37-річний житель Коломиї з позивним «Святий» у жовтні 2014 року захищав Донецький аеропорт. Нині він повернувся додому, разом із дружиною виховує двох дітей, допомагає волонтерам і планує знову їхати на схід добровольцем.
«Святий» брав участь у Революції гідності. Після завершення Майдану, у березні 2014-го, став добровольцем і поїхав у зону АТО. Служив у Карлівці, Пісках, Савур-Могилі, біля Волновахи. Коли бойовики атакували Донецький аеропорт, чоловік завжди був готовий до бою. Втім, зізнається, найбільше, чого бояться бійці АТО, — це оголошення тиші, бо саме тоді сепаратисти «грають не за правилами», пише Фіртка.
«Бойовики абсолютно не дотримуються проголошеного перемир’я, — каже доброволець газеті "Галичина". — Окупанти неодноразово під час тиші йшли в атаку, відкривали вогонь по наших позиціях. Зате вони часто просять «миру», аби забрати своїх поранених із території, яку ми контролюємо. Після чого знову починають атакувати».
«Кіборг» каже, що неможливо усунути ворога з української землі без згуртованості, а тому закликає молодих українців не уникати мобілізації: «Хлопці, якщо ви отримали повістки, не тікайте від служби в армії! Бо тепер вкрай необхідно показати силу нашого українського народу. Нехай ворог бачить, що ми згуртовані й готові захищати свою землю до останньої краплі крові». На думку коломийського добровольця, дуже важливо не піддаватися російській пропаганді: «Нам потрібно бути тепер разом, не сіяти паніку, не піддаватися російській пропаганді, на місцях не нарікати на владу, а контролювати її, старатися запобігати злочинам».
У Донецькому аеропорту пліч-о-пліч із побратимом іваном воював ще один коломиянин, 20-річний доброволець на позивний «Матвій бідний». Попри свій зовсім юний вік, «кіборг» ні на хвилину не вагався чи йти на фронт. Оборону під час бою на летовищі тримав до останнього. Згадує: бої були дуже напруженими.
«Немає у мене сумніву, що по ту сторону фронту воюють проти нас російські війська, — каже «Матвій бідний». — Стяг РФ на танках противника — прямий цьому доказ. Але найгірші моменти переживаєш, безумовно, в бою. Особливо коли накривали нас «гради», «урагани», «тюльпани». Тоді одного хотілося — жити».
Коломийські добровольці закликають усіх небайдужих долучатися до волонтерства, бо людям, які живуть у зоні бойових дій, вкрай необхідні продукти харчування та одяг.
Наші «кіборги» впевнені, що кожен свідомий українець повинен брати участь у війні: одні — на фронті зі зброєю, другі — в тилу благодійними справами.
