Прикарпатський грузин – особистий охоронець комбата Семенченка

 

/data/blog/59536/f0b73cb525089d00a80951feaac1462e.jpg 

 

INSIDER зустрівся з мешканцем Калуського району, котрий вже кілька місяців воює в батальйоні Донбас. 53-річний Мераб К. (позивний «Шах») з 1995 року жив у Кам'янці-Подільському, а з 2000-го живе в Калуському районі Івано-Франківської області.

 

Раніше воював в Грузії, Південній Осетії.

 

У «Донбас» пішов разом з десятком інших калушан, з котрими разом відстояли ввесь Майдан Гідності. В зоні АТО, каже, як і на Майдані, бореться за краще майбутнє своєї родини.

 

ВОЇН-СИРОВАР

Розумієте, мужчина все своє життя должен быть воином. Я и в Грузии в начале 1990-х участвовал в военных событиях. В Абхазии, в Южной Осетии.

Доля веде тебе туда, куда написано. В Калуше живут грузины, и по делу мы приехали до них. Тут я зустрів Олю, мы начали зустрічатися. Мы уже сім років живемо в официальном браке, маємо двох діток – ви бачите їх, они мои красавцы, мои ангелы.

В мирное время я технолог по сыроварению. Делал сулугуни и брынзу. Мы даже на Киев возили. Мне и сейчас иногда в АТО звонят, заказы делать. Я говорю: “Если жив останусь, нет проблем”. - “А где ты?”

Жили красиво, нормально. А потім, когда Янукович прийшов до влади, начались проблемы. Даже не то, что у мене, а по всей Украине. Так как я по национальности грузин, деколи мене притримують. Я в Грузії більше можу собі дозволити. З деким на гарячу тему поговорити. Я тут я стримував себе.

Но в 2013-м, коли я побачив, що творилось на Майдані, это меня возмутило, и с 3 грудня я записался в Самооборону, а с 8-го уже пішов на Майдан. А там знаете, что было.

До конца травня я со своими ребятами был на Майдане. Потом пришли представники от батальона “Донбасс”, и нас 10 человек из калушской палатки – мы все пішли в “Донбасс”. Меня по возрасту не хотели взять, но фізично я потім показав себе на полігоні.

Я грузин и горжусь своим происхождением. Хотя мои предки были не из князів, простые люди были – но они были воинами.

У меня есть икона моего Бога Христа, в которого я дуже верю, и есть икона семьи, за которую я молюсь. Розумієте, за их будущее я и пошел на Майдан. И если я своє життя отдам за это, они оценят в первую очередь. По-моему, это правильно. Я так рахую. Это другая батьківщина моих детей.


«СПАСИБІ РОСІЙСЬКІЙ АРМІЇ»

Я был водителем-штурмовиком первое время. И разведку, и минометчиков возил. Откровенно скажу, вооружение у нас было дуже погане. Ни тяжелой техники, ни... Как говорится, с вилами. Партизанская война.

Мы когда в город заходили, то инициативу не проявляли ни в чем. Не насиловали никого, не заставляли никого. Мы только тех людей, которые мешали целостности Украины, или мешали мирному життю – с ними проводили беседу. А те, кто щось зробив, с ними беседа была совсем другая.

Местные ставились до нас по-різному. Были и люди, которым важко було, но они из дому что-то приносили. Люди увидели, кто мы такие и как относимся к ним. Мы куском хлеба делились с местным населением. Ліками. И трохи час пройшов, вони начали до нас ходити и предлагали помогти.
Уже в Лисичанске мы отбили и склады с оружием, и склады продуктов и лекарств. Наш батальон отдал столько лекарств в больницу! Инсулина сколько было.

Продукты в двух городах раздавали. Люди с сумками стояли в чергах. Было даже такое, что Семен на своем сайте написал: спасибо русской армии, что оставила такую гуманитарную помощь (смеется).

Спасибо волонтерам, что очень нам помогают. Мне когда звонят, чем помогти, я говорю: лично мне нужны ваши молитвы. А если чем-то поможете – то моей семье. Просто внимание уделите, чтобы они чувствовали, що їх не забули.


БІЙ З ЧОТИРЬОХ МЕТРІВ

Все вспоминается с болью. Есть одна операция, мне дуже обидно за пацана. Мы не смогли забрать убитого солдата. “Донбасс” никогда не бросал убитого на поле боя. Потому что эти уроды, блин, наших убитых забирали и на своих живых меняли у нас. Или даже деньги просили.

Его позываной был “Самолет”, розвідник из Львова. На задании в Илловайске этого парня убили. Двух ранили. Группа вышла назад. Против нас были наемники – осетины и чеченцы. Это не кавказцы, это уроды. Я рахую себя кавказцем. Но я за деньги не воюю. Мы за три месяца лишнего слова не произносили.

