Молодий художник із Прикарпаття Михайло Тимчук створює живопис сповнений філософсько-художніми образами. У його творах спостерігаються запаморочливі барви у поєднанні з музичним пульсуванням.
Переконатися в цьому можна було у квітні цього року під час його виставки у київському арт-просторі «SKLO», що мала назву «Птахи».
Мало хто знає, що окрім пейзажів та натюрмортів Михало Тимчук пише ще й незвичайні ікони Святих. Його сакральне мистецтва змушує задуматися над життям, куди ми поспішаємо та чого прагнемо.
ArtsLooker дізнався у митця як йому вдається створювати ці дивовижні образи святих та що означають дерева на його іконах.
«Воскресіння Христа». Дошка, левкас, темпера
Мій спосіб відтворення сакрального — це декор, з якого прорізаються лики. Часто думаю про те, що кожна людина впродовж життя завжди повертається до Бога, навіть не зважаючи, що є люди, які не вірять у саму присутність його. Сакральне мовлення як листування до Бога є згадкою про нього. Варто завжди залишати в серці місце для любові, віри і надії. Без цього і немає сенсу життя, бо як би не було банально, але всі ми помремо. А що потім? Зараз багато митців створюють сучасні інформативні твори мистецтва, які відтворюють сьогодення, війни, насильства, спотворення і рідко залишають моменти відтворення душі. Бо гадають, що це не актуально. Але поранений звір завжди біжить туди, де може віднайти надію на життя.
«Годувальниця». Дошка, левкас, темпера
Я з дитинства любив малювати сакральні речі, любив молитись у полі, писати листи Богові. Тому зараз мої листи до Бога — то сакральні образи. Улюблене листування — то Благовіщення як зародження нового життя, материнства і надії. Коли мене питають, чи це ікона, то я кажу, що то є згадка про Господа. Я не хочу, щоб люди створювали культ поклоніння із моїх сакральних робіт. Мистецтво має нести інформацію. Кожен художник знаходить свій інформаційний шлях, я пишу ікони, згадуючи не про фізичне, а більш про духовне. Згадую про Всемогутнього.
«Покрова з дитям». Дошка, левкас, темпера
Дуже люблю декоративне мистецтво, бо власне з нього зародилось мистецтво у всіх своїх проявах. Тому часто повертаюсь саме до нього як до основи своєї стилізації. Хочеться творити образи, які просто будуть виходити із декору.
«Благовіщення». Дошка, левкас, темпера, позолота
Дерева в моєму мистецтві — то є життя, зародження, весь світ. Тому створюю крону дерева у вигляді кола як символ світу і життя.
«Годувальниця». Дошка, левкас, темпера
«Благовіщення». Дошка, левкас, темпера, позолота
Кожна людина має своє відчуття Бога і мистецтва, тож думки, напевно, різні з приводу моїх сакральних творів. Але є ті, яким мої образи близькі і це мене тішить. На замовлення пишу рідко, тому що у більшості хочуть копій, даремна витрата часу. Я митець, який прагне створювати свої образи, не копіюючи інших митців.
«Материнство». Дошка, левкас, темпера
Фрагмент ікони «Благовіщення». Дошка, левкас, темпера, позолота
Думаю, що було б гарно створити храм в декорі, з якого промовлять лиця святих. Хоча моє листування влаштовує мене і на цьому етапі.
