Прикарпатський грузин – особистий охоронець комбата Семенченка

 

/data/blog/59536/f0b73cb525089d00a80951feaac1462e.jpg 

 

INSIDER зустрівся з мешканцем Калуського району, котрий вже кілька місяців воює в батальйоні Донбас. 53-річний Мераб К. (позивний «Шах») з 1995 року жив у Кам'янці-Подільському, а з 2000-го живе в Калуському районі Івано-Франківської області.

 

Раніше воював в Грузії, Південній Осетії.

 

У «Донбас» пішов разом з десятком інших калушан, з котрими разом відстояли ввесь Майдан Гідності. В зоні АТО, каже, як і на Майдані, бореться за краще майбутнє своєї родини.

 

ВОЇН-СИРОВАР

Розумієте, мужчина все своє життя должен быть воином. Я и в Грузии в начале 1990-х участвовал в военных событиях. В Абхазии, в Южной Осетии.

Доля веде тебе туда, куда написано. В Калуше живут грузины, и по делу мы приехали до них. Тут я зустрів Олю, мы начали зустрічатися. Мы уже сім років живемо в официальном браке, маємо двох діток – ви бачите їх, они мои красавцы, мои ангелы.

В мирное время я технолог по сыроварению. Делал сулугуни и брынзу. Мы даже на Киев возили. Мне и сейчас иногда в АТО звонят, заказы делать. Я говорю: “Если жив останусь, нет проблем”. - “А где ты?”

Жили красиво, нормально. А потім, когда Янукович прийшов до влади, начались проблемы. Даже не то, что у мене, а по всей Украине. Так как я по национальности грузин, деколи мене притримують. Я в Грузії більше можу собі дозволити. З деким на гарячу тему поговорити. Я тут я стримував себе.

Но в 2013-м, коли я побачив, що творилось на Майдані, это меня возмутило, и с 3 грудня я записался в Самооборону, а с 8-го уже пішов на Майдан. А там знаете, что было.

До конца травня я со своими ребятами был на Майдане. Потом пришли представники от батальона “Донбасс”, и нас 10 человек из калушской палатки – мы все пішли в “Донбасс”. Меня по возрасту не хотели взять, но фізично я потім показав себе на полігоні.

Я грузин и горжусь своим происхождением. Хотя мои предки были не из князів, простые люди были – но они были воинами.

У меня есть икона моего Бога Христа, в которого я дуже верю, и есть икона семьи, за которую я молюсь. Розумієте, за их будущее я и пошел на Майдан. И если я своє життя отдам за это, они оценят в первую очередь. По-моему, это правильно. Я так рахую. Это другая батьківщина моих детей.


«СПАСИБІ РОСІЙСЬКІЙ АРМІЇ»

Я был водителем-штурмовиком первое время. И разведку, и минометчиков возил. Откровенно скажу, вооружение у нас было дуже погане. Ни тяжелой техники, ни... Как говорится, с вилами. Партизанская война.

Мы когда в город заходили, то инициативу не проявляли ни в чем. Не насиловали никого, не заставляли никого. Мы только тех людей, которые мешали целостности Украины, или мешали мирному життю – с ними проводили беседу. А те, кто щось зробив, с ними беседа была совсем другая.

Местные ставились до нас по-різному. Были и люди, которым важко було, но они из дому что-то приносили. Люди увидели, кто мы такие и как относимся к ним. Мы куском хлеба делились с местным населением. Ліками. И трохи час пройшов, вони начали до нас ходити и предлагали помогти.
Уже в Лисичанске мы отбили и склады с оружием, и склады продуктов и лекарств. Наш батальон отдал столько лекарств в больницу! Инсулина сколько было.

Продукты в двух городах раздавали. Люди с сумками стояли в чергах. Было даже такое, что Семен на своем сайте написал: спасибо русской армии, что оставила такую гуманитарную помощь (смеется).

Спасибо волонтерам, что очень нам помогают. Мне когда звонят, чем помогти, я говорю: лично мне нужны ваши молитвы. А если чем-то поможете – то моей семье. Просто внимание уделите, чтобы они чувствовали, що їх не забули.


