Призначено зрадником: кому вигідна справа проти комбата «Прикарпаття» Віталія Комара?

 

 /data/blog/58700/8ccc53bcef6364d30c0e13b3356a6ad3.jpg

 

Дивні справи кояться у постмайданній Україні.  Люди, як відкрито симпатизують сепаратистам, а то й фінансують бойовиків самопроголошених «республік», преспокійно сидять в українському парламенті, навіть не намагаючись врятувати свої погані шкури. 

 

Кримінальну справу відомого харківського сепаратиста  зі стажем і просто знаного прохвоста Михайла Добкіна закривають «за відсутністю складу злочину».  А комбату Віталію Комару,  який не дозволив перестріляти  майже 400 бійців  як курчат, загрожує 10 років позбавлення волі. Хтось пояснить, що відбувається?

 

 

Нагадаємо, що командир 5 батальйону територіальної оборони «Прикарпаття» Віталій Комар, не дочекавшись наказу відступати, самовільно вивів своїх бійців з-під Амвросіївки – після кількох днів поливання Градами з російської території. За словами вояків, у них була тільки стрілецька зброя, із техніки – лише шкільні автобуси. Просили допомоги і підкріплення, але так і не дочекались. Залишатися на позиціях в якості мішені не було сенсу. Генштаб, як не дивно, це теж зрозумів, щоправда заднім числом. Коли батальйон вже повертався додому. Це випливає із повідомлення прес-служби Івано-Франківської ОДА, яка ще 25 серпня зверталася до керівництва держави із проханням вивести батальйон із зони АТО для відновлення боєздатності.   І отримала офіційну відповідь заступника секретаря РНБО України Олександра Литвиненка, якою і поділилась з країною:  “Згідно з рішенням начальника Генштабу  - Головнокомандувача ЗСУ 5 батальйон тероборони виведений до місця відновлення боєготовності”.

 

Схоже, комбат просто випередив нерасторопних штабістів, не дочекавшись їх височайшого дозволу покинути позиції, аби не втрачати у м’ясорубці людей.  Однак по поверненні батальйону на місце постійної дислокації спливла тема дезертирства.

 

Органи у всій красі

3 вересня Віталія Комара затримали в Одесі і доправили Військової прокуратури Південного регіону -  на бесіду із слідчим. А через кілька годин вручили підозру «про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 409 КК України (відмова від несення обов’язків військової служби у бойовій обстановці), ч. 1 ст. 426 КК України (бездіяльність військової влади) та ч. 2 ст. 402 ККУкраїни (непокора)».

 

«…Якби під Амвросієвкою він поклав 100 хлопців, впевнений, його оголосили б героєм.  Принаймні для того, щоб прикрити злочин тих військових керівників, які залишили батальйон безпомічним, – написав у своєму фейсбуці колишній депутат Коломийської ради Юрій Палійчук. – У ці хвилини Віталій Комар сидить у слідчого військової прокуратури в Одесі. Зв’язку з ним немає. Останнє, що він встиг повідомити – його змушують підписати документ, згідно якого він нібито отримав 14 БТР-ів і всі вони згоріли в зоні бойових дій. В обмін на це обіцяють спустити справу на гальмах. Якщо ні – арешт. Щоб ви розуміли, БТР-ів батальйон взагалі не бачив. З техніки у них були лише шкільні автобуси. Судячи з того, що прес-служба військової прокуратури Південного регіону України уже повідомила про арешт комбата – документи він таки не підписав».

 

До речі, про 14 міфічних БТР-ів говорила і дружина комбата Василіса Комар: «Дуже сильний тиск іде від слідчих військової прокуратури стосовно того, щоб він підписав документ про віртуальні, я підкреслюю – віртуальні БТРи, за які він повинен відповідати, тобто таких не було, він не отримував».  Кому знадобилося навісити на комбата  ще й зниклі бронетранспортери – ми, ймовірно, не дізнаємося ніколи. Звичайно, не хочеться припускати, що хтось із високого військового керівництва штовхнув машини наліво, але іншого виходу не залишається.  Як правило, саме у такий спосіб працівники правоохоронних органів діють тоді, коли  конче треба «списати» чиїсь гріхи.

 

У той же день Приморський суд Одеси задовольнив клопотання слідчого прокуратури і застосував до Віталія Комара запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці. І визначив суму застави у 300 тисяч гривень. За комбата, який  врятував  життя 400 бійців. Ноу комментс? Ні, не ноу. Для порівняння: у грудні минулого року райсуд Харкова відпустив під заставу у 28 тис. грн. співробітника місцевого УБОЗУ, підозрюваного в ДТП, внаслідок якого загинули дві жінки. Гопнику Вадиму Тітушку за побиття журналістки була призначена застава у 23 тисячі гривень. Застава  одного з організаторів масових заворушень у Харкові, сепаратиста Юрія Апухтіна  свого часу складала  92 тис. гривень.  А свобода чиновника Держсільгоспінспекції  Ігоря Немировського, якого у липні звинуватили у вимаганні хабара в сумі 357000, коштувала 80 тисяч гривень.

