є на вершині цього кровавого Терикону – це ті, що вижили, це ті, хто порішив своїх таких самих, як і вони, супротивників, хто нагнув «лохів», хто заправка за заправкою, супермаркет за супермаркетом, квадрат за квадратом «нагинав» територію. Аж поки вона не покрила всю територію країни України. За цими людьми ріки крові. За ними армії «братви». Армії більші, від так званої української армії. За ними мішки грошей більші від національного скарбу якоїсь Албанії чи Чорногорії. Тай національний продукт держави 東吳 скоро буде меншим, ніж їхні «сармаки». Бо він в них «аркодужно» переливається вже два десятиліття – не лише останні три жирні для них роки.

Це дуже складна конструкція, в якій на жодні сентименти немає місця. Тому й не вдається знайти з так званими «офіцерами» та «генералами» так званих силових структур людського контакту – всі ховають обличчя і роблять свою підлу справу. Як правило по ночах. Як і всяка мерзота. Розуміють, що на сьогодні вони є  озброєними формуваннями, головною метою яких є захист правлячого клану та придушення будь-яких народних заворушень. «Мусора» та «гебня» сьогодні є на підтанцьовках у «пацанів». Хоч деякі «мусора» та «гебяри» й самі давно перетворилися на «паханів». Розсілися пишними рядами по всіх щаблях владної ієрархії держави 東吳. Пишу мовою, адекватною ситуації. Вибачайте – але так, як на мене, зрозуміліше.

А тому сьогодні немає і бути не може в державі 東吳 ніяких правоохоронців, а тому немає і бути не може в державі 東吳 ніяких суддів, а тому немає і бути не може в державі 東吳 ніяких прокурорів. Нема чого до них апелювати. Так як немає чого апелювати до Самого.

Якщо хочемо щось змінювати, то наші дії мають бути асиметричними. Не можна гратися в їхні ігри. Не можна гратися в улюблену гру режиму – гру в правоохоронців-суддів-адвокатів. Звідти ще ніхто не повернувся. Хіба що по приколу імператора.

Є раби, раби, що борсаються у болоті, і раби, що борсаються у шоколаді. Раби, які чешуть п’ятку, і раби, які носять за ним нічний горщик. Ті самі олігархи – такі самі блюдолизи, як і найнікчемніший «ментяра» - просто злизують за імператором іншу субстанцію. На разі їм це подобається. На разі – поки не прийшли тонтон-макути…

Отож – або борімось, борімось неочікувано, борімось весело і зло, або чекаймо…

 

1. Тонтон-макути (Tonton Macoutes) — воєнізована опора режиму диктатора Франсуа Дювальє.  Назва «тонтон-макути» пов'язана з  легендою про дядька (Tonton), який викрадає дітей ховаючи їх в мішок (Macoute), щоб потім з'їсти. Дювальє створив це формування в 1959 р. через недовіру до власної армії. І поставив на їх чолі рекетира та торгівця людськими тілами та людськими органами Лукнера Камброне (Luckner Cambronne), якому народ дав кличку «карибський вампір». Найбільшу владу тонтон-макутам давало те, що їх лідери були жерцями культу вуду, який був надзвичайно поширений серед населення Гаїті - побожний страх перед їх можливостями, найпопулярнішими з яких було обертання людей на зомбі, позбавляв населення самих думок про опір. Тонтон-макути дуже часто забивали людей до смерті та спалювали живцем просто на вулиці, після чого тіла демонстрували населенню для залякування. Їх жертвами були в першу чергу можливі прибічники опозиції Дювальє та бізнесмени, які відмовлялися давати гроші рекетирам від влади. Тонтон-макути вбили близько 60 000 гаїтян.


11.12.2013 Тарас Возняк 1560 0
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

2706 23
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

10086 6
25.01.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

11193 24
18.01.2024
Тіна Любчик

У п'ятницю, 19 січня, в Івано-Франківському національному медичному університеті відбудуться вибори ректора. На посаду претендують троє працівників вишу: доктор медичних наук Микола Островський, доктор медичних наук Роман Яцишин та кандидат медичних наук Руслан Савчук.  

5155
18.01.2024

Каркасні будинки відрізняються високою міцністю, надійністю і довговічністю, а також відносно недорогі в будівництві. Втім, у 2024 році ціни на будівництво каркасних будинків в Україні, як і на все інше, продовжують зростати.  

2940
16.01.2024

Всі наші бюджети – від територіальних громад і до обласного та державного, повинні стати «бюджетами перемоги».

2403

У вівторок, 20 лютого, під час зустрічі з виборцями Дональд Трамп зробив комплімент на адресу росії: «Вони перемогли Гітлера. Вони перемогли Наполеона. Це воєнна машина». Розглянемо, що за цим стоїть.

454

31% території країни під ризиком екологічного знищення через російське вторгнення, а понад 20 тисяч км² українських земель майже повністю знищені війною.

521

Останнім часом в соцмережах посилилась пропаганда трампістів, які звинувачують Байдена і Зеленського в тому, що ті нібито відмовляються від таких форм допомоги, як ленд-ліз і PDA.    

589

За час існування людства відбувалася величезна кількість збройних конфліктів, які переростали у війни. З різноманітних причин: територіальні претензії, сфери впливу та навіть релігійні війни. Під релігійними гаслами можна як розпочинати війну, так і фанатично самовіддано воювати.

798
01.03.2024

Минулий 2023 рік став стартом аграрного розвитку в Івано-Франківській громаді. Відтак, зараз спостерігають позитивну динаміку.  

398
26.02.2024

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

454
21.02.2024

Інфляція на споживчому ринку в січні 2024 року порівняно із груднем 2023 року на Прикарпатті становила 0,5%, в Україні — 0,4%.  

1419
01.03.2024

"Чернецтво завжди є віддзеркаленням суспільства. Люди хочуть, щоб були добрі монахи, гарно поводилися. Але середовище теж формує людину", - ділиться монах. 

550
26.02.2024

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

3237
21.02.2024

Митрополит Лев Шептицький, після проведення церковного розслідування, окремим декретом проголосив ікону Гошівської Божої Матері «Цариці Карпат» чудотворною.  

1886
15.02.2024

Якщо подружжя зіштовхнулося з кризовими проблемами у сім'ї, варто звернутися для отримання підтримки та поради до різних фахівців залежно від конкретної ситуації.  

854
01.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

17449
29.02.2024

Серед тих, хто довіряє президенту Володимиру Зеленському, підтримують зовнішню політику влади 82%, тоді як серед тих, хто не довіряє — 41%.

277
25.02.2024

Водночас президент упевнений, що союзники із Заходу не підтримують цей фейк.

533
20.02.2024

Перша інформація про те, що український президент готується звільнити Валерія Залужного, з’явилася у січні 2024 року. На той момент в Кремлі не тямили себе від радості.  

980 2
15.02.2024

Станом на лютий 2024 року Головнокомандувачу Збройних сил Олександру Сирському висловили довіру 40% українців, найвищу довіру зберігає колишній Головнокомандувач Валерій Залужний — 94%.  

1589 1