БІЙ З ЧОТИРЬОХ МЕТРІВ

Все вспоминается с болью. Есть одна операция, мне дуже обидно за пацана. Мы не смогли забрать убитого солдата. “Донбасс” никогда не бросал убитого на поле боя. Потому что эти уроды, блин, наших убитых забирали и на своих живых меняли у нас. Или даже деньги просили.

Его позываной был “Самолет”, розвідник из Львова. На задании в Илловайске этого парня убили. Двух ранили. Группа вышла назад. Против нас были наемники – осетины и чеченцы. Это не кавказцы, это уроды. Я рахую себя кавказцем. Но я за деньги не воюю. Мы за три месяца лишнего слова не произносили.

Мені дуже важко вспоминать. Когда наши минометы прекратили обстрел, мы пошли, чтобы забрать нашего побратима. Я имею опыт и розташував людей так, что мы не шли одной толпой. Пулеметчика, его позывной был “Чуб”, я поставил метров за двести от нас на крышу.

А получилось, что батальон “Донбасс” пошел тем временем вперед, мы дошли до Иловайска, а те, кто нас прикрывали справа, приняли бой и ушли назад. Не знаю, почему. Я не оспариваю такі питання. Я бачив, як Семен потом возмущался.

И правый фланг у нас остался не закрыт. Когда я пришел, трупа уже не было. Я увидел кровь на стене. А когда подошел, в четырех метрах столкнулся с ними.

Можете себе представить ближний бой на расстоянии в четыре метра? С автоматами, гранатами. Нет, вы не можете этого себе представить, потому что вы человек не военный.

Меня и моего друга спасло то, что третий человек, которому я сказал, где стоять, не растерялся. Когда по нас открыли огонь и мы крутились, уходя от пуль, он открыл огонь по них, они отвлеклись от нас, перевели огонь на него. И мы ушли. Пулеметчик с крыши получил координаты по рации. Так что они нас ждали, но мы дали им прочуханки.

Но побратима мы не смогли забрать.

Когда с четырех метров в ближнем бою смотришь человеку в глаза... я его даже если сейчас на улице увижу – я этого человека узнаю без проблем.


”ТАК НАПОКАЗ НЕ ДЕЙСТВУЮТ”

Потом сталось так, что я оказался в личной охране Семена. Я был первым номером. По номерам: первый исполняет одни обязанности, второй другие, третий совсем другие.

18 августа мы взяли півгорода. Закрепились вместе с батальоном “Днепр”. Кто там спав? Всю ночь минометы по нас стреляли. Вы можете спать, когда мины взываются в 20-30 метрах от вас? Это не сон. Просто голову прислонили.

Иловайск разделяет напополам железнодорожный узел. Мы заняли половину – и утром 19 августа комбат решил сам на передовой посмотреть, что происходит. Я тогда уже несколько суток охранял Семена. Очень удивляет – многие думают, что это пиар, но это мужество. Так люди напоказ не действуют. Я уже в житті немного побачив и трохи розуміюся.

Кто именно из батальона критикует Семена? Покажите мне этих людей. Мой позываной в батальйоне “Донбасс” – “Шах”. Просто дайте їм мій телефон и скажите, хай сядут за один стол со мной. И я с ними поговорю.

Так вот 19-го утром комбат сам хотел проверить передовую. Я не знаю, какой командир піде в пекло подивитися, что происходит. А Семен не сумасшедший.

Когда мы вышли на передовую, я как телохранитель запретил ему ити дальше определенного места. При мне были два случая, когда он не послушался. И второй чуть не стал катастрофическим.

Он вышел туда с командиром “Днепра”, Березой. Раскрыли карту, поставили задачи, договорились. И тут начался минометный обстрел. Мы отдали приказ “Уходим”. Хотя они командиры, но бывают случаи, когда мы им отдаем приказы.

Командир “Днепра” чуть быстрее убежал, а Семен пошел шагом. Я прикрывал его с той стороны, откуда была больше опасность. В этот момент я ему хотел крикнуть “Команда бегом!”, но нас накрыла минометная мина.

Расстояние между нами было три метра. Больше получил Семен, потому что ударная волна пошла в его сторону. Меня ранило в ноги, у Семена – весь левый бок. Слава Богу, живы остались.

В больнице я мог ходить на костылях, а Семен лежал. Я подошел и попросил: “Комбат, отпусти домой долікуватись”. Больше всего контузия мучила.