 

Словом, молодці приморські  судді. Не продешевили. Підрахуйський вишкіл, не інакше…

 

Бійці батальйону і мешканці Коломиї, для яких Комар не дезертир, а герой (бо зберіг життя людей, не думаючи про наслідки для себе) зібрали потрібну суму протягом доби. У понеділок в Одесі має відбутися нове засідання – задля зміни запобіжного заходу комбату.Депутати Коломийської міськради на позачерговій сесії  прийняли звернення до Президента і Генпрокурора з приводу незаконного арешту Віталія Комара та одноголосно  проголосували за те, щоб взяти його на поруки.  «Військове керівництво, посадивши до буцегарні Комара, намагається таким чином перекласти відповідальність зі своїх плечей на плечі командира, – сказав мер Коломиї Ігор Слюсар. – У них зовсім не було техніки, люди поїхали воювати на шкільних автобусах, у них був усього один БТР, який дуже швидко був знищений «Градом»».

 

 

Прокурор відповість за «базар»?

5 вересня бійці батальйону пікетували Івано-франківське ОДА і  вимагали від військових чинів звільнити їх командира з СІЗО та не розформовувати батальйон. Окрім того, бійці вимагають  вибачень за звинувачення в дезертирстві від генерал-майора Анатолія Матіоса. Того самого головного військового прокурора і борця з дезертирами, який не побачив провини керівництва АТО у трагедії під Іловайськом. Своє ставлення до ситуації з 5 батальйоном пан прокурор  висловив у інтерв’ю сайту Лігабізнесінформ за 4 вересня  цього року: “Для мене, як для людини, яка виросла на Західній Україні, дезертирство вихідців з Прикарпаття в будь-якому вигляді – це велике горе і ганьба”.

 

Виявляється, Анатолій Матіос особисто брав участь у переговорах з бійцями 5 батальйону коли ті вирішили повернутися додому,  - разом із командувачем сухопутними військами він вилетів до Кіровоградщини, аби умовити бійців зупинитися  і здати зброю у найближчій військовій частині. Але нічого з того не вийшло. «Вони категорично відмовилися, бо розуміли, що скоїли військовий злочин. Сказали, що будуть їхати зі зброєю через всю Україну, оскільки повинні її здати там, де отримували».  Матіос повідомив, що бійці погодилися здати лише трофейні гранатомети. І висловив впевненість, що «з такою кількістю важкого озброєння можна було б зупинити танковий батальйон – який згодом і заїхав в Новоазовськ». Чи означає це, що комбата будуть звинувачувати ще й «падінні» Новоазовська?..

 

Дивно, але про рішення начальника Генштабу вивести 5 батальйон із зони АТО для відновлення боєздатності (про що повідомив Івано-Франківську ОДА  заступник секретаря РНБО України Олександр Литвиненко), пан прокурор не згадав жодним словом. Зате розповів одну цікаву річ, яка, по ідеї, не може  залишити байдужим жодного істинного  українського патріота. А саме,  натякнув на те, що бойовий дух «Прикарпаття» цілеспрямовано підривав російський агент. Імені, правда, не називав (очевидно, знаючи, що за таке недовго й по мордасам отримати  без оглядки на субординацію):

 

«В процесі розслідування з’ясувалося, що один з командирів роти взяв на себе роль командира батальйону, який самоусунувся від командування, і наполіг на поверненні додому. Ним виявилася людина, яка закінчила військове училище в Росії, брала участь в Чеченській і Абхазькій війнах на боці Росії. З 1995-го жив в Україні, одружився, має дітей, а коли почався конфлікт, пішов добровольцем в цей батальйон. Висновки робіть самі…  Асиміляція офіцерського складу, в силу різних причин, почалася ще з 1994 року через повернення в Україну російських військовослужбовців. Їх добровільний похід в українську армію, думаю, не випадковість».

 

Ну, стосовно російських військовослужбовців  - ми не настільки обізнані, як пан Матіос, йому видніше. Правда, не зовсім зрозуміло, чому при такій кількості російських агентів в українській армії, нікого з них досі не закрили і справа  Віталія Комара стала найбільш гучною в активі ВП за весь час її роботи. При тому, що командири добровольчих батальйонів криком кричать про саботаж і зрадництво у керівництві АТО.