Мені дуже важко вспоминать. Когда наши минометы прекратили обстрел, мы пошли, чтобы забрать нашего побратима. Я имею опыт и розташував людей так, что мы не шли одной толпой. Пулеметчика, его позывной был “Чуб”, я поставил метров за двести от нас на крышу.

А получилось, что батальон “Донбасс” пошел тем временем вперед, мы дошли до Иловайска, а те, кто нас прикрывали справа, приняли бой и ушли назад. Не знаю, почему. Я не оспариваю такі питання. Я бачив, як Семен потом возмущался.

И правый фланг у нас остался не закрыт. Когда я пришел, трупа уже не было. Я увидел кровь на стене. А когда подошел, в четырех метрах столкнулся с ними.

Можете себе представить ближний бой на расстоянии в четыре метра? С автоматами, гранатами. Нет, вы не можете этого себе представить, потому что вы человек не военный.

Меня и моего друга спасло то, что третий человек, которому я сказал, где стоять, не растерялся. Когда по нас открыли огонь и мы крутились, уходя от пуль, он открыл огонь по них, они отвлеклись от нас, перевели огонь на него. И мы ушли. Пулеметчик с крыши получил координаты по рации. Так что они нас ждали, но мы дали им прочуханки.

Но побратима мы не смогли забрать.

Когда с четырех метров в ближнем бою смотришь человеку в глаза... я его даже если сейчас на улице увижу – я этого человека узнаю без проблем.


”ТАК НАПОКАЗ НЕ ДЕЙСТВУЮТ”

Потом сталось так, что я оказался в личной охране Семена. Я был первым номером. По номерам: первый исполняет одни обязанности, второй другие, третий совсем другие.

18 августа мы взяли півгорода. Закрепились вместе с батальоном “Днепр”. Кто там спав? Всю ночь минометы по нас стреляли. Вы можете спать, когда мины взываются в 20-30 метрах от вас? Это не сон. Просто голову прислонили.

Иловайск разделяет напополам железнодорожный узел. Мы заняли половину – и утром 19 августа комбат решил сам на передовой посмотреть, что происходит. Я тогда уже несколько суток охранял Семена. Очень удивляет – многие думают, что это пиар, но это мужество. Так люди напоказ не действуют. Я уже в житті немного побачив и трохи розуміюся.

Кто именно из батальона критикует Семена? Покажите мне этих людей. Мой позываной в батальйоне “Донбасс” – “Шах”. Просто дайте їм мій телефон и скажите, хай сядут за один стол со мной. И я с ними поговорю.

Так вот 19-го утром комбат сам хотел проверить передовую. Я не знаю, какой командир піде в пекло подивитися, что происходит. А Семен не сумасшедший.

Когда мы вышли на передовую, я как телохранитель запретил ему ити дальше определенного места. При мне были два случая, когда он не послушался. И второй чуть не стал катастрофическим.

Он вышел туда с командиром “Днепра”, Березой. Раскрыли карту, поставили задачи, договорились. И тут начался минометный обстрел. Мы отдали приказ “Уходим”. Хотя они командиры, но бывают случаи, когда мы им отдаем приказы.

Командир “Днепра” чуть быстрее убежал, а Семен пошел шагом. Я прикрывал его с той стороны, откуда была больше опасность. В этот момент я ему хотел крикнуть “Команда бегом!”, но нас накрыла минометная мина.

Расстояние между нами было три метра. Больше получил Семен, потому что ударная волна пошла в его сторону. Меня ранило в ноги, у Семена – весь левый бок. Слава Богу, живы остались.

В больнице я мог ходить на костылях, а Семен лежал. Я подошел и попросил: “Комбат, отпусти домой долікуватись”. Больше всего контузия мучила.

Он меня отпустил домой, 24-го утром я был дома, посмотрел даже парад. А 25-го начались звонки из Иловайска от моих друзей. И 26-го я уже не мог дома сидеть, когда знал, что там происходит. Потому что когда на войне найдешь друга – это совсем другой друг. Это брат.

Я сел в поезд и поехал. Возил раненых в Днепр.


”Я ВТРАТИВ БРАТА”

Нас предал Генштаб. Потому что когда надо было нам помогти... когда обговорюється операция, согласовывается, хто кого підтримує, кто кому поможет. А тыл всегда остается.

Когда мы с “Днепром” вошли в Иловайск, нам тыл прикрывал генерал – знаєте кто? Да, генерал Литвин. Они все бросили и ушли. Из-за этого нас и замкнули. Они не то, что просто отошли. Они вообще ушли.

Наши батальоны слово дали. Если Литвина не будут судить – мы придем и в центре Киева его... Да, можете цитировать. Мы сделаем это. Чего нам уже бояться?

В “иловайском котле” я потерял такого брата... Пока я дыхаю, и пока хожу – я за него воевать буду. Он у меня каждый день стоит перед глазами.

Нас было трое. Леня из Черновцов. Он погиб. Тарас из Полтавы. Он раненый дома. Мы с Тарасом дали клятву, что выздоровеем, станем в строй и будем воевать за Леню дальше.

