Прикарпаття буде у "Всесвітній спадщині"?

 

Зініційований молодіжною організацією AІESEC, цей культурно-освітній проект реалізовуватиметься у 10 містах України. Івано-Франківщина потрапила до списку не випадково.

 

Адже на території області на державний облік і під охорону взято 1490 пам’яток археології, 833 пам’ятки історії, 155 одиниць монументального мистецтва, 1425 — архітектури та один об’єкт садово-паркового мистецтва.

 

Проект присвячено 40-річчю прийняття Конвенції ЮНЕСКО щодо охорони всесвітньої культурної та природної спадщини. Його мета — інформування молодого покоління про цінність пам’яток культури та природи, а також заохочення майбутніх лідерів до активної участі у процесі охорони, збереження та популяризації всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 

На презентації проекту були присутні начальник управління культури, релігій та національностей Івано-Франківської ОДА Володимир Федорак, керівник проекту Ірина Грушецька, краєзнавці та науковці, студенти навчальних закладів, які братимуть участь у реалізації проекту. Володимир Федорак розповів про сучасний стан збереження пам’яток культурної спадщини Прикарпаття, проблематику їхньої охорони та потребу популяризації — для внутрішнього та зовнішнього туризму.

 

Партнерами проекту на території області є уже згадане управління, одна з туристичних фірм, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківський університет права ім. Короля Данила Галицького, Інститут менеджменту та економіки «Галицька Академія».

 

Упродовж чотирьох тижнів історики, екологи та мистецтвознавці працюватимуть зі студентами профільних спеціальностей (історії, політології, екології, туризму, архітектури, соціології, образотворчого мистецтва, дизайну, географії та міжнародних відносин), досліджуючи тему всесвітньої спадщини в Івано-Франківську, пише "ГУ".

 

Результати дослідження опублікують і представлять на міжнародному молодіжному форумі, що відбуватиметься у Києві 15—17 листопада.


30.10.2012 2425 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1961
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1060
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1218
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1658
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2850 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3944

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1149

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

657

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

447

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1182
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5791
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5344
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10745 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1518
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1462
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7643
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1155
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15976
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

548
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1548
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2000
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1892