Більшість подій, що відбуваються в долі людини, здаються нам випадковими. Насправді це не так. Всі факти життя взаємозалежні один з одним. Крім того, вони підкоряються певним законам і мають свою логіку, що часом виявляється не менш твердою, чим логіка математична.
Будь-яке вчинене нами діяння має свої причини й наслідки. Людському мисленню властиво розвиватися у своїй певній площині. Ми не маємо сил сприймати події такими, які вони є. Події сприймаються, переломлюючись у нашому відношенні до них. Лише вибрані дійсно бачать реальність такою, яка вона є. Таких людей прийнято називати проясненими.
Таким чином, людина як би укладена в сферу власного сприйняття. У його формуванні беруть участь різні фактори: виховання, емоційні комплекси, кармічна біографія, карма родини. Події, що відбуваються, сприймаються як відбиття реальності на стінках цієї сфери, переломлюючись по-своєму для того, хто перебуває усередині. Та сама реальність різна для різних людей. Сприймаючи її по-різному, ми не однаково й реагуємо на неї.
Але реагуємо не тільки ми. Оточуючі люди якимось чином формують своє відношення до нас, опираючись у великый мірі на наше індивідуальне сприйняття реальності. Виходить, що практично кожна людина живе у своєму, індивідуальному світі, сформованому його кармічною біографією. “У кожного диявола своє пекло” – стверджують англійські оккультисти. І відразу виникає цікаве питання: а чи може взагалі існувати яка-небудь незалежна, абсолютна реальність за межами відчуттів конкретної людини?
Це лише теорія. При розгляді людських душ у кармічному плані завжди доводиться констатувати, що вони є у вигляді сфери. У кармічної магії ці сфери йменують планетами. Кожній людині дається своя планета. Саме це і є його душа.
Душа безсмертна. Вона зберігається після смерті, піднімаючись у вищий світ або опускаючись у нижчий. Через якийсь час, вертаючись на землю, вона проявляється в тілі людського зародка в момент зачаття. Але, всупереч загальній думці, душу не несе в собі свідомості, його несе особистість. У кармічній магії особистість називають образом людини, якому належить дана душа. Після смерті особистість уже не відроджується. Реінкарнуючись, душа формує навколо себе нову особистість.
Правда, бувають і виключення. У китайській літературі описуються випадки народження дитин, які відразу ж після народження починали розмовляти. Тоді, за традицією, їх напувають собачою кров’ю, щоб “убити” стару особистість і дозволити народитися нової.
Але померла особистість нікуди не зникає. Вона живе в глибині підсвідомості кожного з нас. Власне кажучи, людина носить у своїй підсвідомості стільки особистостей, скільки було реінкарнацій його душі. Саме це явище у свій час дозволило видатному магові Г.Гурджієву говорити про множинну природу людської душі.
Минулі особистості залишаються такими, якими вони були під час свого життя. Вони мають той же світогляд, ті ж устремління. Постійно конфликтують між собою й тим самим натискають на людину, змушуючи його жити їхніми сукупними інтересами. Карма, по своїй суті, є не що інше, як психічна інерція. Вона формується, з одного боку, під впливом особистостей з минулих реінкарнацій, а з іншого боку – впливом великої кількості людей, до яких ми маємо або мали яке-небудь відношення.
Звичайно, до деякої міри людина може сама вибирати, ким їй призначено втілитися. Однак для того, щоб зробити свій вибір, доводиться витримувати неймовірно жорстоку боротьбу. Ті, хто не витримав її, неминуче розвиваються в області пітьми, оскільки, в остаточному підсумку, сама доля, наприклад, відьми – це вже покарання.