Он меня отпустил домой, 24-го утром я был дома, посмотрел даже парад. А 25-го начались звонки из Иловайска от моих друзей. И 26-го я уже не мог дома сидеть, когда знал, что там происходит. Потому что когда на войне найдешь друга – это совсем другой друг. Это брат.

Я сел в поезд и поехал. Возил раненых в Днепр.


”Я ВТРАТИВ БРАТА”

Нас предал Генштаб. Потому что когда надо было нам помогти... когда обговорюється операция, согласовывается, хто кого підтримує, кто кому поможет. А тыл всегда остается.

Когда мы с “Днепром” вошли в Иловайск, нам тыл прикрывал генерал – знаєте кто? Да, генерал Литвин. Они все бросили и ушли. Из-за этого нас и замкнули. Они не то, что просто отошли. Они вообще ушли.

Наши батальоны слово дали. Если Литвина не будут судить – мы придем и в центре Киева его... Да, можете цитировать. Мы сделаем это. Чего нам уже бояться?

В “иловайском котле” я потерял такого брата... Пока я дыхаю, и пока хожу – я за него воевать буду. Он у меня каждый день стоит перед глазами.

Нас было трое. Леня из Черновцов. Он погиб. Тарас из Полтавы. Он раненый дома. Мы с Тарасом дали клятву, что выздоровеем, станем в строй и будем воевать за Леню дальше.

Остальные тоже сказали, что если предателей не накажут... Сколько там было ребят ліпше меня! Я это не можу рассказать. Дійсно патриоты, дійсно цвет нации. Они состоялись, у них все було в житті. Гарні сім’ї. Но они пошли туда.

А я пішов вместе с ними, потому что в этой країні моя сім’я, я поважаю цю країну, люблю цю країну, обожнюю цю мову...

Возьмите “Тара”. Тараса из Полтавы. А “Артист” позывной? Который сам видел, как его комбата разорвало, одна нога осталась. Знаете, какой был комбат? Мы с ним, как братья, обнимались.

А знаете, сколько таких людей было? Я не могу всех перечислить, я начну плакать.

Вы должны мене зрозуміти. Я просто очень давно никому ничего на рассказывал. Сейчас обо всем и не расскажешь. Как-то потом...

Це я дуже коротко вам рассказываю. Вот, видете, вышел с детьми погулять. Набагато легше стає.


21.09.2014 896 0
Коментарі (0)

05.02.2026

Ексклюзивні дані від гідрометцентру, екологічної інспекції та ОДА — спеціально для Фіртки.  

474
03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

1113
30.01.2026
Тетяна Ткаченко

Подружжя викладачів Юлія та Андрій Коцюбинські розповіли журналістці Фіртки про фронт і повернення до аудиторій, про студентів, які хочуть практики замість теорії, про професійне вигорання та потребу у внутрішній опорі.

9092 1
27.01.2026
Олександр Мізін

Електронні сигарети, або вейпи, набули значної популярності в Україні, особливо серед молоді. Багато споживачів сприймають їх як менш шкідливу альтернативу традиційним сигаретам, однак наукові дослідження свідчать про суттєві ризики для здоров’я.

1676
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

8324
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

10583

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

401

В той час, коли всі захоплюються виступами прем’єр-міністра Канади Марка Карні та Володимира Зеленського, насправді форум в Давосі зовсім не про це.

911

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

1987

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

5049 5
03.02.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

2717
28.01.2026

У грудні в області ціни на харчі та безалкогольні напої загалом знизилися на 0,1%. Найбільше подешевшали безалкогольні напої, м’ясо птиці, фрукти, свинина, кисломолочна продукція та рис — на 3,8–1,6%.

1744
25.01.2026

Протеїнові коктейлі не є найкращим джерелом білка: дієтологиня назвала 17 продуктів, які містять не менше білка, а інколи й більше.    

4096
02.02.2026

Другого лютого християни відзначають Стрітення Господнє — свято, яке в церковній традиції вважають завершенням різдвяного періоду.

1497
30.01.2026

На переконання священника, без відповідальності стосунки стають тимчасовими й можуть залишити відчуття використаності.

9277
26.01.2026

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

13862
23.01.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5128
03.02.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

13129
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

1406
27.01.2026

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться за два з половиною місяці — 12 квітня поточного року.

1342
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

1312
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1940