На Прикарпатті й далі набирає темпів тенденція до системного зниження родючості земель сільськогосподарського призначення — тривають процеси окислення й іншої агрохімічної деградації верхнього шару грунту, відбуваються розмивання чорноземів, що в підсумку зумовлює комплекс проблем, які потребують негайного вирішення на державному рівні.
На цьому наголошували на круглому столі в ОДА, на якому за участю фахівців агропромислового розвитку регіону та науковців регіональних спеціалізованих вишів розглянули стан грунтів в області й напрацювали пропозиції щодо їх збереження та підвищення їхньої родючості. І серед головних причин такої невтішної ситуації називали нераціональне й надмірне використання продуктивних земель, пише Галичина.
«Нині більшість сільськогосподарських підприємств краю спеціалізуються лише на рослинництві, — розповідає директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Марія САВКА. — Результатом цього і є процеси деградації землі, оскільки таке однобоке аграрне виробництво не дає господарям змоги підживлювати ррунти органічними добривами».
На думку завідувача кафедри агрохімії та ррунтознавства Природничого інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника професора Мирослава Волощука, якщо землю й надалі так само інтенсивно експлуатуватимуть, як, по суті, роблять у всьому світі, а не лише на івано-Франківщині чи в Україні, то через 150 років населення планети може залишитися без годувальниці. За його словами, нація, продуктивні землі якої втратили родючість, приречена на загибель.
Учений розповідає, що нині на його кафедрі та в спеціалізованих підрозділах інших ВНЗ вивчають питання, пов’язані зі станом ррунтів, проводять відповідні дослідження й розробляють програми на захист родючості земель. Однак розуміють, що реалізувати їхні напрацьовані проекти неможливо без поєднання зусиль науковців і аграрної бізнес-спільноти. Проте «агробарони» наразі не квапляться до такого партнерства.
Зрештою, українська влада досі не дозріла до розуміння, що у справі захисту продуктивних земель од деградації потрібні способи й засоби державної ваги. Тим-то учасники дискусії висловили сподівання, що проголошення Генеральною Асамблеєю ООН 2015-го Міжнародним роком ррунтів стимулюватиме уряди країн та міждержавні профільні інституції до активніших заходів заради охорони землі-годувальниці. А також є надія, що рік під таким означником посприяє підвищенню поінформованості людей про важливість збереження родючості ррунтів для гарантування продовольчої безпеки цивілізації й забезпечення життєво важливих екосистемних функцій на Земній кулі.
