У прикарпатських селах сезон чавлення фруктових соків.
На Снятинщині його майже у кожній хаті роблять вручну. Спершу яблука миють, потім перемелюють на спеціальній дробилці, що нагадує м’ясорубку.
М’якоть завертають у тканину і кладуть у прес, який своїм зовнішнім виглядом навіть наближено не нагадує сучасну сокочавилку.
Прес, що залишився Миколі Миколайовичу ще від діда, прослужив вже 80 років. Чоловік міняти його на сучасну техніку навіть не збирається.
«Є виварки, що соки вижимають, він так ніби й смак втрачає. А це — натуральне», - каже господар Микола Хрептій.
Колір соку залежить від сорту яблук. Якщо плоди соковиті, то і рідини буде багато.
Потім його пастеризують і без жодних інших добавок закатують у банки. Не втрачаючи своїх властивостей, цілющий нектар може зберігатися і два роки.
З пахучої м’якоті, що залишається після чавлення соку у Джурові роблять варення. А ще яблука і груші восени сушать, аби взимку із сухофруктів варити узвар.
Оксана Кваснишин, «ФАКТИ», ICTV