Остальные тоже сказали, что если предателей не накажут... Сколько там было ребят ліпше меня! Я это не можу рассказать. Дійсно патриоты, дійсно цвет нации. Они состоялись, у них все було в житті. Гарні сім’ї. Но они пошли туда.

А я пішов вместе с ними, потому что в этой країні моя сім’я, я поважаю цю країну, люблю цю країну, обожнюю цю мову...

Возьмите “Тара”. Тараса из Полтавы. А “Артист” позывной? Который сам видел, как его комбата разорвало, одна нога осталась. Знаете, какой был комбат? Мы с ним, как братья, обнимались.

А знаете, сколько таких людей было? Я не могу всех перечислить, я начну плакать.

Вы должны мене зрозуміти. Я просто очень давно никому ничего на рассказывал. Сейчас обо всем и не расскажешь. Как-то потом...

Це я дуже коротко вам рассказываю. Вот, видете, вышел с детьми погулять. Набагато легше стає.


21.09.2014 767 0
Коментарі (0)

30.04.2025
Олег Головенський

Загалом, декларації «обраних народом» виглядають доволі скромними. Нічого особливого. Але дещо цікаве є. Як і сам аналіз та «рейтинги» здобутків чиновників.

2274
28.04.2025
Катерина Гришко

Шахрайка отримала три роки позбавлення волі за те, що виманювала гроші в родичів зниклих воїнів ЗСУ, обіцяючи інформацію про їх місцеперебування. Фіртка вивчила матеріали слідства та судовий розгляд і ділиться з читачами ексклюзивними деталями.

1063
23.04.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура вважає, що ділянки закладу незаконно передали підприємцям нібито для практичних занять учнів, але насправді їх використовували для вирощування врожаю на продаж. Фіртка провела журналістське розслідування щодо цих випадків, зокрема розглянула судові документи. З цими ексклюзивними матеріалами ознайомимо читачів.

1020
21.04.2025
Лука Головенський

Де саме в Мюнхені були вбиті агентом КДБ Степан Бандера та Лев Ребет, де знаходилися офіси ОУН, Антибільшовицького Блоку Народів, газетні редакції та проживали Ярослав та Ярослава Стецьки, — про все це у нашому сьогоднішньому дослідженні.

2170
16.04.2025
Тетяна Ткаченко

Про свій шлях у війську, байдужість тилу, сучасні методи мобілізації, терміни служби та історії з війни, які залишили глибокий слід у пам’яті, капітан медичної служби, командир кейсевак-групи 1 батальйону 93-ї бригади Олександр Соколюк розповів  журналістці Фіртки.

3620
12.04.2025
Вікторія Матіїв

Про шлях до Христа, як розрізняти Божу волю від власних бажань, сумніви щодо віри, значення Пасхи та як зберігати духовний спокій під час війни, журналістка Фіртки поспілкувалася зі священником Василем Савчином, який служить в парафії святих Кирила і Методія, Лемківської церкви в Івано-Франківську.

2557 7

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

866

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

755

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

704

В цікаві часи живемо. Яке покоління могло ще б спостерігати «Армагедон онлайн» (або ж сингулярний перехід) — хто його знає що вийде? Щодня новини, яких колись вистачало б на десятиліття…

697
23.04.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

10371
18.04.2025

Порівняно з 2024 роком, більшість товарів подорожчали.

1219
27.04.2025

Провідна неділя — перша неділя після святкування Великодня.  

5341
22.04.2025

Видання The Week UK з посиланням на колишнього секретаря померлого папи Франциска включило 45-річного кардинала-українця Миколу Бичка з Австралії в перелік кандидатів на посаду нового Папи Римського.

1067
19.04.2025

Які продукти обов’язково мають бути у великодньому кошику, а що освячувати не варто, журналістка Фіртки розпитала у священника Василя Савчина.

2859
17.04.2025

Сьогодні, 17 квітня, християни відзначають Чистий четвер — особливий день у Страсному тижні, який символізує очищення тіла й душі напередодні Великодня.  

1218
29.04.2025

Усі кошти, зібрані з продажу квитків, будуть передані на підтримку Збройних сил України. Кожен квиток — це не просто внесок у незабутні емоції вечора, а реальна допомога нашим захисникам.  

445
01.05.2025

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Україна та США узгоджують "технічні деталі" перекладу тексту угоди про рідкісноземельні метали та корисні копалини, і вже "найближчої доби" угоду підпишуть.  

316 2
27.04.2025

Президент Володимир Зеленський вважає, що найближчими днями можуть відбутися вагомі зустрічі, які наблизять припинення вогню для України.  

755
24.04.2025

У Лондоні тривають знижені до робочого рівня переговори між Великою Британією, США, Україною, Францією та Німеччиною щодо мирного плану припинення російсько-української війни.  

651
21.04.2025

Наступного тижня команда американського президента Дональда Трампа вирушить до Лондона для перемовин щодо перемир’я в Україні.  

699