 

Це запитання – саме до головного військового прокурора генерал-майора Анатолій Матіоса,  який ніколи не конфліктував із “сильними світу цього” та прекрасно спрацьовується з будь-якою владою (в чому неважко переконатися,  переглянувши його послужний список у будь-якому інформаційному довіднику).  А якщо вірити сайту «Антікор» ,  у Анатолія Васильовича взагалі досить цікава біографія

 

 

Місце за гратами порожнім буває

Історія 5-го батальйону і ув’язнення його командира мало кого залишили байдужими. Надто болісна тема. Щоправда, думки розділилися: більшість все-таки вважає, що комбат вчинив правильно, врятувавши людей від неминучої загибелі, але є й такі, хто вслід за прокуратурою  називають відхід батальйону із зони АТО дезертирством, боягузтвом і зрадою, а вчинок комбата – злочином.

 

” Встановити справжню картину – завдання слідства, – вважає координатор групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук. -  Якщо хтось не буде згоден з його висновками – тоді можна сперечатися.  Водночас, правосуддя не може бути вибірковим – тим більше на війні. Якщо за гратами сидить комбат, то там же місце і тим панам при званнях і вищих посадах, які  кинули свої війська і втекли, а також тим, через помилки або бездіяльність яких гинуть наші хлопці “.

 

Однак ніхто не поспішає заводити кримінальне провадження на військових тузів, чия бездіяльність, бездарність або пофігізм надто дорого нам обходяться.  Ніхто, скажімо, не звинувачує у дезертирстві генерал-лейтенанта Петра Литвина – рідного брата ще двох відомих Литвинів – екс-голови Верховної ради та не менш одіозного очільника Держприкордонслужби. За даними заступника голови Дніпропетровської ОДА Генадія Корбана, Петро Литвин «кинув свою армію і збіг із сектора Д».  «Це зрада, і за законами військового часу, думаю, він заслужив би трибунал» - вважає Корбан.  Але Військова прокуратура так не думає – судячи з того, що у неї немає претензій ані до Литвина, ані до керівництва Міністерства оборони та Генерального штабу.

 

 «Втрати в секторі “Д” на кордоні за 24-29 серпня набагато тяжче, ніж під Іловайськом у секторі “Б” на жаль , - пише головний редактор Цензор. Нет Юрій Бутусов. – І я дуже хочу завести Віктора Муженка, Валерія Гелетея та Петра Литвина в дніпропетровський і запорізький морги на впізнання – там серед загиблих доставляли і тих, кого вони особисто знали … Я дуже хочу, щоб бездарні генерали, які так легко розпорядилися життями своїх бійців , побачили ціну своїх дій і своєї бездіяльності … під суд вас треба відправити, під суд, щоб був урок для всіх».

 

Все правильно, але утопічно. Який на хрєн суд? Для військової прокуратури керівництво ГШ та МО не може бути винуватим апріорі. От і залишається  показово карати «стрілочників», незахищених погонами, лампасами, родинними зв’язками і близькістю до монарших тіл. Хоч якась видимість роботи. Хотіли зрадників? Нате вам.  Їжте, хоч повилазьте.  Не той калібр? А чим багаті. Інших не буде. Генерал на лаві підсудних – це щось  не з нашої реальності. У нас  судитимуть  комбата-«дезертира»,  що  вже призначений на роль зрадника. Бо не належить до касти недоторканних, яких, здається, навіть  і дихлофосом звідси не витруїти.  Та й завдання такого ніхто не ставить, ви помітили? Про яку б прокуратуру не йшлося  – генеральну, районну чи військову. Так було за часів Януковича, так є і зараз.  Майдан у цьому сенсі не змінив нічого.

 

…Це наче засмальцьована колода карт. Тасувати її можна як завгодно, але кількість королів і валетів не першої свіжості залишиться незмінною. Та й козирних ніхто не відміняв – обіцяна в минулому житті люстрація накрилася вже навіть не тазом. Ніхто насправді не збирається змінювати  правила гри, надто багатьох вони влаштовують.  Навіть під час зовнішньої агресії і загрози національній безпеці.  І то є досить тривожний чинник…  Бо ці осоружні внутрішні окупанти  є  значно гіршими  за зовнішніх. Останніх принаймні можна відстрілювати.

 

ПІК


08.09.2014 1447 0
Коментарі (0)

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2171
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

862
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

904
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

907 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2755 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1467

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

636

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

335

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1005

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1128
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2024
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1075
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

798
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

293
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14977
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7291
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

723
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

279
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

189
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

287
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

574
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1031